Відроджується Будинок творчості письменників «Ірпінь»

Данута КОСТУРА

В Ірпені, на території Будинку творчості письменників, урочисто відкрили парк. Подія, до якої йшли довго і непросто впродовж років,  зібрала кілька десятків письменників, громадськість, двох народних депутатів, представників місцевої влади.

ІСТОРІЯ БУДИНКУ ТВОРЧОСТІ

Будинок творчості письменників «Ірпінь» створений у 1935 році на базі колишньої дачі фабриканта Чоколова. На території близько 11 га розташовані  з десяток будівель. Тут побувала більшість українських письменників різних поколінь. Природа, особливе місце з озерцями, річкою надихали на творчість. Олександр Довженко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Микола Бажан, Остап Вишня, Натан Рибак, Максим Рильський – список можна продовжувати довго. У Будинку творчості написано багато знакових для України творів.

Останні десятиліття Будинок почав занепадати – давалось взнаки недофінансування Спілки письменників, якій належать будиночки. Забила тривогу громадськість Приірпіння, яка не хотіла втрачати культурне надбання.  Були звернення до різних установ, зокрема, до Спілки письменників, міністерства культури з пропозиціями надати Будинку статус історико-культурного заповідника. У деяких чиновників знаходили розуміння, але реальність підсовувала різні неприємні сюрпризи.

Три роки тому зажевріла надія, що Будинок творчості можна врятувати. Голова Ірпеня Володимир Карплюк запропонував Спілці впорядкувати територію та зробити ремонт будівель. Перемовини тривали довго і складно. Працювали спільні комісії, ситуацію вивчали юристи. Врешті напрацювали договір про співпрацю.

Навесні відбувся 8-й позачерговий з’їзд  Національної спілки письменників України, на якому делегати документ підтримали. План реконструкції передбачає три зони: закриту зону з будівлями для письменників, міський парк та третю ділянку площею близько 3 га, яку Спілка передасть інвестору. За це інвестор повинен відремонтувати всі будівлі на території. Було підкреслено, що на третій ділянці не буде багатоповерхової забудови, а лише об’єкти туристично-рекреаційного призначення.

Передувала відкриттю парку довга і кропітка робота: різнопланові узгодження, отримання дозволу з’їздом письменників, тощо. І тільки погодивши з Національною спілкою письменників  деталі будівництва парку, місто взялось за роботу.

УРОЧИСТОСТІ

На відкритті парку голова Ірпеня Володимир Карплюк сказав: « Хай додає парк письменникам наснаги для творчості. Багато хто говорив, що цей парк забудують. Але майже рік переговорів – і голова Спілки Михайло Сидоржевський нам повірив. Він зумів переконати письменницьку спільноту, а це –  ой, як непросто». Володимир Карплюк оголосив про започаткування обіцяного на з’їзді письменників щорічного літературного конкурсу на базі Будинку творчості.

Потім надав слово народним депутатам Сергію Таруті та Ярославу Москаленку, які привітали письменників з такою гарною подією.

Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський сказав: «Для української літератури 20 ст. Ірпінський Будинок творчості – це легенда. Ми сьогодні продовжили життя цієї легенди, осучаснили її. Письменники, жителі міста знають у якому стані перебувала ця територія. Зараз їй надали нового дихання. І я надіюся, що наше рішення, прийняте на з’їзді в Ірпені 31 березня цього року, було єдино правильним».

Михайло Сидоржевський висловив надію, що територія, де знаходяться будиночки, буде також виглядати «красиво і достойно, так як цього заслуговують і Будинок творчості, і славне місто Ірпінь, і наші українські письменники».

Він наголосив,  що юридичний статус парку не змінився – територія парку і надалі залишається у користуванні Національної Спілки письменників України.

На урочистостях виступили письменники Віктор Мельник, Атоніна Цвід, Володимир Цибулько назвав Ірпінь «літературною столицею України, сакральним місцем безперервного діалогу», а Олексій Сосюра, правнук Володимира Сосюри  «культовим місцем для всієї України».

Після урочистостей присутні пішли оглядати парк.

ПАРК

Маємо чудове місце відпочинку, наповнене креативом. Центральну алею прикрашають муза та постать поета.

Проходячи алеями, можна побачити як марширують гномики-музиканти, малює етюди художниця,

накручує кілометри велосипедист, поважний чоловік у циліндрі йде під парасолею і ще багато різних цікавинок.

Особливе місце у парку займає озеро з фонтаном посередині. А на березі із довгою вудкою сидить рибалка.По озеру плавають два розкішних живих білих лебеді.

На Алеї початківців стоять сім кумедних дерев’яних скульптур дітей:

один у процесі творчості, інший весь у мріях, ще інший бачить себе у лавровому вінку.

Неподалік – майданчик для виступів, на якому впродовж урочистостей грав духовий оркестр.

Доріжки, альтанки, ажурні місточки через рівчак, який перетинає територію парку, додають особливого настрою.

Ще слід зазначити, що дерева у парку намагались зберегти максимально. Висаджено багато кущів та декоративних дерев. Колись Будинок письменників славився яблуневим садом. Його зараз омолодили.

Деякі яблуні були посаджені гостями свята.

ЩО ЩЕ РОЗПОВІЛИ ПОСАДОВЦІ

У соціальних мережах точилися розмови щодо можливої забудови території Будинку творчості багатоповерхівками. Про це запитала у Володимира Карплюка, який саме висаджував разом з Сергієм Тарутою та Михайлом Сидоржевським  яблуню.

«Ми проти будь якої багатоповерхової забудови. Говорив про це десять раз, повторяю 11-й. Ми не дамо жодного дозволу на будівництво багатоповерхівок. Спілка письменників нехай шукає інвестора, тепер у них є класна, облагороджена територія. Хай якимсь чином зацікавлюють інвестора, врешті-решт можна отримати грант. Є багато різних варіантів»,- сказав голова Ірпеня.

Дмитро Христюк, заступник голови міста, сказав більше: «На даній території без рішення Спілки письменників нічого не буде робитися. Ми пообіцяли , що тут буде виключно паркова зона, якою будуть користуватися, як громада Ірпеня, так і письменники та гості міста. Так само буде і з іншими територіями. Ми будемо всіляко допомагати нашому Будинку письменників розвиватися, відроджуватися, але жодної території ми не плануємо забудовувати. Якщо  Спілка письменників введе якогось інвестора, то це її право. Саме вона  буде приймати рішення, як їм надалі розвиватися. Цей Будинок письменників – надбання всієї України. Я дуже сподіваюся, що зі сторони держави буде  якась допомога щодо відродження цієї території. Поки що  Ірпінська міська рада, виконавчий комітет і наша територіальна громада виконують свої обіцянки і розвивають її.

Щодо податків, то враховуючи, що це не комерційний, а більш соціальний об’єкт, ми робимо пільги з єдиною метою – щоб побільше приїжджало митців, щоб ця територія розвивалася. Це вигідно як нашій територіальній громаді, так і Спілці», – сказав Дмитро Христюк.

З Михайлом Сидоржевським розмова була тривалішою. «Згідно з попередніми домовленостями Спілка буде пропонувати потенційного інвестора. Звичайно, що без міської влади ми не можемо обійтися. Нагадую, що земля перебуває у постійному користуванні Національної  Спілки письменників України, в тому числі і територія парку, але є власністю територіальної громади Ірпеня», – сказав голова Спілки.

Пан Михайло  переконаний, що письменники підтримають рішення, щоб частину території Будинку творчості передати майбутньому інвестору. Наразі його ще немає, оскільки були більш нагальні питання.  Земля, яка перейде інвестору, буде оцінена за ринковою вартістю. Ніяких багатоповерхівок на території Будинку творчості не буде, оскільки  це рекреаційна зона.

«У нас є цілий комплекс  пропозицій, які мають бути реалізовані.  Все повинно бути відремонтовано, осучаснено: газ, опалення, вода, каналізація. Плануємо зробити огорожу, доріжки, альтанки. Плануємо і літературний музей. Непроста ідея. Але, якщо поставити мету, то дасть Бог, ми зможемо це зробити», – поділився планами голова Спілки.

На запитання, як використовується  Будинок творчості, пан Сидоржевський сказав, що  тут можуть відпочивати за путівками і члени сімей письменників, і інші громадяни. Розроблена пільгова сітка розцінок для придбання путівок. Для письменників вона найнижча, для членів сімей дещо більша, для чужих  ще більша. Є тут письменники, які мешкають постійно. Це  насамперед працівники апарату. Вони сплачують за проживання, комунальні послуги, але на пільгових умовах.

Щодо різних негативних публікацій про реконструкцію території Будинку творчості, голова Спілки сказав: «Що в тому поганого, що замість запустіння, хащ з шприцами, гадюками, тут зроблений парк, яким будуть користуватися і письменники, і місто? Скептики, крикуни зараз розносять всякий бруд, який  використовують деякі місцеві активісти, зокрема, у політичних цілях, використовують і опоненти нинішнього керівництва Спілки письменників. Ще є треті. Ці люди  у всьому бачать, що щось, можливо, за тим стоїть. Насправді, нічого. Все відкрито, прозоро. Жодного сумніву у мене не має, щодо наших рішень».

ВРАЖЕННЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ ЗАХОДУ

Наталка Поклад, письменниця: «щодо парку- прекрасно. Але чекаємо другої частини – реконструкції будинків».

Гриць Гайовий, письменник –  гуморист: «головне – щоб це не була «шагренєва шкіра».

Олександр Редич ( зліва), представник громадськості, член робочої групи, яка працювала над планами збереження  БТП: «Багаторічна мрія письменників України та громадськості Ірпеня почала матеріалізуватись: з відкриттям парку започатковано відродження Ірпеня, як Українського Парнасу; запроваджена щорічна літературна премія; заплановано подальші кроки по упорядкуванню території та будівель . Успіхів усім у цій справі!».

Данута КОСТУРА

 

 

 

 

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code