Що страшніше жука-короїда? Боротьба зі шкідником вимагає дій на випередження

Максим ЗЕЛЕНИЙ

Новітню загрозу лісовому господарству – від жуків-короїдів – обговорили науковці та лісівники-господарники під час науково-практичної конференції, що відбулася на базі вже згаданого ДП «Іванківський лісгосп».

Директор Іванківського лісгоспу, що на Київщині, Олександр Калапац показує фотознімки, отримані за допомогою квадрокоптера. Літальний апарат господарство придбало минулої весни для спостереження за своїми лісами. Перший знімок зроблено в кварталі № 3 на початку травня – масив зелений, лише деякі жовтуваті плями, через місяць помітні осередки всихання, а вже у вересні – за чотири місяці! – майже всі дерева мертві. Кілька гектарів лісу довелося зрубати. Спеціалісти, які намагаються протистояти нашестю жука-короїда, стверджують одне – лісівники йдуть за короїдом, лише прибирають за ним деревину, перетворену в непотріб. А треба працювати на випередження. Для того, щоб локалізувати вогнище, зараження жуком, треба створювати буферну зону, тобто вирубати дерева, де жук ще не поселився. Але закон не дозволяє зрубати ще зелене дерево…

Новітню загрозу лісовому господарству – від жуків-короїдів – обговорили науковці та лісівники-господарники під час науково-практичної конференції, що відбулася на базі вже згаданого ДП «Іванківський лісгосп».

Фахівці лісової галузі дійшли висновку, що проблему всихання лісів, уражених шкідниками, можна вирішити тільки через внесення змін до законів, які регламентують поводження у лісі. Наприклад, Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук наводить приклад сусідньої Польщі, де рішення про санітарне рубання має право прийняти лісничий.

В Україні, де скоріше дослухаються до голосів екологічних екстремістів, ніж до порад галузевих фахівців та науковців, зарубіжний досвід непридатний – через неготовність частини суспільства і владних органів до його сприйняття.

Ось яскрава ілюстрація зараження кори … головного мозку вірусом масового психозу. Читаємо коментарі на сторінці Держлісагентства у Фейсбуці: Aleksey Kovalenko: «Можливо, це хороший бизнес, растёт себе лес, так лет 40–50–70 тут рас и кораед», Олександр Вечір: «Не наганяйте жуті про короїда, і про якісь там закони, які забороняють лісівникам знищувати Ліс у період тиші з 1 травня по 15 червня, бо Ліс рубають у період тиші, і до тиші, і після тиші. І вагонами вивозять Ліс за кордон…»…

Краще один раз побачити… Присутній на семінарі перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики Анатолій Дирів визнає, що ситуація в лісовому господарстві інша, ніж її бачать популісти: «Впродовж останніх років лісова галузь була дискредитована, і небезпідставно. Повернути довіру суспільства непросто».

Щодо змін до законів, то вони потрібні, вважає народний депутат: «Якщо з тим, що я побачив, нічого не робити, то через кілька років отримаємо велику проблему. Проблему не тільки екологічну, а й економічну – втрати в лісовому господарстві… Буде важко переконати суспільство, що тут не чергова корупційна схема… Але у тому, що відбувається, є й вина лісового господарства. Треба більше комунікувати зі суспільством, вести роз’яснювальну роботу, більше спілкуватися з екологами, пояснювати свої дії… На телеекранах, у друкованих медіа коментують люди, які нічого не розуміють… Науковці лісової галузі працюють десятиліттями, тому конкурувати з ними важко будь-яким громадським діячам. Потрібен науковий підхід».

Голова Держлісагентства Володимир Бондар вважає найбільшою проблемою те, що «ми постійно обговорюємо всихання лісів у своєму лісівничому середовищі і ця проблема не досягає уваги ні громадськості, ні тих, хто приймає з цього приводу відповідні урядові та законодавчі рішення. Лісівники бачать проблему, роблять висновки, думають як з нею боротися, вживають можливих заходів, але самотужки її не вирішати. Проблема всихання лісів набула загальнодержавного масштабу і вирішувати її необхідно загальнодержавними методами – законодавчими, нормативними, об’єднанням зусиль різних установ і організацій… Це повинні зрозуміти всі».

Семінар, у підготовку і проведення якого господарі вклали час і кошти, на жаль, не був потішений увагою засобів масової інформації відповідно до важливості обговорюваної проблеми. Попри це, є сподівання, що голос науковців і лісівників буде почуто.

Максим ЗЕЛЕНИЙ, газета «Природа і суспільство»  №10 (190) 25 травня 2018 р.

 

МАСОВЕ ВСИХАННЯ ХВОЙНИХ ЛІСІВ – ПРОГНОЗ НЕВТІШНИЙ!

За матеріалами Товариства лісівників України

Про що говорили на науково-практичній конференції з питань напрацювання заходів запобігання поширенню шкідників і хвороб лісу та щодо охорони лісів від пожеж

 

В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. За підвищеної температури повітря та зменшеної кількості атмосферних опадів знижується рівень ґрунтових вод, що не є сприятливим для дерев, і вони втрачають опір до заселення шкідливими комахами та ураження збудниками хвороб.

Якщо раніше патологічні процеси розвивалися переважно у пристигаючих соснових лісах (віком понад 80 років), то нині часто інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молодняки.

Перші осередки усихання соснових лісів були зафіксовані в Україні в 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 року межа осередків усихання посунулася в північно-західному напрямку. Ще через рік соснові насадження практично усіх північно-західних області України вже були пошкоджені. У кінці 2017 року усихання сосни як наслідок атак шкідників було виявлене в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 року показало, що ці осередки поширилися також у лісостеповій зоні, зокрема, на Лівобережжі.

Осередки масового усихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області і продовжують поширюватися.

Прогноз дуже невтішний: за декілька десятків років Україна може втратити значну частку соснових насаджень, за останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству, сягає близько 350 тис. га.

 

Верхівковий короїд убиває соснові ліси

 

Всихання дерев сосни відбувається за верхівковим типом – короїд спочатку заселяє товсті гілки та частину стовбура з тонкою корою. Після проникнення жуків під кору, прогризання маточних ходів, відкладання яєць, вилуплення личинок і початку їхнього живлення хвоя заселених дерев починає змінювати колір від зеленого на тьмяно-сіро-зелений, а в кінці – на рудий, гілки відмирають, дерево гине. Одночасно ходами поширюється синява, спричинена дерево-забарвлювальними грибами.

Спочатку всихають окремі дерева, далі цілі куртини, а потім всихання охоплює значну частину деревостану.

Аналіз загиблих дерев в осередках всихання сосни виявив поселення верхівкового короїда в гілках і верхівках, шестизубчатого короїда – в окоренкових частинах стовбура і чорного соснового вусача на ділянках стовбурів із перехідною корою.

Насамперед, осередки масового розмноження короїдів виникають в одноярусних одновікових лісові масивах з однією чи двома основними породами, переважно штучного походження. Такі деревостани найменш стійкі до дії різноманітних несприятливих чинників – вітру, ураження грибами, пошкодження комахами, серед яких короїди є найбільш агресивними, оскільки заселяють ледве ослаблені дерева.

Здорова сосна виділяє живицю, яка є токсичною для короїдів і навіть просто заливає жуків під час спроб заселення дерева. Водночас за великої чисельності жуків вони ослаблюють дерево під час додаткового живлення лубом молодих гілок. Іноді такі гілки падають на землю. Верхівковий короїд – крихітна комаха розміром до 4 мм, але якщо дерево заселяють одночасно до 40 тисяч таких жуків, то дерево не може чинити їм опір.

Нині за чинними українськими законами є можливість відводити у суцільні санітарні рубки лише вже повністю всохлі і остаточно згублені шкідником насадження.

За діючими Санітарними правилами провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто – необхідно організувати комплексне обстеження із залученням спеціальної комісії, витратити час на узгодження та документальне оформлення.

Короїд тим часом розвивається, вилітає й готовий заселяти нові дерева.

Українські лісівники мають право проводити суцільну санітарну рубку на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим.

Втрата сосни як головної деревної породи лісів завдасть Україні значних економічних збитків, які в майбутньому можуть сягнути десятків мільярдів гривень.

Зрозуміло, що основна небезпека – це загибель соснових лісів, як виробника кисню, середовища для перебування звірів і птахів, але втрачається й матеріальний ресурс – деревина, який вирощували десятками років.

Для запобігання подальшим втратам економічно доцільно своєчасно вилучити з лісу заселені короїдом та приречені на вмирання дерева ще на стадії світло-зеленої або жовтої хвої, коли якість деревини втрачена лише у верхівці. Коли хвоя набула рудого кольору, а ознаки всихання стають очевидними, то деревина вже втратила якість і часто заселена іншими видами комах і дереворуйнівними грибами, а потомство короїда розлетілося й заселило нові дерева.

До відома: 1 кубометр ділової деревини сосни коштує 1300–1500 грн, а перетворений жуками та грибами на дрова – лише 180 грн. Тому старий сухостій, вже покинутий жуками і придатний лише на дрова, слід вилучати в останню чергу. Тому не варто звинувачувати лісівників у недбалості і сприянні незаконним рубкам під виглядом санітарних заходів.

Що сприяє поширенню короїда

         Висока частка монокультур сосни, не стійких до дії шкідників і хвороб (всихання має максимальний прояв у чистих сосняках без підросту й підліску);

         Неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда;

         Переважне застосування в осередках всихання сосняків вибіркових санітарних рубок із вилученням лише сухостою згідно з чинними Санітарними правилами (вибіркові санітарні рубки є ефективними лише за наявності дрібних осередків на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів);

         Неможливість вилучення свіжозаселених шкідниками дерев, які мають вигляд дерев ІІІ категорії санітарного стану, які за існуючими правилами в рубку відводити не дозволено;

         Заборона проведення санітарних рубок у період від 1 квітня до 15 червня у «сезон тиші», коли відбувається розселення короїдів після зимівлі;

         Брак коштів, відсутність стабільного фінансування лісозахисних заходів.

Крім того, в ЗМІ та в інтернет-просторі поширюються псевдонаукові спекуляції та міфологічні ствердження на тему всихання лісів. Вони суперечать висновкам і поглядам на проблему як вітчизняних науковців, так і закордонних експертів.

Закордонний досвід

Щорічно від хвороб і шкідників, із яких половина припадає на короїдів, у світі потерпають близько 35 млн га лісів. Така проблема постала перед Іспанією, Францією, Німеччиною, Швейцарією, Швецією, Польщею, Білоруссю, Фінляндією, Туреччиною.

У Німеччині, Польщі, Швеції лісівники йдуть попереду короїдів, не чекають, поки сосна всохне повністю та втратить технічні якості, а заготовлюють її, коли ще можливо використати товарну якісну деревину. До необхідності швидкого вилучення заселеної короїдом деревини з розумінням ставляться представники громадськості та природоохоронних організацій цих країн.

У Польщі, завдяки системі господарювання, що склалася, і досконалій нормативній базі щодо захисту лісів, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню всихання, тому цю проблему в державних лісах вдається вирішувати. Крім того, система накопичення коштів у Польському національному лісовому фонді дає змогу оперативно, без залучення коштів державного бюджету фінансувати оздоровчі, лісозахисні заходи та подальше лісовідновлення.

У Білорусі влітку 2017 р. у зв’язку з масовим усиханням лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру і виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тис. га. Для захисту лісу було задіяно понад 5 тисяч осіб, введено тимчасову заборону на планові рубки, а усі зусилля зосереджені на санітарних, для чого уся техніка лісгоспів передислокована в місця їхнього проведення. З відома президента країни скорочено терміни оформлення документів на проведення рубок, і зняті обмеження на вибір ділянки у соснових насадженнях, що всихають.

За матеріалами Товариства лісівників України

Popularity: 2% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code