Данута КОСТУРА
6 травня у центрі Ірпеня одночасно проходив фестиваль, присвячений Трипільській культурі, презентація книги про АТО в міській бібліотеці і поетичний захід Сергія Рожновського в актовій залі музичної школи. Привітати його з 55-літтям, послухати поезію прийшло кілька десятків осіб. Було багато теплих слів, звучала музика, пісні.
І, звичайно, звучала поезія, блоками: «Пакую речі, розпаковую» – про митарства останніх років; «Біле танго» – білі вірші; «Кольоровий ярмарок» – вірші російською, польською, французькою; «Сад французький» – це де поряд з трояндами можуть сусідувати помідори, де все намішано. У пана Сергія на маленькому клаптику у Гостомелі, теж є такий сад. Вірніше, у батька. Квіткові клумби, городина є віддушиною, предметом його поетичного натхнення. Тут він «відпускає на волю мрії, пеленає свої надії, малює нові краєвиди»:
Мов ляльку, намотую долю
На роки, засіяні днями.
Відпускаю мрії на волю
І плачу за життя боргами.
Відпускаю на волю мрії,
Допиваю вчорашні біди,
Пеленаю свої надії,
Малюю нові краєвиди.
І малює не тільки у мріях, але й насправді. Гості поетичного вечора мали змогу побачити ще один спосіб його самовираження – картини-емоції. Художник Константин Могилевський подарував свою картину з дорогою для ювіляра природою.
Привітали ювіляра викладачі музичної школи Тетяна Савушкіна і Тетяна Васильєва, які виконали пісню на його слова. Окрасою вечора були музичні композиції у виконання піаніста Андрія Степанова.
Серед музикантів був і бард Олександр Редич. Пісні, музику до який він пише сам, додають заходам, у яких бере участь, особливих, камерних інтонацій. Пан Олександр виконав під гітару дві пісні на слова Сергія Рожновського. Особливий, м’який тембр голосу виконавця, музика, слова були одним цілим і прозвучали надзвичайно зворушливо і органічно. Він подарував ювіляру збірку ірпінських поетів і прозаїків, підкресливши, що 3 роки перебування у місті вже дають право відчувати себе ірпінцем і що до наступної збірки ввійдуть твори пана Сергія.
«Намотую долю на роки»
Сергій Рожновський з дружиною приїхав з Маріуполя у Бучу, де проживає вже з десяток років його родина, у квітні 2014 року. А невдовзі завітав у редакцію «Бучанських новин». Розповів, що за фахом він інженер. Але доля повернула так, що почав працювати як журналіст на радіо і телебаченні, викладав на кафедрі журналістики Маріупольського університету, проводив літературні вечори, тощо.
Все враз змінилося, коли у квітні 2014 року сепаратисти захопили міську раду. Під час проведення референдуму, знімав на камеру це фейкове дійство. А на наступний день невеличкий сюжет з його коментарями показав «Інтер» ( там оператором працює його свояк).
Почались телефонні погрози, сусіди відвертались при зустрічі, деякі карбували грізні слова, приятелі по літературних вечорах враз стали іншими. Пан Сергій завжди займав україноцентриську позицію, широко вживав українську мову. Тепер міг переконатися хто з його добрих знайомих носив весь час камінь за пазухою.
«Бучанські новини» надрукували його тексти, вірші. А невдовзі редактор газети Сергій Куліда, якому запропонували читати лекції у Гуманітарному університеті, що у Бучі, порекомендував замість себе Сергія Рожновського. Йому та дружині Лілії надали кімнату у гуртожитку.
В Ірпені став працювати на місцевому радіо. Час від часу ми пересікалися з ним. Ділився своїми радощами і турботами. Інколи читав свої вірші.
А у квітні прослуховування його нових віршів стало частішим – пан Сергій готувався до свого поетичного вечора.
Сергій Рожновський очолює ГО «Спілка поляків м. Буча». Серед членів товариства чимало переселенців з Луганщини і Донеччини. В ньому тече і українська , і польська , і російська кров.
Він знає більш-менш французьку, вивчає іспанську.
Зараз працює на ірпінському телебаченні. Нові можливості виразити себе окрилюють. Ну, а поезія – вона завжди з ним.
Данута КОСТУРА
Popularity: 2% [?]