Данута КОСТУРА

Днями у ворзельському Культурному центрі відбувся творчий вечір Юлії Бережко – Камінської. До сих пір ми могли бачити Юлію в якості ведучої поетичних вечорів, організованих нею ж, оскільки є художнім керівником Центру. На цей раз звучали вже її вірші  з третьої поетичної збірки «Контрасти». (Тижнем раніше подібний вечір пройшов і у столичному Будинку вчених).

Ворзельське проживання Юлії збіглося зі становленням Культурного центру, як одного із духовних осередків Приірпіння. І тим, чим є зараз цей дім  у великій мірі  і її заслуга. Знайшла нішу, у якій сповна змогла виразитись, як організатор, як творча особистість. Вечори, організовані нею, як правило, насичені, тонкі, «елегантні». Юлія розуміє,яким важливим для поета є слухач. Поети –  особливі люди. Вони живуть тим життям, коли, за висловом одного із найбільших українських інтелектуалів  Сергія Кримського «ваша думка переходить в настрій».( Він, як виявилось недавно, часто відпочиває у Будинку творчості композиторів. Запросити цю унікальну у своїй обізнаності людину, було б великою подією і честю для Культурного центру. На жаль, досі його перебування у ворзельському БТК « не розсекречувалось» тими, які по роду своєї праці повинні були б це зробити з ентузіазмом).

Вірші Юлії особливі. Вони запрошують пережити разом з тобою цей чар відкриття, коли тебе наповнює торжество життя, у якому твої діти, твій чоловік, якому так вдячна за розуміння і підтримку. Де є місце здивуванню від особливого заломлення світла,  від особливої тиші, яка говорить. Ти тільки « слухай і мовчи. Вона багата на таємні смисли… Тут навіть вітер, слухаючи, стих. Зітхнувши, камінь щось своє подумав». Або :

Я живу між видихом і вдихом

Там, де груди терпнуть від краси

Де настільки урочисто тихо

Що шепочеш: «Господи, єси!»

Де незриме набирає форми

Де первинну повертає суть

Радістю найтоншою обгорне

Тою, яку хочеться збагнуть

Де усе настільки чисте – чисте

Що лишаєш вимите взуття.

Йти куди – між тисячею істин

До благої істини – життя.

Де усе, що визріло у слові

Наливає незбагненним вірш

Де душі так добре від любові

Що тамуєш подих і мовчиш…

Особливість поезій Юлії підсилив виступ піаніста Олексія Кисельова. Його імпровізації під час читання поезій були вражаюче гармонійними і співзвучними. Не вірилось, що ця музика створена саме тут, саме в цей час. Інколи музикант , імпровізуючи, замість нот «читав» вірш, який лежав перед ним. Впевнена, що багато хто з присутніх відчув своєрідний катарсис після цього двоголосся – поета і музиканта.

Своєрідним дарунком для Юлії був виступ ворзельського «Перевесла», який натхненно, щиро, на високій ноті виконав віночок українських народних пісень, ще раз підтвердивши думку, що народні пісні непідвладні ні моді, ні часу. Вони вічні.

І на закінчення декілька штрихів з біографії Юлії Бережко- Камінської. Вона – ворзелянка із трирічним стажем. До того навчалася у Інституті журналістики, аспіранткою якого є зараз. Приїхала у Київ з Херсонщини, де народилася, закінчила школу. Також і музичну – по класу фортепіано і скрипки. А ще Юлія – родичка Тараса Шевченка. У сьомому коліні. ЇЇ мама родом із Моринців.

Ворзель по праву може гордитися тим, що має у своєму іміджевому арсеналі і ось такий поетично-музичний салон, господинею якого є небайдужа, енергійна, витончена і дуже талановита особистість  – Юлія Бережко-Камінська.

День – на іншому боці штори:

Відкривай сміливіше!

Всі річки стікають у море

А слова –  у вірші.                                                                                                                                         27 10 09                                                                                      Данута Костура

Popularity: 1% [?]