Артем Біденко: «У мене враження, що проходить дуже поверхневий аналіз того, що відбувається в Україні»

Данута КОСТУРА

З моменту підписання Президентом указу щодо блокування російських сервісів не вщухають дискусії серед громадян, медіа спільноти з приводу доцільності такого кроку.  Міжнародна спільнота теж не одностайна: Рада Європи виступила з критикою, НАТО – з підтримкою блокування, вважаючи, що цей указ є питанням безпеки, а не свободи слова. Не має однозначності в оцінці цього указу і в  експертному середовищі.

18 травня 2017 року в «Укрінформі» відбулася дискусія на тему: «Що означатиме для України блокування російських сервісів? Свобода Інтернету  vs інформаційна безпека держави».

На запрошення ГО «Інтерньюз-Україна» в заході взяли участь: Артем Біденко, державний секретар Міністерства інформаційної політики; Олександр Федієнко, голова правління Інтернет-асоціації України;  Зорян Кісь, правозахисник, координатор проектів Freedom House в Україні; Павло Моісеєв, директор з правових питань ГО «Інтерньюз-Україна»; Тетяна Попова, експерт з комунікацій ; Оксана Романюк,  директор ГО « Інститут масової  інформації» та представники  Інтернет і медіа-спільнот.

Модератором дискусії був керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз. Він нагадав слова Президента України, що це, в першу чергу, санкційний указ і під санкції підпадають 468 компаній і 1228 фізичних осіб.

Дискусія ж звелась більш до питання нагальності блокування російських соціальних мереж. Звучало багато критики щодо несподіваності указу, що перед тим потрібно було обговорити і попередити користувачів соціальних мереж «Вконтакте» та «Однокласники».

Артем Біденко сказав, що рішення прийняв вищий колегіальний орган держави – РНБО. А до цього була достатньо активна дискусія  у Верховній Раді, у яку включилось міністерство, провайдери. Він наголосив, що блокування російських сервісів накладене на те середовище, яке несе потенційну  загрозу територіальної цілісності України, де відбувається об’єднання «між тими, хто може вчиняти злочини, це їх соціальний майданчик для комунікацій». Накладене блокування і на бізнес, який виводить з України гроші на ворожу територію. Артем Біденко сказав, що дивно чути, що це є обмеженням свободи слова, адже у нас три роки йде війна. Держсекретар наголосив, що це «тимчасові заходи, які втілюються на період особливого стану, фактично, на період війни».

Урядовець додав, що Фейсбук не заблокований ні у Криму, ні на Донбасі, не заборонено користуватися «Вконтакте» і в «Однокласники». Ніхто не заважає вести ці сторінки і ніхто не покарає за це ведення. Економічні санкції введені проти юридичних осіб. «У мене враження, що проходить дуже поверхневий аналіз того, що відбувається в Україні»,- сказав держсекретар.

Олександр Федієнко підкреслив, що блокування слід було зробити ще три роки тому, створивши майданчик зі своїм ресурсом і що стовідсоткове технічне блокування неможливе без перебудови мережі операторів, без додаткового обладнання і суттєвих коштів. Щодо майданчиків для комунікацій, то « ми можемо якось технічно заблокувати ці майданчики, але я знаю сотні три майданчиків, де по першому заклику зберуться ті, хто комунікував».

Перед тим, як надати слово Зоряну Кісю, модератор  запитав його, чи правозахисники, які традиційно критикують будь-які укази, враховують у своїх заявах стан АТО в порівнянні з тим, як би така заява прозвучала у мирний час. На що правозахисник відповів, що оскільки «права і свободи в Україні не на першому місці, то, на жаль, ми  маємо такі рішення , які не в достатній мірі пояснюються громадянам, міжнародній спільноті. Ті аргументи, які ми чуємо працюють на внутрішню аудиторію… На жаль, права людини для українських громадян не є найвищою цінністю. Скажімо, багато хто хоче повернення смертної кари». І попередив, що наслідки цього рішення – довготривалі і ми побачимо їх найближчим часом. У минулому році рада ООН з прав людини рішуче засудила будь-яке втручання держави в Інтернет. У цьому році Україна претендує стати членом ради ООН з прав людини. Таке рішення може мати негативні наслідки для цього процесу.

Віталій Мороз нагадав, що Інтерньюз-Україна  веде  проект з Інтернет свободи в умовах  конфлікту. У січні було експертне опитування , в якому ставились запитання, які стосувалися можливих змін в свободі Інтернету.43% експертів зазначили, що вони готові взяти на себе обмеження стосовно свободи Інтернету в умовах конфлікту, 35% – що за будь-яких умов вони не погодилися б з будь-якими обмеженнями.

Павло Моісєєв,зокрема, підкреслив, що санкційний список, в основному, має економічний вплив: з 11 пунктів, які присутні в обмежувальних заходах, 10 – обмежують економічні свободи юридичних осіб країни-агресора: обмеження руху цінних паперів, обмеження видання ліцензій на експорт капіталу, тощо. З 6 найтоповіших майданчиків –  4  займають російські. З ними конкурувати  можуть тільки Гугл і Ютюб. І це – ситуація країни, у якій на сході гинуть люди внаслідок анексованої території.  Аудиторія Вконтакте у 3,5 рази перевищує фейсбукову.

«Країна робить свої кроки. Всі пам’ятають ситуацію з російськими банками, які тут працюють. Вони легально отримують інформацію про вкладників, мають доступ до баз даних економічної складової нашої діяльності. Соціальні мережі можуть дати розширене коло інформації: пересування, зв’язки. По пошуках можна формувати певні типи поведінки, тощо. Я чекаю аналітики стосовно економіки питань Яндекса, Вконтаке, Mail.ru, які кошти виводяться з України», – сказав Павло Моісеєв.

Тетяна Попова відстоює позицію судових рішень, вважаючи, що значно краще це виглядало, коли б робилось як з російськими каналами – через суд. Щодо інформаційної кампанія, то вона фактично не велась. Рішення обґрунтовані. Конвенція по правах людини говорить, що у випадку загрози національній безпеці, життю людей  держава має право на блокування. Але метод вибраний неправильний.

Оксана Романюк вважає, що коли на окупованих територіях були знищені місцеві медіа і соціальні мережі, то «Вконтакте» їх замінили.  Близько 400 тисяч користувачів обмінювалися інформацією. Працювало багато волонтерів з України, які розміщували інформацію про позитивні процеси в країні, реформи. Це був потужний засіб комунікації. Вона вважає, що ми плутаємо два поняття контенту: «контент пропагандистський, де панує мова ворожнечі, заклики до повалення державного ладу – такий підлягає блокуванню. А є канал комунікації», тому потрібно використовувати ці канали, щоб доносити інформацію до людей на окупованих територіях.

Артем Біденко відреагував на закиди експертів та журналістів, сказавши, зокрема: «Формально мова йде про обмеження прав. Але ми знаходимось у стані війни. Будь така ситуація в іншій демократичній країні, то теж би проводились обмеження, тому, що це ресурс ворога, який наносить безпосередню шкоду Україні. У 2008 – 2010 році український Інтернет- сегмент дуже сильно впав за рахунок фінансових експансій саме російських ресурсів.  Планувалось зростання 200% на рік, але було 30-40%. Наш Інтернет-бізнес програв. Програв, коли була економічна криза і коли Альфа і Газпром, вклавши гроші, змогли прожити на низьких цінах, повністю витіснивши всі українські ресурси. Тому я пропоную не маніпулювати. Так, є проблема комунікацій на цих територіях, але я певен, що ми знайдемо  виходи, як комунікувати цим людям. Це питання не тільки соціальних мереж, це питання колцентрів, питання створення офісів уповноважених. Зараз створюються умови, щоб український бізнес зміг сам створювати Інтернет- аналог. Є невидима рука ринку. І саме така заборона є найкращим поштовхом для розвитку українського сегменту».

Данута КОСТУРА

Popularity: -1% [?]