Ворзель як рекреаційна територія у приміській зоні Києва

Данута КОСТУРА

15 березня представники Інституту «Діпромісто», який розробляє Генеральний план Ворзеля,  представили робочій  групі з розробки Стратегії розвитку селища три варіанти його розвитку. Доповідала головний архітектор проекту Тетяна Губенко.

Перший варіант – вся територія селища стає курортом.

Другий варіант – курортною територією стає частина Ворзеля ( на південь від залізниці).

Третій варіант не передбачає такого поняття, як курорт. У Генплані будуть зафіксовані всі рекреаційні об’єкти (незалежно від того чи діють вони на сьогодні чи у запустінні) без зміни їх цільового призначення.

Архітектор навела деякі дані щодо ворзельських земель.  Загальна площа зелених насаджень – 234 га.

На даний час у Ворзелі функціонує 7 оздоровчих закладів  на 1,3 тис місць. Займають  70,5 га.

Територія установ санаторного лікування та відпочинку, які не функціонують або використовуються не за призначенням займають 136 га (нагадаємо, що з них близько 85 га займають заказники).

Перший варіант

Вся територія Ворзеля розглядається як кліматичний курорт місцевого значення. Головний лікувальний ресурс – фітонциди зелених насаджень.

Згідно з Державними будівельними нормами (ДБН) 234 га можуть забезпечити фітонцидами до 4 тис відпочиваючих.

У цього сценарію, на думку розробників,  є суттєві ризики і загрози. Насамперед – це необхідність встановлення трьох зон санітарної охорони курорту ( закон від 1981 р).

Перша зона відсутня  – у Ворзелі не має, окрім фітонцидів інших лікувальних чинників.

Друга зона – охоплює територію Ворзеля і частково прилеглих Бучу, Мироцьке, Михайлівку-Рубежівку. Як і у Ворзелі у цих населених пунктах не можна буде будувати об’єкти, які не пов’язані з оздоровленням.

Третя зона – поширюється на території суміжних тергромад – Бучі, Ірпеня, Мироцького, Михайлівки-Рубежівки, Немішаєвого, Микулич, Блиставиці. Як і в попередній зоні, на цих територіях теж можливе обмежування  господарської діяльності, яка суперечитиме розвитку Ворзеля як курорту. Всі ці населені пункти вже мають свої містобудівні документації, тому обмеження неминуче спровокує численні конфлікти.

Що стосується безпосередньо Ворзеля, то селище повинно буде дати лад всій своїй інфрастуктурі – своїм коштом провести каналізацію, модернізацію інженерних мереж, на в’їзді збудувати перехоплюючі стоянки для транспорту, тощо.

 Другий варіант

У цьому випадку курортною оголошується ця частина Ворзеля, яка знаходиться на південь від залізниці. Тут розташовані основні оздоровчі території. На 63 га діють оздоровчі установи. Ще 100 га ( мінус заказники) перебувають в «очікуванні». Вимоги практично такі ж, як у першому варіанті, але додаються конфлікти у самому селищі.

Третій варіант

Ворзель розглядається як рекреаційна територія у приміській зоні Києва.

Нагадаємо, що розробники відштовхуються від рішення селищної ради, на якій депутати заборонили змінювати  цільове призначення земель, на яких раніше були розташовані дитячі табори, санаторії, будинки відпочинку.

Щодо обов’язкових 100 – метрових санітарних зон, які необхідні для оздоровчого об’єкту, то  ці зони можуть формуватися «всередину» рекреаційної території. Багато дитячих таборів чи санаторіїв розташовані поруч і санітарні зони у деяких випадках накладаються одна на одну.

Вимоги до Генплану

Архітектор підкреслила, що  Генплан вимагає чітко виписаних правил і обмежень щодо використання території селища, чітко окреслених рекреаційних земель з відповідними об’єктами. При такому підході ворзельські рекреаційні землі зможуть привернути увагу потенційних інвесторів.

Обговорення

Після виступу архітектора і відповідей на запитання  почалось обговорення запропонованих варіантів.

Колишній головний лікар санаторію «Україна», член Робочої групи Андрій Липовецький сказав, що він за третій варіант і підкреслив, що мікроклімат Ворзеля змінився. Рубежівка, забудувавши поле, перекрила потік повітря з пойми. У Ворзелі знаходили поклади радонової води. Ця вода, випаровуючись на деяких ділянках, створювала особливий мікроклімат. Нині таких точок меншає, можливо тому, що знизився рівень грунтових вод. Він вважає, що сосни, які досягли критичного віку і перестали насичувати Ворзель фітонцидами, слід зрізати. А на їх місце висаджувати молоді.  Низька сосна продукуватиме значно більше фітонцидів. Свого часу у санаторії «Україна» висадили поруч з високими соснами близько 200 молодих, але всі вони не прижились. Тому такий радикальний підхід.

( Мабуть тут слід додати, що Ворзель ще багатий на ділянки, де радонові випаровування створюють особливий мікроклімат. Тому їх слід дослідити і окреслити. Щоб не сталося так, як з будівництвом на території санаторію «Зірка», де ділянки з мікрокліматом попали під забудову).

Виступило ще кілька присутніх. Врешті всі члени Робочої групи проголосували за третій варіант.

Не обійшлось і без камінця у бік активістів.

Один з депутатів вирішив покритикувати громадськість, яка ратувала за курорт. Він якось забув, що активісти своїми діями підштовхували владу до пришвидшення роботи над Генпланом як курорту. Забув, що попередні зміни до Генплану робили Ворзель спальним районом Києва, а не рекреаційною зоною. І саме завдяки активістам Ворзель таким не став.

 

З прийняттям такої стратегії Ворзель залишається «умовним курортом». Як, до слова, інші відомі всеукраїнські оздоровниці. Вони,  не маючи статусу, зберегли і розвивають свій рекреаційний потенціал.

Як побачать розробники Генплану решту території Ворзеля, зможемо познайомитись у кінці квітня – початку травня. Тоді Діпромісто обіцяє виставити на суд мешканців селища деталізований  проект Генплану. Кожен мешканець матиме можливість познайомитись  і внести у Генплан свої пропозиції.

Данута КОСТУРА

 

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code