Відзначення у Києві 80-х роковин Голодомору-геноциду в Україні

Данута КОСТУРА

Близько 6 тисяч людей зібралося біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні», щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору – геноциду. Цього року минає 80 років, коли нелюдська влада знищила мільйони селян – українців тільки за те, що любили свою землю і працювали на ній.

У музеї люди запалювали свічки, гортали Книгу Пам’яті, шукаючи прізвища рідних чи знайомих. Демонструвався документальний фільм про Голодомор. Читала свої вірші херсонська поетеса Людмила СТЕПАНЕНКО.

Біля скульптури дівчинки хор «Гомін» співав тужливі пісні. Люди, у чеканні початку панахиди, ставили свічки, квіти, колоски.

В пам’ять про жертви Голодомору 1932-33 років відбулась Скорботна хода. Молодь несла зшите в одне полотно послання людей з різних областей України співвітчизникам, які вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору через 20 років.

До підніжжя Меморіалу поклали свічки свідки Голодомору, делегати від областей України, представники Світового Конгресу Українців, дипломатичних місій зарубіжних країн, міжнародних організацій, представники партій і громадських організацій України.

Панахиду за померлими відправив Патріарх Київський і Всієї Русі – України ФІЛАРЕТ. Йому співслужив єпископ Української Греко-Католицької Церкви Богдан ДЗЮРАХ. Поминальна Служба об’єднала також інші конфесії.

Від Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору виступив Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ. Він наголосив, що із всіх злочинів, скоєних радянською владою, Голодомор – найстрашніший. Цьому злочину не має виправдання. Але досі ще чуємо від деяких посадовців заперечення цієї трагедії. З цим ми не маємо права миритися.

О 16годині відбулася Загальнонаціональна хвилина мовчання . Учасники запалили тисячі свічок.

Слова Василя Симоненка «Народ мій є, народ мій завжди буде» були написані на плакатах і лунали з мікрофонів.

Довідка УНІАН.

Голодомор 1932–1933 років – масовий, умисно організований радянською владою голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УРСР) і Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Голод настав внаслідок спланованої конфіскації урожаю зернових і всіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади, що призвело до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах і здійснювала його експорт за кордон. Причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з можновладців, причетних до злочину, не зазнав покарання. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не тільки навмисно замовчувалося радянською владою, про нього взагалі заборонялося будь-де згадувати.

У 2003 році Український парламент назвав, а 2006 – офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.

13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними в геноциді в Україні в 1932-33 роках.

Кримінальну справу порушила і розслідувала СБУ за фактом здійснення Голодомору-Геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

Рішенням суду були підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію здійснення в 1932-1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – генеральним секретарем Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (ЦК ВКП(б)) Йосипом Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів (СРСР) В’ячеславом Молотовим (Скрябіним), секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем і Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії більшовиків України (КП(б) У) Станіславом Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів УРСР Власом Чубарем і членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК КП(б) У Менделем Хатаєвичем, геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної в ході досудового слідства Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України, в результаті вчиненого геноциду в Україні загинули 3 млн. 941 тис. людей.

Суд констатував, що Й.Сталін (Джугашвілі), В.Молотов (Скрябін), Л.Каганович, П.Постишев, С.Косіор, В.Чубар і М.Хатаєвич вчинили злочин геноциду, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України (геноцид), і закрив кримінальну справу у зв’язку з їх смертю.

no images were found

Popularity: 2% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code