Складові Майдану

Данута КОСТУРА

газета « Громадянське суспільство» № 9 ( 98) грудень 2013 р

Вже більше місяця Україна живе у тривозі. Стиснута пружина громадянського невдоволення стала розпрямлятися , вилившись у Майдан. У кожного з цих мільйонів громадян, які перебули за цей час на майданах України і тих, хто не побував, але душею був з однодумцями, свої рахунки до влади.

У молодих – за топтання по їх мріях жити цивілізовано. У підприємців та бізнесменів – за втрату надії працювати прозоро, дотримуючись законів. Ще в інших – за те, що потоптана їх громадянська гідність тощо. Та для всіх мітингувальників об’єднавчим чинником виходу на Майдан був безмежний цинізм влади всіх рівнів. Продовжити читання

Popularity: 4% [?]

Нове життя давньої традиції

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Ми нерідко нарікаємо, яка нинішня молодь погана. Але молодь різна. Минулого року старшокласники десяти шкіл Приірпіння виконали низку соціальних проектів. Серед них: проекти з аналізу стану води в регіоні, збору макулатури та збереження дерев, проведення українських ярмарків, графіті на сірих стінах біля шкіл тощо. Продовжити читання

Popularity: 2% [?]

Відродження традицій

Данута КОСТУРА

Характерною особливістю цьогорічних Різдвяних свят є велика кількість вертепів. В їх основу покладено євангельське оповідання про народження Ісуса Христа, про царя Ірода, волхвів. У виставі також беруть участь різні персонажі. Вони своїми текстами осучаснюють дійство, колядують, жартують на злободенні теми.

На другий день Різдвяних свят парафіянам ірпінського храму Різдва Пресвятої Богородиці показали свою виставу – вертеп першокурсники Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, що у Княжичах. Продовжити читання

Popularity: 3% [?]

Сергію Бабайкіну виповнилося б шістдесят років.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

18 листопада нинішнього року ірпінському рухівцю і поету Сергію Бабайкіну (псевдонім Мар,ян Рачицький) виповнилося б шістдесят років. 16 листопада, в суботу, в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї відбувся вечір пам,яті нашого видатного земляка. Дивує те, що Сергій, який народився в Горлівці і виріс у зросійщеному Ірпені, став українським поетом-ліриком. Олена Плаксіна розповіла, що вони з Сергієм жили недружно через її незнання української мови. Тому тепер, майже через 20 років після його смерті, вона спеціально для цього вечора підготувала свій виступ ледь не чистою українською мовою. Було продемонстровано відеокліп, присвячений Сергію Бабайкіну. Продовжити читання

Popularity: 3% [?]

Ірпінці долучилися до хвилі національної єдності

Данута КОСТУРА

11 листопада всі , хто хотів перевірити свої знання з української мови, мали таку нагоду. Ірпінська міська бібліотека запросила до себе бажаючих написати всеукраїнський диктант. Прийшли ті, хто побажав зробити це разом з однодумцями. Писали диктант близько 30 осіб.

Прийшлось понервувати організаторам – комп’ютер вловлював лише окремі фрази диктанту, радіоприймач не ловив потрібну хвилю, а проводовий радіоприймач, який спішно піднесли, виявився зайвим – приміщення бібліотеки не підключене до проводового мовлення ( яке, до слова, практично знищене у Приірпінні). Продовжити читання

Popularity: 5% [?]

Ворзельське підпілля

Данута КОСТУРА

Газета «Громадянське суспільство» № 17(73) листопад 2009р

Недавно у ворзельському Культурному центрі, який потроху наповнюється експонатами, була відкрита музейна кімната,покликана кому нагадати , а кого познайомити із ворзельським підпіллям. Передувала цій події поява книги авторів Олександра СОКОЛЕНКА та Юрія МЕЛЬНИЧУКА. Одних вона схвилювала, інших, ні, а ще інші про неї не чули.

Починаючи з 60-х років, тема війни була в Радянському союзі провідною і настільки пафосною та залакованою, що для багатьох спрацьовував зворотний ефект. Тому для них і це дослідження ставало в один ряд з іншими. Але до тих пір, поки читач не занурювався у тему. Продовжити читання

Popularity: 4% [?]

Замок Радомисль і українська домашня ікона

Данута КОСТУРА

Словосполучення «домашня ікона» ввела у широкий вжиток заслужений лікар України, доктор медичних наук, меценат та громадський діяч Ольга БОГОМОЛЕЦЬ. У 1995році до її рук потрапила понівечена ікона, яка стала початком великої колекції ікон, здебільшого , за словами Ольги Богомолець, ікон-сиріт. Майже всі потребували реставрації. Були серед них з випаленими очима, прострелені кулями, з деяких робили предмети домашнього вжитку, як от скриня чи віконниця з розпиляним навпіл образу Миколи Чудотворця. Час войовничого атеїзму нагадував про себе. Переживши історичні катаклізми, ці ікони, нарешті, знайшли спокій. Продовжити читання

Popularity: 6% [?]

В музеї відбулося заочне знайомство з «Іваном Силою»

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

13 жовтня в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї журналістка Людмила ЧИЧКАНЬОВА розповіла про з,йомки українського фільму «Іван Сила». Вперше за роки Незалежності українська держава виділила кошти для зйомок фільму для дітей – майже 16 мільйонів гривень. Режисер Віктор АНДРІЄНКО зняв фільм за мотивами повісті Олександра ГАВРОША «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». В основі книги – реальне життя карпатського богатиря Івана ФІРЦАКА. Він піднімав цілий цирк. На його грудях розбивали брили каменю. Його переїздив автомобіль. Роль Івана Сили зіграв богатир із Донбасу Дмитро ХАЛАДЖИ. Продовжити читання

Popularity: 3% [?]

Екскурсія у Феофанію. Свято-Пантелеймонівський монастир.

Данута КОСТУРА

В Ірпені другий рік активно діє клуб для старших людей «Друга молодість». Керує ним Світлана Шилова. Члени клубу мають змогу познайомитися з видатними місцями не тільки Приірпіння.. Недавно вони побували у Свято – Пантелеймонівському жіночому монастирі, який розташований у Феофанії – місцевості, яка згадується ще у 1471 році як Лазарівщина. Продовжити читання

Popularity: 4% [?]

Іван Рябчук співає і вишиває Кобзаря.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Назустріч 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї 9 жовтня відкрилася незвичайна виставка – «Вишитий Кобзар». Автор вишивки Іван Рябчук. Він народився в 1941 році в селі Петрівське (до перейменування Юшків Ріг) Таращанського району на Київщині. Потім батьки перебралися в Умань на Чигиринщині. Батько, який закінчив біологічний факультет Дніпропетровського університету, працював викладачем в Уманському педучилищі ім. Т.Г.Шевченка, а мати завідувала бібліотекою Уманського педінституту ім. Павла Тичини. Продовжити читання

Popularity: 8% [?]