Данута КОСТУРА
17 вересня ворзельський музей історії та культури «Уваровський дім» святкував своє десятиліття. Міжнародна наукова конференція «Роль краєзнавчих досліджень у збереженні та відновленні історичних та культурних пам’яток України: спадщина родин Терещенків та Уварових» зібрала краєзнавців, закоханих у традиції нашого краю.
Вітання
Директор ворзельського музею Олександр Соколенко привітав присутніх, подякувавши за участь у святі. Він розказав про ті перешкоди, які прийшлось долати тодішній місцевій владі та громадськості, щоб відновити будинок сім’ї Уварових.
Голова селища Лариса Федорук підкреслила значення Будинку як музею і центру культури селища та запевнила присутніх у своїй підтримці його діяльності.
У Ворзель з Франції приїхали правнук Наталії Уварової (яка походить з знаменитого своєю благодійністю роду Терещенків) – граф Ігор Уваров та правнучка Федора Терещенка, брата Наталії Уварової – княгиня Ванніна-Василія Ширинська-Шихматова.
Завітав разом з дружиною ще один представник роду Терещенків – Мішель Терещенко, теперішній мер міста Глухова.
Привітав присутніх з десятиліттям голова Українського Фонду Культури Олександр Бакуменко. Український Фонд культури у Києві розміщений також у будинку Наталії Уварової, яка побудувала його до свого заміжжя. Там планують відкрити музей, де, зокрема, буде експозиція про Наталію Уварову та родину Терещенків.
Вітали зі святом представники від Національної спілки краєзнавців, Українського товариства охорони пам’ятників, Національного музею «Київська картинна галерея». Посадовці , які відповідають кожен на своєму рівні за збереження пам’яток, теж вітали з ювілеєм.
Проблеми, виклики, досягнення, плани
На конференції говорили про неухильне знищення історичних пам’яток, необхідність контролю громадськості за ними.
Київ, Глухів
Дружина Мішеля Терещенка, Олена, розказала, як поступово знищується двоповерховий будинок на бульварі Тараса Шевченка, який має історичну і архітектурну цінність та про боротьбу громадськості за його збереження. Нищиться пам’ятки не тільки в Києві, але й в родинній колисці Терещенків – Глухові. Одну з найбільших окрас Глухова, пам’ятку національного значення Трьох-Анастасіївський собор, реконструюють без належних документів, він втрачає свою автентичність. У храмі поховані предки Мішеля Терещенко. Подружжя розказало, як непросто бути мером, який бореться з корупціонерами: спалено склад з 200 тонами льоноволокна, спалено авто пані Олени, розбито авто помічника пана Мішеля.
Дивує також як старанно оминає нинішня київська влада перейменування Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього музею російського мистецтва) на «Київський Національний музей «Галерея Терещенків». Адже музей, наповнений картинами, які придбані цією потужною родиною і знаходиться у будівлі, де проживала родина Терещенків.
Палац у Червоному
Ванніна-Василія Ширинська-Шихматова презентувала проект з реставрації та відродження замку у смт Червоне, Житомирської області. Вона – реставратор. На протязі багатьох років веде роботи по відновленню замків. Бачить замок у Червоному як платформу для зняття фільмів. Окрім палацу, у Червоному є будівля, де навчались дівчата-підлітки. Цю будівлю пані Ванніна теж бачить як складову кіновиробництва. На околиці селища збереглися конюшні, які належали прабабусі. Там можна збудувати вертолітний майданчик.
Пані Ванніна каже, що попередні перемовини по проекту вже велись. Її сім’я довгі роки успішно працювала на телебаченні, тому знає «тему».
Вона підкреслює, що селище виграє від цього проекту. Відновиться інфраструктура, кіновиробництво вимагатиме нових робочих місць, які зможуть заповнити мешканці Червоного, збільшиться кількість туристів, тощо.
Присутні на конференції схвально прийняли цей проект. Але, наразі, там з 2000 року знаходиться жіночий монастир. Монахині займають невелику площу палацу. Решта руйнується.
Княгиня Ванніна-Василія Ширинська-Шихматова повідомила, що у неї є всі права на спадок.
Граф Ігор Уваров показав слайди своїх картин і повідомив, що у травні 2018 року в Українському фонді культури відкриється його персональна виставка.
Учасники конференції ділилися своїм баченням збереження історичних та культурних пам’яток, пропонували своє бачення розвитку туризму.
Креативна частина конференції
Впродовж десяти років Олександр Соколенко збирав предмети, які пов’язані з минулим Ворзеля. Хтось віддав патефон, хтось гаптовану постільну білизну з подушками і периною, хтось металеве ліжко, тощо. А ще інший допоміг фінансово. Всі ці благодійники зафіксовані на листочках Древа друзів «Уваровського дому», яке урочисто відкрили після привітань.
Приємною новиною стала експозиція кімнати сім’ї Уварових та Терещенків.
Портрети, фотографії на стінах розказують про могутню сім’ю благодійників. Посеред кімнати стіл, за яким сиділи власники будинку. Під склом – 6 книг, написаних французькою. Це твори Сергія Уварова, діда пана Ігоря, які стали літературним явищем у Франції у 1940-х – 1960-х роках і відзначені найвищими нагородами. Особливо вражає, що письменником він став, втративши зір і праву руку після поранення – був кадровим військовим моряком, командиром корвету.
Ще одне приємне відкриття. Виявилось, що прадід пані Ванніни, Федір Федорович Терещенко не тільки будував літаки, він ще й писав музику.
Присутня на конференції народна артистка України Тетяна Андрієвська, професор консерваторії високо оцінила музику Федора Терещенка і разом з заслуженою артисткою Людмилою Войнаровською виконала два його твори.
Оскільки рід Терещенків козацький, то тут же на конференції гості з Франції з пієтетом прийняли козацьке хрещення. Обряд хрещення звершив крайовий отаман Київщини МГО «Українське козацтво» Валентин Панасюк.
Нащадки великих предків пам’ятають про свої далекі українські корені. Герб Терещенків виконаний у синьо-жовтій гамі.
Народний козацький ансамбль «Козацькі джерела» з міста Макарів привітав гостей піснями.
Після закінчення конференції учасників повезли на святковий фуршет до мальовничого ворзельського озера, де вони могли поспілкуватися, послухати пісні у виконанні місцевого народного ансамблю «Перевесло» та «Козацьких джерел».
Коротко про родину Терещенків
«Прагнення до суспільних користей» – такий девіз викарбуваний на гербі родини Терещенків. Родина Терещенків 80 відсотків свого прибутку віддавала на благодійність.
Витоки роду прослідковуються від чернігівського козака Якова Терещенка. Його син Артемій оселився у колишній гетьманській столиці – Глухові. Зайнявся торгівлею.
Справи пішли добре і він почав вкладати гроші у власне цукрове виробництво. Згодом володів більш ніж десятком цукрових заводів. При кожному заводі була школа, лікарня, ремісниче училище.
Батькові допомагали три сини: Нікола, Федір, Семен. З часом вони створили «Товариство братів Терещенків», яке очолив найстарший син Нікола.
У Глухові Терещенки побудували теперішню будівлю Педагогічного університету, дві лікарні, притулок для сиріт, банк, жіночу та чоловічу гімназії, Трьох-Анастасіївський собор. У родинному домі Терещенків зараз знаходиться «Інститут луб’яних культур».
У 1875 році родина переселилася у Київ. Терещенки поріднилися з родинами Ханенків, Апостолів, Уварових.
У Києві завдяки фінансовій допомозі Терещенків були побудовані Володимирський собор, храми, Київський політехнічний інститут, чотири гімназії ( в одній з них зараз розміщений Національний транспортний університет), чотири лікарні ( серед яких Олександрівська, Охмадит), Національний художній музей, Історичний музей, Національна медична бібліотека, Музей Тараса Шевченка, Музей ім. Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей «Київська картинна галерея» ( колишня назва «Музей російського мистецтва»), Національна музична академія України імені Петра Чайковського.
Зібрані ними картини стали основою експозицій чотирьох музеїв Києва.
Данута КОСТУРА
Popularity: 3% [?]