Відкритий лист Президенту Польщі Леху Качинському

Львівська міська організація УНРади на загальних зборах обговорила питання негативної реакції Президента Польщі Л. Качинського щодо присвоєння Президентом України В. Ющенком звання Героя України Степану Бандері та визнання вояків ОУН-УПА борцями за волю України. З цього приводу Львівська УНРада підготувала відкритий лист главі Польської держави. Його копії також надіслані голові партії “Право і справедливість” Ярославу Качинському та Консулу Польщі у Львові.

Шановний пане Президенте!

За останні двадцять років між Польщею і Україною встановилися справді дружні, добросусідські стосунки. Президенти Польщі Войцех Ярузельський, Лех Валенса, Алєксандр Кваснєвський і Ви, шановний пане Президенте, підтримували прагнення України до самостійності, Польща першою визнала незалежність України, була найкращим другом і захисником нашої держави на Європейській арені. Український народ це пам’ятає, шанує і  відчуває до польського народу глибоку вдячність. Було немало зроблено для загоєння глибоких історичних ран і взаємних образ: засуджено операцію “Вісла”, відновлено могили польських воїнів на Личаківському кладовищі у Львові, сплюндровані більшовицькою владою в часи московського панування та багато-багато інших добрих справ.

На жаль, Ви, пане Президенте, заявили про свою незгоду щодо рішення Глави Української держави Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України та визнання вояків ОУН-УПА борцями за волю України. Дивує не тільки невідповідне посадовцю такого рангу втручання у внутрішні справи іншої держави, але, насамперед, відсутність історичного та об’єктивного підходу до рішення нашого Президента.

Кожний народ має суверенне право самостійно визначати та належним чином вшановувати своїх героїв. Це вірно і в цьому полягає найвища історична правда і найвища об’єктивність. Для прикладу, наш герой – гетьман Богдан Хмельницький – високо пошановується в Росії, але негативно трактується у Польщі, натомість Іван Мазепа – навпаки. Напевно, що славний Тадеуш Костюшко не був героєм для Росії чи Великобританії.

Якщо Ви, пане Президенте, вважаєте за необхідне пригадувати старі історичні кривди і призначаєте ОУН-УПА відповідальними за винищення польського населення на східній частині території Другої Речі Посполитої, то доведеться нагадати Вам, пане Президенте, що Радянський Союз і Німеччина, які пактом Молотова-Ріббентропа розв’язали Другу світову війну, завдали Польщі незрівнянно більше шкоди.

Має що поганого згадати і кожний українець щодо Польщі. Якщо ОУН-УПА боролися за незалежність на своїй етнічній території, то Польща так чи інакше була для нас загарбником, починаючи з ХІV століття. За сотні літ на українській землі польські завойовники пролили ріки невинної української крові, проводили ополячення, пацифікацію, заселяли українські території поляками.

Польща позбавила український народ державності, знищивши Західно-Українську Народну Республіку (а сьогодні польські воїни, які це вчинили – звичайно, не без української крові – мирно покояться з доброї волі українців на Личаківському цвинтарі). Саме подальша полонізація, пацифікація, нещадний терор польської держави спричинилися до виникнення руху опору і створення Організації Українських Націоналістів.

На початку Другої світової війни польські війська, зазнавши нищівної поразки від німецької армії, втікаючи на схід, зганяли свою лють на українцях, винищуючи цілі села. Нагадуємо, що це був 1939 рік (задовго до створення УПА) і такі злочини чинило польське регулярне військо проти беззбройних селян-українців. Українці не забули також злочини, вчинені проти них вояками Армії Крайової, солдатом якої був і Ваш, пане Президенте, батько.

Стосовно Степана Бандери, то за свою святу боротьбу за незалежність України він заплатив дорогу ціну: сам він відсидів п’ять років у польській тюрмі, чотири роки – в німецькому концтаборі, у 1959 році був убитий московським агентом; його батька – священика Андрія Бандеру – закатували енкаведисти; сестри – Марта-Марія і Оксана – ще в 1939 році після арешту і допитів вислані в Сибір, Марта там і померла, а Оксана рідну землю побачила лише через піввіку; сестра Володимира також пізнала розкоші Сибіру і Казахстану; брата Богдана вбили гестапівці, а братів Олександра і Василя у концтаборі Освєнцім після жорстоких знущань замордували фашистські прислужники – польські капо.

Шановний пане Президенте! Своєю нерозважливою заявою Ви зачепили дуже болісну тему. Тому рекомендуємо Вам не спонукати нас продовжувати перелік кривд, а продовжити той курс на співпрацю і взаємоповагу між нашими народами, який започаткували Ваші попередники.

Джерело: УНР

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code