Данута КОСТУРА

26 жовтня виповнилося 200 років Ніколі Терещенку, цукрозаводчику, одному з найбільших українських благодійників.

Його батько Артемій Якович передав свою справу синам Ніколі та Федору з однією умовою – 80 відсотків річного прибутку вони мали витрачати на доброчинні справи. На  родовому гербі Терещенків викарбуваний девіз: «Стремління до громадських користей». Цей девіз став програмою життя для братів Терещенків та їх нащадків.

Доброчинність

Масштаб доброчинної діяльності родини Терещенків вражає. Їхнім коштом були побудовані лікарні і притулки для сиріт та інвалідів, школи, університети, театри, картинні галереї і храми.

Серед них, зокрема, нинішня будівля лікарні «Охмадит», Київський національний академічний театр оперети, Національний художній музей України, Київський політехнічний інститут, консерваторія імені Петра Чайковського,  Національна медична бібліотека, Володимирський собор.

У будинку Ніколи Терещенка, де він жив і помер, нині знаходиться Музей Тараса Шевченка

 Нікола Терещенко, син Іван, донька Варвара, зять Богдан Ханенко та брат Федір колекціонували художні твори, створивши власні картинні галереї і музеї. На вулиці Терещенківській знаходиться  Музей імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей «Київська картинна галерея».

У Глухові, родинному гнізді Терещенків, колишній гетьманській столиці України, було збудовано 10 будинків, які досі служать глухівчанам. Це, зокрема, Педагогічний університет, Інститут луб’яних культур, приміщення районної лікарні, Трьох-Анастасіївський собор. У Соборі розташований фамільний склеп Терещенків, де поховані Артем Терещенко з дружиною та два їх сини – Федір і Нікола з дружиною Пелагеєю.

Впродовж майже трьох десятиліть Нікола Терещенко був головою Глухова.

У Ворзелі відбувся мистецький захід «Нікола Добрий»

Так називали Ніколу Терещенка його сучасники. Центр культури «Уваровський дім» має відношення до родини Терещенків – Наталія Уварова була донькою Федора Терещенка, брата Ніколи.

На захід завітали почесні гості: праправнук Ніколи Терещенка – голова Глухова  Мішель Терещенко з дружиною Оленою та однорічним сином Ніколою, названого на честь свого пра-пра-прадідуся.

У ворзельському Центрі культури «Уваровський дім» солістами Національної філармонії вперше в Україні були виконані вокальні твори Федора  Терещенка, племінника Ніколи. Ноти цих творів зберігаються в Національній бібліотеці Франції.
Заслужена артистка України Єлизавета Ліпітюк виконала 5 романсів Федора Терещенка під фортепіанний супровід народної артистки України Тетяни Андрієвської. Також прозвучали декілька фортепіанних мініатюр Фредеріка Шопена.

Мішель Терещенко розповідає

Перед концертом про Ніколу  Артемієвича Терещенка розповіли директор Центру культури Олександр Соколенко, Олена та Мішель Терещенки.

Після концерту всіх присутніх запросили до музейної кімнати Терещенків-Уварових. Там, під портретом свого великого прапрадіда, пан Мішель розповів про деякі епізоди з життя родини, відповів на запитання.

Кілька років тому вийшла друком книга «Перший олігарх», написана паном Мішелем, про свого діда Михайла Терещенка. Михайло був  непересічною особистістю. У 16 років він став спадкоємцем величезного багатства, яке заповів йому дід Нікола. Поки вчився, статками управляли дядько Федір і чоловік тітки Варвари Богдан Ханенко. Після навчання взяв на себе управління величезною бізнес імперією, примножив здобутки, паралельно займаючись благодійною діяльністю. У 31 рік став міністром Тимчасового уряду. Потім була революція, Петропавлівська тюрма. Рідні викупили його.

На заході став відомим банкіром. Але всі зароблені ним гроші йшли на виплату боргів Росії. Будучи міністром, закупив для армії зброю, позичивши гроші під гарантії власного майна. Вся його нерухомість перейшла до більшовиків, то й довелось виплачувати борги самотужки.

Пан Мішель сказав, що хоче написати ще книгу про Варвару Ханенко. Вона разом зі своїм чоловіком Богданом Ханенком володіла цінною колекцією мистецьких творів, яку вони збирали впродовж всього свого життя. На вулиці Терещенківській нині знаходиться  Музей імені Богдана та Варвари Ханенків.

Коли почались революційні події, майже всі з великої  родини Терещенків виїхали за кордон.

Німці, покидаючи Київ у 1918 році, запропонували для Варвари Ханенко і її колекції бронепоїзд. Але вона відмовилася – не могла залишити Київ. Вони разом з чоловіком Богданом, який помер у 1917 році, завжди мріяли, щоб їх надбання залишилося у Києві.

Варвара Ханенко почала процес передачі своєї колекції тільки що створеній гетьманом Павлом Скоропадським Академії Наук. Але прийшли більшовики і всю колекцію разом з її будинком конфіскували. Директор музею зжалився над нею і дозволив мешкати в мансарді.

Весною 1922 року Варвару Ханенко поховали на схилах Дніпра неподалік Видубицького монастиря. Більшовики не дозволили поховати її біля чоловіка, який покоївся на території монастиря.

Катерина Ющенко допомогла перепоховати її останки поруч з чоловіком.

На запитання, щодо такого незвичного імені його предка Ніколи, пан Мішель сказав, що Артемій, який походив з чернігівських козаків, вирішив дати сину давньоукраїнське ( давньоруське) ім’я Нікола.

Їх родовий синьо-жовтий герб  теж не випадковість. За ці кольори довелось поборотись.

І ще такий штрих щодо Ніколи Терещенка. За видатні заслуги перед отєчєством цар Олександр запропонував дати йому дворянський титул. Але правила вимагали при його отриманні ставати на коліна. Для Ніколи Терещенка це було неприпустимо. Він запропонував дати титул батькові, якому було на той час далеко за 70 і він мав право на коліна не ставати.

Були розмови і про сьогодення. Пан Мішель з болем говорив, зокрема, про те, що зараз у Трьох-Анастасіївському соборі, де знаходиться фамільний склеп Терещенків, він не може зупинити  протиправну реконструкцію – самовільну перебудову куполів, в результаті якої пам’ятка національного значення втратила свою ідентичність. Собор відноситься до Православній церкві Московського патріархату.

Олена, дружина Мішеля Терещенко, у минулому депутат Київської міськради, активно захищає київські історичні будівлі від знищення. Недавно довелось захищати від забудовників і будинок на бульварі Шевченка, поруч з Володимирським собором, де народився Іван Терещенко, дід пана Мішеля.

А ще Мішель Терещенко повідомив, що у Центральному архіві чекають свого  часу  10 тисяч коробок, у яких інформація про життя і діяльність Терещенків.

Вечір пройшов щиро і невимушено. Багато хто з присутніх відкрив для себе одну з найпотужніших українських родин, члени якої віддано служили суспільству впродовж усього свого життя.

Данута КОСТУРА

 

 

 

 

 

Popularity: 2% [?]