Олександр НАКАЗНЕНКО
Гаряче було сьогодні зранку у кабінетах та приймальній міського голови та його першого заступника. Невдоволення представників територіальної громади викликала спроба виготовлення іншої печатки Ірпінської міської ради. Інформацію про це було опубліковано наприкінці минулого тижня у комунальному виданні Ірпіньради “Ірпінському віснику” за підписом “в . о. міського голови” Ю.Денисенка та першого заступника М.Головкевича. Це при тому, що Богдан Мельничук не складав повноважень секретаря Ірпіньради (а відтак і в. о. міського голови), наразі має у своєму розпорядженні печатку, яку вважає дійсною Словом, мало того, що зараз у різних кабінетах міськради засідають дві людини, які вважають себе чинними секретарями Ірпіньради, тепер ще можуть ходити й дві різні версії печаток на офіційних документах.
Аби цього не допустити сьогодні з початку робочого дня до владних кабінетів зайшли небайдужі представники громадськості. Вони висловлювали своє обурення спробою виготовити другу печатку, й зажадали відставки посадовців, причетних до цієї справи – заступника міського голови М.Головкевича та редактора “Ірпінського вісника”. На це Микола Головкевич відповів, що вже давно збирається залишити цю посаду, й готовий написати заяву та скласти свої повноваження, але не одразу, а на сесії міськради. Богдан Мельничук та представники громадськості нагадали йому, що він 26-го вже писав заяву про звільнення. “Вже минув її термін давності”, – відповів на це Микола Михайлович, виходячи з кабінету міського голови. За ним пішли до його кабінету представники громадськості, які ще там влаштували йому обструкцію за підтримку Денисенка.
Невдовзі “розбір польотів” у кабінеті міського голови влаштували й редактору “Ірпінського вісника” В.Закревському. Йому пояснили, що він не мав права розміщувати таке рішення, оскільки надавати таку інформацію можуть посадові особи, які мають відповідні повноваження, внесені до відповідного реєстру офіційних осіб. Відтак, громадськість зажадала заяву про звільнення від Закревського. Почувши таке, він поспіхом утік з кабінету, розштовхавши жінок біля дверей .
Після чого представники громадськості у пошуках Юрія Денисенка завітали до кабінету секретаря ради на третьому поверсі. Там Денисенка не було. Натомість люди, які називалися його помічниками, перебували у кабінеті секретаря міськради. Вони не могли показати своє посвідчення, лише паспорт. “Так у мене також є паспорт, – дивувалася громадська активістка Тетяна Ледньова. – Це ж не означає, що я можу відкрити сама ключем кабінет, й перебувати там, де зберігаються важливі документи – рішення сесії і т. н.”.
Відтак, представники громадськості зафіксували факт та склали протокол про перебування сторонніх осіб у кабінеті та приймальній секретаря Ірпіньради.
Олександр НАКАЗНЕНКО
До речі, спілка громадських організацій “Ірпінський Дім” оприлюднила свою заяву з приводу цих подій, в якій зокрема говориться таке: “Спілка громадських організацій «Ірпінський дім» наголошує, що Юрій Денисенко не має жодних підстав видавати такі розпорядження. Він не був обраним на посаду секретаря у законний спосіб, не був зареєстрований як відповідний керівник, не пройшов спецперевірку, не вступив на посаду. Юрію Денисенку – голові земельної комісії дуже потрібна справжня печатка від міста, яка на законних підставах знаходиться в розпорядженні секретаря міської ради Богдана Мельничука. Але отримати її він не може, тому й «видає розпорядження» про нові печатки. Махінація з печатками, яку намагається провернути Денисенко, є класичним елементом рейдерського захоплення. Однак, із правової та суспільної точок зору, ці спроби є нікчемними. Громада визнає легітимним керівником міста Ірпеня Богдана Мельничука” .
span lang=”UK”
Popularity: 1% [?]