Марія СЛАБЧЕНКО
Місто Ірпінь завжди притягувало своєю потужною творчою аурою людей талановитих і непересічних. Вони знаходили тут радість, спокій і натхнення, плідно творили. Нині наше місто активно поповнюється новими мешканцями, які збагачують духовний простір Приірпіння.
Рік тому із Криму до Ірпеня переїхала дружна й талановита родина Михайліченків. Їм, свідомим українцям, жити на окупованому півострові стало неможливо. Голова родини Геннадій, викладач Сімферопольського вишу та журналіст, його дружина Наталія і троє дітей були у захваті від Ірпеня та материкової України, які гостинно їх прийняли. Шляхи наші часто перетиналися, я бачила їх, щасливих та окрилених, і біля церкви, і просто на вулицях міста. Продовжити читання
Popularity: 2% [?]
4 липня відійшла у засвіти Людмила Василівна Кушніренко. Ця сумна звістка болем відгукнулася у серцях тих, хто її знав. А знало її дуже багато – тридцять років Людмила Василівна лікувала людей. Пані Людмилу поважали й любили пацієнти та колеги за її фаховість, щирість, доброту.
Земельна ділянка за адресою смт. Ворзель, вул В.Жовтня 37-а була надана ТОВ “Курортіндустрія” у 2005р. з особливим цінізмом, таємно від мешканців, кулуарно при „закритих дверях”. Уявіть собі де, в якому б курорті України під обслуговуваня “собачої будки” – не діючої багато років колишньої котельньої санаторія, – виділили б 2,27 га найкращих земель природно-заповідного фонду в оренду на 25років з орендною платою 1,18-1,52 грн. за сотку в місяць? Ця ділянка знаходиться в межах лісового заказника місцевого значення “Ворзельський” площею 85 га., статус якому було надано рішенням Київської облради від 20.11.2003р. № 133-10-XXI. 
Ця історія триває з березня 2013 року. Два роки перед тим 30 сімей в Ірпені, в основному молодих, вселилися у свої однокімнатні квартири. Біля двох триповерхівок майже не залишилося прибудинкової території, оскільки вони збудовані на 10 сотках. Але поруч була зелена зона з соснами, площею теж близько десять соток. Там і гралися їх діти, відпочивали старші. 
У Ворзелі громадські організації, окремі громадяни, яким не байдужа доля селища, продовжують вивчати зміни до так званого генерального плану, який був розроблений, але не затверджений, ще у 2005 році. 
Ворзельський санаторій «Перемога» дав прихисток 81-му вимушеному переселенцю. Тут нині проживають 28 дітей, 28 пенсіонерів (із них 11 інвалідів), матерів з дітьми до трьох років (7). Працездатних лише 14 осіб. Деякі працюють, інші допомагають своїм же пенсіонерам, зокрема, шукають тих, хто може підтримати. 
– Андрію Петровичу, Ви написали концепцію розвитку та реформування системи охорони здоров’я Ірпінського регіону. На якій вона стадії? 
Минулого тижня в Ірпінському храмі Різдва Пресвятої Богородиці знову переселенці отримали продуктові набори. І знову – від міжнародної організації «Лицарі Колумба» за сприяння благодійного фонду «Карітас» та Ірпінського громадського центру «Перспектива».
10 червня відбулося засідання ініціативної групи ( 4 чоловіки від селищної ради і 12 від громадськості) з приводу детального вивчення Генплану Ворзеля. Виявилося, що це вже другий варіант Генплану, змінений. На зелених зонах рясно проставлені позначки котеджної та багатоповерхової забудови.