Чи постане з руїн «Будинок творчості композиторів «Ворзель»?

Данута КОСТУРА

Як знайти оптимальне рішення щодо відновлення та збереження Будинку творчості композиторів, як вдихнути життя у цей унікальний куточок Приірпіння говорили присутні на круглому столі, який відбувся у середині травня у Ворзелі. Тема круглого столу – «Будинок творчості композиторів «Ворзель»: проблеми та перспективи».
В обговоренні взяли участь члени Правління Національної спілки композиторів України, представники громадськості, місцевої влади, бізнесу.

Організатором і модератором круглого столу  був новий директор БТК, композитор Євген Петриченко. Від Спілки композиторів були присутні члени правління Тамара Невінчана, Ганна Гаврилець, Юрій Чекан, Іван Тараненко, Сергій Пілютіков.

Шляхи відновлення БТК

Їх було запропоновано кілька.

Першими виступили представники  «Конгресу активістів культури» . Це команда творчих молодих, активних людей. Сфера їх зацікавлень різнопланова і широка. У нашому випадку це розвиток, зокрема,  невеликих, депресивних містечок. У групи є креативні напрацювання. Деякі з них були представлені на круглому столі. Конгрес вважає, що у Ворзелі повинна бути не  тільки музика, але й інші наповнення – проекти екологів, молодих науковців, тощо. І, звичайно, що згодом, коли «процес піде» вони стануть у нагоді, додавши  креативності, зокрема, і посталому з руїн Будинку творчості.

Олена Куц, яка була директором ворзельського Будинку кілька десятиліть, розказала, яким він був раніше, які існували правила і заборони. Так, скажімо, шанувалася тиша – привозити дітей до 8 років було заборонено. Будиночки повинні були бути на відстані 100-150 м один від одного, тощо.

Тамара  Невінчана наголосила, що зараз ніхто не буде створювати тепличних умов для композиторів, як це було раніше, тому треба знайти такий алгоритм співіснування, щоб і творчість була, і гроші. Але як це зробити, наразі, не зрозуміло.

Член правління СК Сергій Пілютіков сказав, що  ворзельський БТК у романтичному минулому існувати не може. Держава не допоможе . І це треба прийняти як факт. Потрібні проекти по відновленню БТК.

Проекти і пропозиції

Сергій Білявський , голова ГО ” Самопоміч- Ворзель”, такий проект представив. На сьогоднішній день Будинок творчості у жахливому стані. Інвестор зробив оцінку. Для того, щоб запустити представлений проект потрібно близько 15 мільйонів гривень. Інвестор сплачує всі борги, відновлює інфраструктуру. Відновлюється у повному об’ємі весь БТК. Додаються нові об’єкти на кшталт невеликого озерця. Але згідно з проектом, це вже буде не Будинок творчості композиторів, а база відпочинку. Хоча, як і раніше, тут будуть проводитись фестивалі, інші культурні заходи. У вільний від культурних заходів час, територія функціонуватиме, як  відпочинкова. Умови – 70 відсотків доходу забирає інвестор, 30 відсотків пропонує Спілці композиторів. Всі витрати за водопостачання, електроенергію інвестор бере на себе.

З боку представників Спілки прозвучало занепокоєння з приводу корпоративного права, яким за цим договором Спілка  буде наділена, оскільки . корпоративні права не надають можливості паритету, «тому композитори за деякий час можуть пакувати свої речі і їхати в інше місце».

Прозвучала ще одна пропозиція від ГО « Єдина Україна», який представив голова обєднання  Олексій Шевченко.  Костяк ГО – колишні військові. У них є досвід організації дитячих патріотичних таборів, де діти зможуть відпочити і отримати основи навичок з військово-прикладних дисциплін. Їм пропонували казарми, полігон, колишній піонерський табір за 80 км від Києва. Але діти, які  будуть відпочивати на території БТК, матимуть можливість побачити Київ. Вони звернулися до Спілки композиторів, щоб вона надала  частину своєї території. Знайшли розуміння і планують оздоровити за червень – серпень близько 500 дітей, в основному з зони АТО.

Цей військово-польовий табір, абсолютно автономна система. ГО «Єдина Україна», вивчивши стан БТК, звіривши свої можливості, вийшло до Спілки з ініціативою більш ширшої і тривалої співпраці. Знайшли підтримку в Міністерстві оборони.

ГО «Єдина Україна» може відновити всі будиночки на території БТК,  водопостачання, енергомережі, блок харчування і погасити всі заборгованості.

Для себе просить частину харчоблоку і  6 будиночків, щоб зробити у майбутньому молодіжний центр, який функціонуватиме цілий рік.

Ворзельцям ідея створення дитячих патріотичних таборів сподобалася. Але, за словами колишньої голови земельної комісії Неоніли Афанасьєвої, не потрібно чіпати БТК. У Ворзелі можна відкрити не один такий табір на місці територій, які в оренді, але не використовуються за призначенням. Таких територій багато. Ці землі, згідно з законом, потрібно повернути у землі запасу селища і частину віддати дітям.

У круглому столі взяв участь Анатолій Федорук

На цю дискусію, несподівано для всіх,  навідався голова Бучі Анатолій Федорук. Він сказав, що в регіоні не так багато пам’яток, які мали б таке «намолене» в культурному сенсі місце. Будь-яке половинчасте рішення, будь-яка комерційна складова неприйнятні. Регіон має в Ірпені Будинок письменників, у Ворзелі – Будинок композиторів, у Бучі садибу Штамма. І це все, що залишилося.

Голова  Бучі сказав, що переконаний, що ця територія буде відновлюватись після завершення етапу об’єднання в тих межах, у яких є зараз. Громада Ворзеля і майбутнє об’єднання спроможні відновити Будинок творчості.

У голови Ірпеня Володимира Карплюка

Після круглого столу бажаючі поїхали до голови Ірпеня Володимира Карплюка, щоб проінформувати його про варіанти порятунку БТК (через непередбачувані обставини він не зміг приїхати у Ворзель). Пів року тому Володимир Карплюк, тоді ще бізнесмен, зупинив знищення БТК, надавши охорону. Продовжує її утримувати своїм коштом досі.

«Конгрес  активістів  культури» коротко розказав про свої пропозиції, Сергій Білявський представив свою концепцію порятунку БТК. Тезово розказали і про військово-патріотичний дитячий табір.

Володимир Карплюк сказав, що жоден інвестор не піде на співпрацю, поки не матиме юридичних гарантій.  Він висловив своє бачення  відновлення Будинку – половина території підлягає реконструкції інвестором, інша віддається інвестору без зміни цільового призначення. На своїй частині інвестор  має право вести рекреаційний бізнес,або  бізнес, який не суперечить профілю БТК. Ці умови  повинні  лягти у договір. Ірпінська рада, як орган самоврядування може стати гарантом , третьою стороною, щоб інвестор і Спілка композиторів були спокійними. На запитання щодо  його участі у проекті, Володимир Карплюк відповів, що як посадова особа він не може бути інвестором.

Він нагадав, що єдиним ресурсом, яким володіє Спілка – це земельною ділянкою площею 8 га. Середня ціна за сотку по Ворзелю – 4 тисячі доларів. Спілці треба сформулювати пропозицію, провести конкурс, а потім опрацювати всі пропозиції, які надійшли.  Карплюк  додав, що після того, як  Спілка сформулює свою пропозицію,  він готовий  донести її до бізнесменів.

Як міський голова Володимир Карплюк готовий зустрітися з майбутнім інвестором , дивитися, щоб він не обманув Спілку, контролювати, консультувати.

Спілка композиторів України нарешті почала діяти. Зроблено кроки по відновленню унікального для України об’єкту – Будинку творчості композиторів. Саме від  членів правління  залежить, яке рішення вони приймуть. Сподіваємося, що воно буде виваженим, продуманим, оптимальним. І відновить славу Ворзеля не тільки як оздоровниці, але й як місцевості, де творилася українська музична класика.

Данута КОСТУРА

no images were found

Popularity: 3% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code