«Наше містечко» Т. Уайлдлера і театр Бориса Лободи відвідали Ірпінь

Алла Багірова
25 червня, приміщення Ірпінського краєзнавчого музею .

Привідкрити завісу життєвих драм
спробували глядачі п’єси американського драматурга Т. Уайлдлера «Наше містечко», яку представив на суд аудиторії заслужений артист України, артист Національної філармонії України Борис Лобода.
 У читача може вкрастися сумнів – ціла п’єса і лише один виконавець?.. Насправді, усі персонажі, яких налічується у творі близько десяти, втілені на сцені самим Борисом Лободою у вигляді «театру одного актора».


Події, що відтворені у п’єсі, відбуваються на початку 20 сторіччя у маленькому американському містечку, а спектакль – у залі Ірпінського історико-краєзнавчого музею у камерній обстановці при мінімумі декорацій та під гітарний супровід Юрія Баценка і сопілку під час найчуттєвіших моментів Бориса Лободи.
Перед початком вистави Борис Іванович скромно повідомив, що сьогоднішній виступ – це прем’єра… А мені подумалося – це і дивно, що вона відбувається саме в Ірпені, маленькому містечку, де всі знають один одного, де народжуються кохання, родини, діти, де неспішно проходить рік за роком, де від народження і до смерті людина відчуває зацікавленість оточення своєю персоною.
Спостерігати перевтілення актора було надзвичайно цікаво. Глядач безпомилково визначає по ходу гри, який персонаж зараз у дії, при тому, що на сцені нічого не змінюється. Тільки неперевершений майстер театральної справи може на рівні інтонацій, жестів, напівтонів передати душу дівчинки і мудрого журналіста, хлопчика і досвідченого лікаря.
Ідея спектаклю проста – вона зводиться до філософської істини – ми повинні цінувати кожну миттєвість спілкування із дорогими серцю людьми, адже життя надзвичайно коротке і за дрібними незгодами, суперечками і побутом ми не встигаємо дарувати любов, яка є основною цінністю буття. Розуміння цього доволі часто приходить до людини занадто пізно, і вона залишає по собі багато незігрітих своєю любов’ю рідних сердець.
Коли остання дія закінчилася, замість бурхливих оплесків зазвучала тиша. Тиша, в якій кожен з присутніх аналізує, непевне, найбільш тривожні хвилини свого життя.
Це той випадок, коли глядач, проживши і з автором, і з виконавцем драматургію твору, продовжує його уже на своєму власному досвіді.
По-моєму, в цьому і є сила справжнього мистецтва.
По завершенню спектаклю глядачі щиро вітали з вдалою прем’єрою виконавця Бориса Лободу, а також організаторів заходу – Олександра Редича, голову УНР в м. Ірпені  та незмінного організатора і ведучу, поетесу Юлію Бережко-Камінську.  

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

Popularity: 4% [?]

2 коментарі до "«Наше містечко» Т. Уайлдлера і театр Бориса Лободи відвідали Ірпінь"

  1. Часто чую голос Бориса Лободи з радіо. А ще більша радість побачити його, його виставу (він також автор перекладу). Талановита, інтелігентна, щира і світла людина. Хай Бог дарує йому багато років для такої великої праці, так нам всім необхідної.

  2. Так склалося, що не була на жодній виставі Бориса Івановича, але спілкувалася з ним особисто. Трохи соромно було, що лише після розмови я дізналася, з ким говорила… Справді дуже світла людина, відкрита і життєрадісна, любить співати! Після зустрічі з ним знайшла в мережі та прослухала у 18 років казки О. Уайльда… =) Голос ніби ллється чарівною мелодією, кожен відтінок якої лагідно лягає тобі на серце…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code