АНАТОЛІЙ ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею.
Тарас Шевченко у місті Ірпені, що неподалік від Києва, не був, адже Ірпінь — молодий населений пункт, він виник через 40 років після смерті Шевченка. Але ще в царські часи в Ірпені були вулиця Шевченка і вулиця Українська. Ці назви свідчать, що вже тоді в Ірпені проживала впливова українська громада, яка шанувала Кобзаря.
Згодом саме з Шевченком, з його творами була пов’язана творча доля багатьох письменників, композиторів, художників у період проживання в Ірпені. Нащадки Шевченка живуть у Приірпінні.
Тема Ірпінської шевченкіани мало досліджена науковцями. Поетеса Лариса Юхименко присвятила цій темі своє дослідження, з яким виступила на вечорі 6 березня в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї з нагоди 196-ої річниці з дня народження Кобзаря.
Вивчаючи біографічні дані С. Васильченка, його листування Л.Юхименко робить припущення, що над повістю «У бур’янах» письменник працював в Ірпені, саме з цього вона починає свою дослідницьку роботу. Окремою сторінкою у мистецькій біографії Ірпеня є твори Максима Рильського, Андрія Малишка, Костя Герасименка. Цих людей об’єднувала велика дружба і велика любов до шевченкового слова.
М. Вериківський, К. Паустовський, Г. Кочур, Д.Паламарчук, Л. Первомайський, Ол. Дейч, О. Петрусенко, Л. Закордонець, Мар’ян Рачицький, М.Будник, сім’я Лисенко, Ф.Колесніченко, Н. Околітенко, Д.Кулиняк, члени літстудії «Дебют» — всі ці люди жили в Ірпені у різний час, дружили між собою або не знайомі, але всіх їх єднає Шевченко. Робота Л.Юхименко є спробою узагальнення і систематизації опрацьованого матеріалу за темою «Ірпінська шевченкіана», а тема ця, напевно, невичерпна.
Розповідь Л. Юхименко була проілюстрована показом фото, репродукцій малюнків та картин Тараса Шевченка.
Володимир Паламарчук продемонстрував відео кліпи рок-гурту «Кому вниз» на слова Тараса Шевченка. Він розповів, що його батько – ветеран ОУН – УПА, політв’язень сталінських концтаборів, поет і перекладач, лауреат премії імені Максима Рильського, нині, на жаль, уже покійний, Дмитро Паламарчук дуже цінував Тараса Шевченка і часто звертався до його творів. Дмитро Хомович виховував дітей суворо. Наприклад, якщо в будинок завітали гості, то дітей не повинно було чути. Але якщо хтось із дорослих допускав мовну хибу, то діти мали право втрутитися і виправити її. Для дітей це був сильний стимул до вивчення української мови.
Заступник голови Ірпінського осередку «Просвіта» Надія Кочеткова, яка родом із шевченкового краю, закликала відвідати малу батьківщину Кобзаря.
Про значення творчості Тараса Шевченка, про плекання української культури говорили поетеса, член Конгресу літераторів України Ніла Висоцька і керівник вокально-хореографічного ансамблю «Едельвейс» Варвара Вовк. Ніла Василівна, яка виросла на Донбасі, подарувала музею свою нову, видану в Донецьку, поетичну збірку «Кобзарівна», чимало віршів якої присвячено Тарасові Шевченку.
Редактор місцевої газети «Громадянське суспільство» Тамара Рябчун поділилася спогадами про свою бабусю з Полтавщини, яка вишила портрет Тараса Шевченка. На запитання онуки, чому вона це зробила, неписьменна бабуся відповіла, що цей чоловік розмовляв нашою мовою і процитувала уривки з поем Шевченка «Лілея» і «Марія».
Фотограф Сергій Москаленко розповів, що ірпінчани, заслужені художники України Володимир Сидорук і Федір Колесніченко зображували на картинах Тараса Шевченка і проілюстрував свою розповідь невеликою виставкою власних фото.
На цьому вечорі відбулася презентація виставки картин «Моя шевченкіана і мій рідний край» 15-річної ірпінчанки Софії Дзюблюк, яка навчається в 11-у класі Державної художньої середньої школи імені Тараса Шевченка у Києві. Юна художниця представила картини, де зобразила київські краєвиди з університетом імені Тараса Шевченка, парком з пам’ятником Кобзарю, з Будинком-музеєм Т. Шевченка, а також рідні ірпінські пейзажі. Поряд з картинами експонується фото, де родина Дзюблюків минулого року покладає квіти на могилу Тараса Шевченка у день Незалежності.
Вечір ініціювала і провела керівник сектору «Культура і мистецтво Приірпіння» ІМО УНР, голова Ірпінської жіночої організації «Лада» Тетяна Ледньова (дівоче прізвище Шевченко).
Popularity: 8% [?]