Данута КОСТУРА
В Ірпені другий рік активно діє клуб для старших людей «Друга молодість». Керує ним Світлана Шилова. Члени клубу мають змогу познайомитися з видатними місцями не тільки Приірпіння.. Недавно вони побували у Свято – Пантелеймонівському жіночому монастирі, який розташований у Феофанії – місцевості, яка згадується ще у 1471 році як Лазарівщина.
Таку назву ця земля отримала на честь старця Лазаря, який тут проживав.
Згодом , у 16 ст, перейшла у власність Києво-Печерської Лаври, потім належала київським митрополитам Петру Могилі (1632–1647) і Сильвестру Косіву (1647–1657), Софійському монастирю. У 18 ст. ці землі були забрані до казни Російської імперії, а у 19 ст передані київському єпископу Феофану, настоятелю Михайлівського монастиря. З того часу цю місцевість називають Феофанією.
У 1905 році почалося зведення Свято – Пантелеймонівського храму. У 1914 році храм був освячений. З приходом радянської влади іконописців, які продовжували його розписувати, червоноармійці розстріляли. Тоді на території діяли 4 храми.
У радянські роки на території монастиря розміщувалися сільгоспартілі, дитяча колонія. Після війни землі та будівлі , які ще залишилися, відійшли до Академії наук України.
У травні 1990 року напівзруйнований храм був переданий церкві. Щоб відродити чернече життя у 1993 році було влаштовано жіночий скит. У 2002 році скит став монастирем.
У 1998 році митрополит Володимир освятив відремонтований собор.
Для монахинь збудували чернечий корпус. Зараз тут проживає 50 черниць. Після випробовування приймають нових сестер. Проте випробовування молитвою, працею, послухом проходять небагато. І вертаються до своїх внуків, до свого покинутого середовища.
Монахиня, яка проводила екскурсію, сказала, що монастир радо приймає жінок для праці і на кілька тижнів. Надає ліжко у спеціальних будиночках, кормить. Принаймні, двоє з паломниць вирішили, що наступного року обов’язково скористаються такою пропозицією.
На території широко ведуться будівельні роботи.
Монастир має велике господарство – корівник, пасіку, город, сад. І все для того, щоб підтримувати давню традицію, коли монастир приймав і годував паломників, мандрівників, бідних людей. Зараз годує і будівельників.
Для ірпінських паломників було приємною несподіванкою, коли їх перед екскурсією запросили скуштувати простої, смачно приготовленої їжі.
Сестра, яка розповідала про монастир, з гордістю сказала, що з 1993 року, з дня відновлення чернечого життя, читається Невсипна Псалтир за живих і померлих. Читається без перерви.
Величезний собор розписаний зовні і всередині. Сяє позолотою. Тут багато молодят, які хочуть обвінчатися саме у цьому храмі.
Данута Костура
no images were found
Popularity: 4% [?]