Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ
18 листопада нинішнього року ірпінському рухівцю і поету Сергію Бабайкіну (псевдонім Мар,ян Рачицький) виповнилося б шістдесят років. 16 листопада, в суботу, в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї відбувся вечір пам,яті нашого видатного земляка. Дивує те, що Сергій, який народився в Горлівці і виріс у зросійщеному Ірпені, став українським поетом-ліриком. Олена Плаксіна розповіла, що вони з Сергієм жили недружно через її незнання української мови. Тому тепер, майже через 20 років після його смерті, вона спеціально для цього вечора підготувала свій виступ ледь не чистою українською мовою. Було продемонстровано відеокліп, присвячений Сергію Бабайкіну.
Людмила Хорошева прочитала вірші Мар,яна Рачицького і власні. Голова Ірпінського осередку Конгресу літераторів України Володимир Симоненко прочитав щойно написаний ним вірш, присвячений Бабайкіну. Пісні на слова Мар,яна Рачицького виконали Олександр Редич і Вікторія Козак. З спогадами про Бабайкіна виступив працівник Національного університету ДПС України Андрій Воробйов, який знав Сергія з 15 років. Науковець Іполит Матіюк, який очолював організації Руху і «Просвіти» в Ірпені після смерті Бабайкіна, сказав, що якось покепкував з Сергія за його російське прізвище. Сергій посміхнувся:»Моє прізвище українське. Треба тільки додати м,який знак і буде «Баба й кінь». Людмила Забарило зазначила, що Сергій Бабайкін, попри свою поетичну незібраність, коли мова йшла про роботу, ставав дуже чітким. У нього все було розписано по пунктах. Тому він і працював у Київській крайовій управі і Секретаріаті Руху. Пані Людмила згадала, як вони з Плаксіною йшли на презентацію посмертної збірки Рачицького «Світлотіні». Олена Плаксіна переживала, що ніхто не прийде. «Давай запитаємо першого зустрічного»-намагалася заспокоїти її Забарило. Вона звернулася до дівчини, яка йшла назустріч:»Ви знаєте, що сьогодні в міськраді презентація книги віршів Бабайкіна?» -«Так, знаю». – «А ви прийдете?» – «Прийду». Забарило мовила Плаксіній:»От бачиш». Плаксіна обурилася:»Ти збожеволіла! Він з нею гуляв».
-Давай запитаємо ще когось,- запропонувала Людмили Забарило. Знову назустріч йде якась дівчина. Знову те ж саме запитання і та ж сама відповідь. І знову обурюється Плаксіна:»Ти збожеволіла! Він з нею гуляв».
Колись вулицями Києва крокувала весела парубоцька ватага, де був і Бабайкін. Не вистачало тільки дівчат. Сергій Бабайкін пообіцяв організувати дівчат. Він помітив, що в телефонній будці розмовляє якась дівчина, і прочинив дверці:»Пані , дозвольте з вами познайомитися?» Дівчина повернулася до Сергія:»Бабайкін, твою мать! Ти зі мною вже п,ятий раз знайомишся».
Іншого разу Сергій Бабайкін вирішив привітати свого київського кума Максима Стріху. Звичайно, Сергій не мав грошей. Він взяв два відра, постукав у двері сусідів Стріхи, попрохав води, а потім зайшов до кума і запропонував перейти йому дорогу з повними відрами. Максим Віталійович дивувався:»Те, що у Бабайкіна є два відра, я знав. Але де він дістав воду в центрі Києва, біля оперного театру?»
На виставці, присвяченій Бабайкіну, зокрема експонувалися написані ним записки: «Я тут, зараз буду» і «Буду після 15.00». Вечір розпочався о 15.00. Дійсно, у спогадах і віршах поставав Сергій Бабайкін – ніжний лірик і наполегливий політик, культурний і хуліганистий.
Хоча експерт назвав причиною його смерті серцеву хворобу, підозри залишаються. Люди, які спілкувалися з ним ближче, згадують, що він дома замикався і остерігався відчиняти двері. Якось відчинив двері і отримав від незнайомця такий удар у лоб, що знепритомнів.
Голова Київської обласної організації Конгресу літераторів України поет із Макарова Ігор Годенков відзначив, що в особі Бабайкіна Ірпінь втратив талановитого поета і прочитав власні вірші.
Анатолій Зборовський.
Popularity: 3% [?]