Данута Костура
Підсумковою конференцією завершився «марафон» круглих столів, зорганізованих Дмитром Войцехом разом з газетою «Західне передмістя Києва», яку він видає. На них йшлося про медицину, освіту, бізнес, будівництво. До обговорення цих тем були залучені фахівці та громадськість. Розмова виходила цікавою і корисною. Досягнення і виклики у цих галузях з проекцією на західне передмістя, виписані у брошурі, розданій учасникам конференції, під амбітною назвою «Проект Державної програми розвитку Західного передмістя Києва».
На підсумковій конференції багато часу присвятили темі будівництва великої кільцевої дороги та гостомельському аеропорту «Антонов».Ці два потужних проекти можуть дати відчутний поштовх для економічного зростання західного передмістя.
Існує запит міжнародних перевізників на будівництво вантажного аеропорту на півдорозі між Азією і Європою. Таким «портом» може стати гостомельський , можливості якого задіяні недостатньо. Нагадаємо, що існував проект його модернізації, але так і не був реалізований.
Разом з тим учасники конференції цікавилися, як може функціонувати такий об’єкт у рекреаційній зоні.
Рекреаційна тема, як і культура, виписані у брошурі вкрай схематично, загальними словами. І не дивно, оскільки заявлений круглий стіл «Курортний потенціал Західного передмістя Києва. Історія і культура ЗПК» так і не відбувся. Ці дві теми, великі та дражливі, заслуговують окремих круглих столів.
Торкнусь однієї з них – рекреаційної. Приірпіння , зокрема, Ворзель мав за радянських часів статус кліматичного курорту. Тут функціонувало 28 оздоровчих закладів ( зараз 12). Тільки дитячих оздоровчих таборів було 15 (зараз функціонують 6, у 4-х з них оздоровлюються діти з профільними захворюваннями). Цьогоріч школярі оздоровлювалися у 18 тис. таборах, з яких – більше 16 тис. пришкільні. У наявності кричущий дефіцит позаміських дитячих таборів. Ворзель міг би поповнити їх кількість. Для цього є всі передумови. Історія Ворзеля, як оздоровниці, близькість до Києва, електричка, наявність інфраструктури, «кардіологічного» повітря, артезіанської води, впорядкованого великого озера – все це вагомі чинники, які можуть переконати владу, а з нею і інвесторів, щоб розбудувати тут своєрідний міні-Артек.
Надавши бізнесу широкі пільги, держава отримала б нові оздоровчо-відпочинкові потужності для своїх юних громадян, а бізнес з користю для себе долучився б ще й до благородної справи.
При належному менеджменті цей бізнес міг би стати успішним – близькість до столиці робила б його таким. У Києві є великий прошарок середнього класу, який в спромозі купити для своїх дітей путівки на час канікул. Купляли б путівки і батьки, і спонсори з інших областей. А діти, набираючись здоров’я, заодно, знайомились би зі столицею. Організовані шкільні екскурсії з усієї України теж мали б де зупинитися.
Мав би попит і пансіонат для матерів з малими дітьми.
Була б тільки воля влади.
У Ворзелі лежать у хащах приватизовані, але без зміни цільового призначення ще десятки гектарів. Там колись дзвеніли дитячі голоси. Але, наразі, у всій цій історії править бал калькулятор, у нашому випадку – викривлений. На серії круглих столів, що відбулися, на жаль, була втрачена можливість фахово підняти цю тему.
Замість заявленого вище круглого столу на суд присутніх було винесено проект мультипарку «Країна» – масштабного проекту, який може стати прикладом у справі збереження і реабілітації території.
Асоціацією забудовників «Солідарність», члени якої за словами його голови Костянтина Урбановського « завжди позиціонували себе як поборники верховенства громадських інтересів над хаосом дерибану», рік тому була створена група для роботи над цим проектом.
Очолив групу архітектор Ігор Юрчак . На території біля 2000 га (знаходиться між Житомирською трасою, окружною дорогою, селищем Коцюбинське та новою автодорогою Ірпінь-Київ) передбачено цілий комплекс парків: зоопарку, релакс – парку, парку розваг, площі фестивалів, бізнес-парку та аквапарку.
Група цікаво, по – сучасному розробила ці теми.
Особливу увагу Ігор Юрчак приділив майбутньому зоопарку. Автори взяли за взірець європейські зоопарки з їх «девізом» – «огороджуємо людей від тварин», а не навпаки – тварин від людей. Зоопарк займатиме 475 га ( територія діючого багатостраждального київського зоопарку 32 га не дає, подібно, спокою деяким «діячам» від бізнесу. І, мабуть, не даватиме доти, поки там існуватиме). Автори запропонували перенести київський зоопарк у «Країну»,а натомість майбутні забудовники київських 32 га повинні, зокрема, провести до мультипарку ще 2 станції від метро «Академмістечко».
Мультипарк матиме державний статус. Вартість проекту біля 500млн доларів, реалізація впродовж 3-10 років. Розробники надіються на інвестиції. Ця презентація нікого з присутніх не залишила байдужим.
І на завершення декілька слів загального плану.
Відсторонимось від того факту, що Дмитро Войцех кандидує разом з ще 47 іншими і спробуємо дати чесну оцінку цій акції.
Приірпіння не вирує круглими столами. Тому кожне таке зібрання, де збираються представники громадських організацій та різнопланові фахівці – це вже подія. Є можливість, проартикулювавши наболіле, знайти однодумців, а інколи заручитися їх підтримкою. Є можливість почути про виклики, які існують у цій чи іншій галузі і спроектувати їх на місцевий рівень. Це правильний шлях. Він вартий наслідування.
Данута Костура
Popularity: 3% [?]