Данута КОСТУРА
фото Андрій Ступак
Війна з росією, у яку важко було повірити, прийшла на українську землю. І народ опинився у новій, страшній реальності. Запанували розгубленість і страх.
Але не у всіх. Деякі, навпаки, мобілізувавши всі свої сили, вирішили діяти, підставляючи своє плече тим, хто його так потребував. У цьому тексті мова йде лише про кількох таких людей справи, хоча їх було багато. Без них Ворзель не дорахувався б багатьох своїх мешканців. Продовжити читання
Popularity: unranked [?]
У 1962 році на карті Києва появився новий житловий масив – Академмістечко. Назву отримав завдяки великій кількості академічних науково-дослідних інститутів. Вони будувалися на проспекті Палладіна та на одній зі сторін бульвару Академіка Вернадського. 
Не дивлячись, що Бучанському парку у цьому році виповниться лише десять років, його ставлять поряд з такими відомими парками, як Софіївка та Олександрівський. А бувалі туристи, які бачили багато європейських парків, вважають, що бучанський у дечому навіть перевершує західні. 
Час від часу в українських медіа піднімається питання про бездомних собак. Особливо, коли вони на когось напали, покусали. І вкотре обурюємося їх кількістю і неспроможністю влади вирішити цю проблему. А вона не проста. Раніше особливо не заморочувалися – бродячих собак просто відстрілювали. Але повстали захисники тварин, вимагаючи виловлювати їх гуманним способом, стерилізувати, вакцинувати від сказу і знову повертати туди, де зловили. Захисники стверджують, що після таких процедур собаки, як правило, лагідні. Дорого, обтяжливо та мало ефективно. Але гуманно. Бо будуть у привичному середовищі і разом з тим захищатимуть свою територію від таких же бездомних, як і вони. Правда, їх життя на вулиці коротке – близько 3-х років. Захисники кажуть, що якщо стерилізувати всіх собак, як бездомних так і тих, хто має господарів, то проблема бродячих псів може бути вирішена за кілька років.