Яблуниця влітку

 

Данута КОСТУРА

Цього літа побувала у селі Яблуниця, що за 30 км від Яремче. Чудове, розлоге село, насичене густими пахощами скошених трав. Дзеленчать дзвіночки, причеплені на шиях корівок.

Яблуниця – це високогірний гірськолижний, кліматичний курорт Карпат, який знаходиться на території карпатського національного парку на висоті 960 м над рівнем моря.

Якщо вийти на вершину гори, дорога якої веде до курорту Буковель, то відкривається невимовно красива панорама трьох хребтів:  Чорногірського – з горами Говерла ( 2061м), Петрос ( 2020м); хребет Горгани з горами Синяк, Хом’як, Довбушанка (1754м); Свидовецький хребет  – Стіг (1703 м), Близниці (1883м).

Село простягається на 12 км. До Яблуниці відноситься і невеличке село Вороненки, де проживають 490 осіб. Займає площу 1113 га ( Вороненки 300 га).

За словами секретарки сільської ради Ганни Бойчук, у серпні 2018 року у Яблуниці  проживало 2227 осіб ( у 2007 р. – 2060 мешканців). Село дотаційне – бюджет 4 млн 500 тис гривень. Тут  успішно функціонують  відпочинкові комплекси, бази відпочинку, але вони, як правило, сплачують податки не у сільську казну.

Гордість Яблуниці – школа, розрахована на 400 місць. Зараз тут навчається 391 учень. Мешканці не нахваляться школою і її директоркою.

Село Вороненки має початкову школу на 25 учнів. А з п’ятого класу діти вже долають щодня по 5 км. Але це дивує хіба що приїжджих, а не місцевих –такі  відстані для них звичайна річ.

У Яблуниці є дитячий садочок на  21 дитину,  Будинок культури.

Секретар села каже, що Яблуниця може похвалитися відданістю своїх мешканців – тут вони найменше, у порівнянні з іншими селами,  покидають рідне село. Якщо і їдуть за кордон на заробітки, то повертаються.  Молодь одружується і теж залишається жити у селі.

Яблуниця, як і вся Західна Україна, пережила на початку 90-х минулого століття міжконфесійні «війни». Зараз все спокійно – храм, збудований у 1895 році, перейшов до греко-католицької громади, а православні збудували собі новий храм, У селі Вороненки діє греко-католицький храм.

У Яблуниці, як і по всій Івано-Франківщині,  багато капличок. Розташовані, як правило, на приватній території. Їх будують з нагоди якоїсь події, яка відбулася з людиною чи у родині. Але не тільки.

От, скажімо, будувався храм у Яблуниці. Перенесли хрест на приватну землю. А біля нього невдовзі збудували капличку. І люди самі почали її наповнювати іконами, рушниками. 

У Яблуниці йде велике будівництво – господарі, садиби яких стоять поблизу траси, розширюють свої будинки чи будують нові – курорт Буковель додає попиту на житло. Будують, в основному, своїми силами.

Ліси Яблуниці входять у заповідну зону.  Людям роздали по кілька гектарів лісів з пасовиськами. В основному вся цінність цих ділянок зводиться до можливості запастись сіном на зиму. Сіно для господарів корівок – це все одно, що пшениця для господарів на рівнині.

Щодо дерев, то власники лісів  не мають права самостійно їх зрубувати.

Проте, це не значить, що ліси стоять недоторканими. Для деяких  спритників, за словами мешканців, це поширений вид заробітку.

Відстань від центру Яблуниці до Буковелю – 14 км. Це – по новій дорозі, яку збудували кілька років тому. А по-старій, яка йде через Поляницю – на півтора км менше. Дороги якісні. Гарне, сучасне  освітлення.

Якщо йти до Буковелю по хребту, то дорога вдвічі коротша. На вершині зустрілась з групою «приборкувачів гір» зі Львова. Вони вже повертались з Буковелю. Їх лічильник показував, що пройшли на той час  11 км.

З Яблуниці можна дійти по хребту ближньої гори і до Ворохти. Чудовий шлях із запаморочливими краєвидами.

По хребті проходить дорога, на якій зустрічаєш бігунів, квадроциклістів, екскурсії.

Влітку на парканах приватних будинків, готелях висять оголошення про вільні місця. Їх багато. Правда, на свята потрібно замовляти у популярних відпочинкових комплексах номери заздалегідь. Щодо харчування, то є готелі, приватні садиби, де можна готувати самому або ж замовляти.

Вибір квартир великий. З цим не має проблем. Достатньо  зайти на сайт https://www.karpaty.info/ua/uk/if/jr/jablunytsja/

Мешканці, будинки яких віддалені від траси,  розказують, що у них винаймають помешкання люди, яких  цікавить просто гарний краєвид і спокій. Таких людей теж є чимало.

Словом, при бажанні можна знайти місце на всякий смак.

Буковель

Буковель вражає розмахом набудованого і того, що будується зараз.

 Особливе місце відпочинку влітку – «Озеро молодості», площею близько 7 га і глибиною до 15 м. Штучне, збудоване у 2014 році. Обійшлося Буковелі 5, 5 млн доларів.

На його берегах – пляжі з тисячею  лежаків, ліжок, м’яких диванів. Поруч –  теплі басейни для дітей.

Хто хоче яскравих емоцій, може покататися на велосипеді по канатній дорозі, протягнутій через озеро на висоті 30 м, чи стрибати з мотузкою з 28-метрової висоти.

А ще нестись на «літаючому матраці», який безжально тягне за собою водний мотоцикліст.

Є тут і теплий басейн, розташований у СПА – комплексі VODA. Діє цілорічно.  Там же запропонують багато інших цікавинок.

Ми приїхали у Буковель  на День Незалежності, сподіваючись відчути тут дух свята. Прикро, але все було так, як і у будні дні.  Думаю, що не тільки ми це відмітили, але й сотні гостей, які, в основному, приїхали на курорт у ці святкові дні з Західного регіону. Мабуть керівники курорту забули, що коли б Україна 28 років тому не оголосила про свою  Незалежність, вони навряд чи змогли би побудувати подібне місце відпочинку. Саме Незалежності вони повинні дякувати за можливість проявити себе.

Особливе місце займає дитячий оздоровчий табір  Буковель-Артек, який з Криму перебрався у Прикарпаття. Курорт наповнений дитячими голосами і сміхом. Котеджі, з яких власне і починався курорт, літом віддані дітям. В Артек входять ще два табори з різним підходом до відпочинку – один діє в наметових умовах, інший у дорогому готелі.

Піднявшись підйомником на гору, побачила кілька груп буковельців-артеківців. Діти – з усієї України. Вони захоплено милувались краєвидом, фотографувались.

Там змогла трішки з ними поспілкуватися. Веселі, щасливі, наповнені враженнями. Думається, що це заслуга і їх вихователів. З двома – дівчиною і хлопцем перекинулись фразами. Ввічливі, усміхнені, з гарною українською мовою молоді люди. Такі притягують до себе, викликають довіру.

Карпатський курорт вражає і манить до себе туристів.

Данута КОСТУРА

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code