Данута Костура

В кінці листопада у Будинку вчителя відбулася презентація видавництвом «Смолоскип» оновленого енциклопедичного довідника «Рух опору в Україні: 1960 – 1990» та поетичної антології українських політв’язнів «Поезія із-за грат».

На презентацію з різних куточків України та з – за кордону прибули люди, які творили історію Опору в Україні, починаючи з 60-х років минулого століття. Вони, не сприймаючи фальш, облуду, брехню, лицемірство, яке панувало у тодішньому суспільстві, кинули виклик тоталітаризму. Одні пройшли тюрми та заслання, других було покарано в інший спосіб. Їх сім’ї несли з ними спільний хрест – безробіття, кпини.

Променем світла для цих людей стало видавництво «Смолоскип».Воно підтримувало, вселяло надію, друкуючи їх твори, різноманітні матеріали, пов’язані з дисидентським рухом. Видавництво намагалося підтримувати і сім’ї політв’язнів. Розголос, який спричиняли надруковані матеріали, був стримуючим чинником для влади, нагадуючи їй, що її дії контролюються міжнародною громадськістю.

Видавництво «Смолоскип» засноване Осипом Зінкевичем у кінці 50-х років у США. Осип Зінкевич належить до тієї когорти закордонних українців, які жили і живуть Україною. Його подвижництво дало свої плоди, а його постать стала знаковою для України. Після проголошення Незалежності він переводить видавництво в Україну. Труднощі, проблеми з якими прийшлось зустрітися не розчарували, не зневірили. Методично, цілеспрямовано весь цей час творить разом з однодумцями український простір. Гуртує навколо видавництва молодь, видаючи її твори, підтримує стипендіями, проводить семінари і конференції. Вірячи, що колись, прийшовши до влади, це покоління задасть якісніший, моральніший тон суспільству. А ще видає твори авторів «розстріляного відродження» та шістдесятників, політологічні та філософські праці, дитячі книги.

Для Осипа Зінкевича і його видавництва презентований довідник – це своєрідний підсумок всіх смолоскипівських напрацювань, пов’язаних з дисидентським рухом. Критеріями, за якими формувалася енциклопедія Опору, були розроблені ще у 80-х роках.

У довіднику «Рух опору в Україні: 1960 – 1990» 1396 статей про підпільні та правозахисні організації, самвидавні й неформальні пресові видання, фото. Довідник містить біографічні дані окремих діячів, дисидентів, бібліографію творчості учасників руху опору, спогади, статті, відгуки іноземної преси. Подано інформацію про діяльність підпільних груп в Україні, організацій і комітетів на захист українських політв’язнів у Західних країнах. Низка статей стосується діяльності української діаспори, а також тих різнонаціональних діячів, які виступали на захист представників українського правозахисного руху, співпрацювали з ними й передавали український самвидав на Захід.

Осип Зінкевич надавав слово тим, хто не виступав на презентації першого видання довідника у 2010 році. Виступили Лесь Танюк, Микола Кульчинський, Леся Крип’якевич, Петро Розумний, Орися Сокульська , Галина Могильницька, Валентина Чорновіл, Микола Мушинка та Юрій Бача з Словаччини, Олександр Дробаха, Петро Засенко, Ганна Михайленко, Валерій Кравченко, Вадим Павлов, Олекса Різників, історик Юрій Зайцев, син Галини Гордасевич Богдан. Не зміг приїхати Євген Грицяк. Його вітальне слово зачитав онук Тарас. Колишній політв’язень Василь Овсієнко виступив як історик дисидентського руху, а Олесь Доній як організатор студентського голодування початку 90-х і як політик.

Антологія «Поезія із-за грат»- це вірші 62 українських політв’язнів, створені у другій половині 20-го століття.

За час, що минув від першої презентації відійшли в інший світ такі знакові постаті як Михайлина Коцюбинська, Ніна Марченко, Атена Пашко, Василь Лісовий, Ірина Калинець, Степан Сапеляк. Присутні хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять.

У вимріяній незалежній державі, політв’язні не стали тим моральним чинником, на який заслуговують. Вони існують, за винятком декількох постатей, у своїй «резервації». Державі байдуже, що про них не знають або мало знають сучасники. А вони живуть поряд. І відходять, залишаючи світлу пам’ять про себе, на жаль, не широкому загалу.

Кожен народ, кожна держава має свій «золотий людський фонд». В України цей фонд вагомий. Підтвердженням цього є і цей довідник.

Данута Костура

no images were found

Popularity: 3% [?]