Видавництво «Смолоскип» запрошує на презентацію

Видавництво «Смолоскип»  запрошує на презентацію книги спогадів «Коловорот» правозахисника та дисидента

Миколи Плахотнюка,

яка відбудеться в київському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) 17 січня о 18-30.

На презентації виступлять Євген Сверстюк, Василь Овсієнко, Володимир Панченко, упорядниця книги Валентина Чорновіл та автор, Микола Плахотнюк. Модератор – Ростислав Семків.

Popularity: 1% [?]

ПРЕС-АНОНС. ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: МИТЦІ–КОЛЕКЦІЇ–МУЗЕЇ–ДЕРЖАВА

16 січня (у середу) 2013 року, з 16:00 до 18:00 год.
в Музеї Івана Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19)
Минулого року Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» засновано відкриту комунікативну платформу – Диспут-Клуб і Лекторій – з метою актуалізації нашої культурної спадщини через набуття та вдосконалення знань, обміну досвідом на різних рівнях, привернення уваги суспільства і публічного обговорення здебільшого ігнорованих, профанізованих або «закритих» з тих чи інших міркувань тем. Цього січня виповнилося 140 років від дня народження Василя Григоровича КричевськогоПродовжити читання

Popularity: 3% [?]

Письменник і кінематографіст Леонід ЧЕРЕВАТЕНКО: «Приірпіння –це осердя неповторної цивілізації, велич якої ще не усвідомлена»

знакова постать

Людмила Чичканьова, журнал «Пульсар Приірпіння», грудень 2012р

З Леонідом Васильовичем ЧЕРЕВАТЕНКОМ доля вперше звела мене на початку 90-х років у Донецьку. Я працювала в регіональній газеті «Східний часопис», а Леонід Васильович приїхав до нас із лекціями про українського поета, прозаїка, публіциста, політичного діяча-емігранта Івана Багряного. Л.В. Череватенко привіз рідкісні закордонні видання книжок Багряного. Невеличку частину подарував обласній бібліотеці і нашій редакції. Я добре пам’ятаю відчуття певної «невідповідності»: одна з тих книжок, така дуже малесенька, видрукувана на грубому сірому папері, а в середині її – міць слова, духу, позиції. Називалася вона «Чому я не хочу вертатись до СРСР?». Продовжити читання

Popularity: 5% [?]

Оздоровниці Ворзеля: санаторій “Україна”

Данута КОСТУРА

журнал ” Пульсар Приірпіння”, грудень 2012 р

З УКРАЇНИ – В «УКРАЇНУ»

САНАТОРІЙ, ЯКИЙ ВІДКРИВАЄ ВОРЗЕЛЬ

Продовжуючи тему про місцеві санаторії, їхню життєздатність, умови перебування і рівень обслуговування відпочиваючих, розповімо про один із найвідоміших ворзельських санаторіїв – «Україна».

У пік своєї популярності, що припав на 70-ті роки минулого століття, Ворзель як курортне місто нараховував 28 оздоровниць. Населення Ворзеля тоді збільшувалося в декілька разів ще й за рахунок «диких» відпочивальників, які винаймали квартири у місцевих жителів. Унікальне повітря, близькість до столиці, якісне обслуговування в санаторіях робили Ворзель одним із найпрестижніших курортів України. Продовжити читання

Popularity: 17% [?]

Українська хартія вільної людини

Ми, учасники Ініціативної групи «Першого грудня», укладаємо цю Хартію, щоб висловити те, як бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства, і водночас дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї. Продовжити читання

Popularity: 1% [?]

Оновлено довідник Руху опору

Данута Костура

В кінці листопада у Будинку вчителя відбулася презентація видавництвом «Смолоскип» оновленого енциклопедичного довідника «Рух опору в Україні: 1960 – 1990» та поетичної антології українських політв’язнів «Поезія із-за грат».

На презентацію з різних куточків України та з – за кордону прибули люди, які творили історію Опору в Україні, починаючи з 60-х років минулого століття. Вони, не сприймаючи фальш, облуду, брехню, лицемірство, яке панувало у тодішньому суспільстві, кинули виклик тоталітаризму. Одні пройшли тюрми та заслання, других було покарано в інший спосіб. Їх сім’ї несли з ними спільний хрест – безробіття, кпини. Продовжити читання

Popularity: 3% [?]

Ворзеляни вийшли на захист останньої комунальної аптеки

Марія Ільницька

Газета «Західне передмістя Києва» № 44 (46) 30 листопада 2012 року

Доля сторічного фармацевтичного закладу зацікавила телебачення – до селища приїхала знімальна група від телеканалу «Інтер»

Журналісти потрапили прямісінько на акцію протесту, організовану місцевою громадою біля приміщення аптеки по вул. Радянській, 15.

Нині комунальний заклад, в якому купувала ліки значна кількість ворзелян, зачинено. В аптеці працює ліквідаційна комісія, а старій будівлі, що налічує 270 квадратних метрів площі й близько ста років історії, загрожує знесення. Продовжити читання

Popularity: 3% [?]

ЄВГЕНІЯ АНТОНЮК: «Свято починається з буднів»

Відвертий монолог начальника відділу культури і туризму Ірпінської міської ради

журнал “Пульсар Приірпіння”  №3 листопад 2012

Із давніх-давен наші пращури рік поділяли на дві основні складові: літній час віддавали земним клопотам, зимовий період присвячували потребам духовним.

Довгими сніжними вечорами, зібравшись усією родиною або в колі близьких друзів, займалися рукоділлям, співали, спілкувалися, улаштовували різноманітні ігри, проводили свята. Фізична активність змінювалася активністю інтелектуальною і творчою. Благо, часу для роздумів, переосмислення важливих життєвих подій та особистого розвитку вивільнювалося вдосталь. Продовжити читання

Popularity: 5% [?]

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору

Данута Костура

В Києві тисячі людей прийшли до Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». Була відправлена панахида за безневинно убієнними. До підніжжя Меморіалу поклали свічки свідки Голодомору, делегати від областей України, представники Світового Конгресу Українців, дипломатичних місій зарубіжних країн та міжнародних організацій. Продовжити читання

Popularity: 2% [?]

«Мамо, мамо я хочу борщику»

Валентина  Ященко

газета «Західне передмістя Києва» № 43 (45) 23 листопада 2012 року

Як людина, яка пережила голодомор, хочу написати, що я бачила, пережила і про що буду памятати до кінця своїх днів.

Мені в той час було 10 років.Склерозу у мене не має, і що я напишу – це істинна правда. Я вірю в Бога, а брехати – це великий гріх. Мій батько в цей час працював фельдшером у селі Самгородок Сквирського району Київської області. Наша сім’я складалась із семи осіб – четверо дітей, батько, мама і бабуся. Жили ми при амбулаторії в цьому ж дворі. Тому всі події, які відбувалися в селі, нам, дітям, були відомі. Продовжити читання

Popularity: 3% [?]