ПРО ТЕ, ЯК НА МАККОВЕЯ В ІРПЕНІ ПРОХОДИЛА ЧЕРГОВА СЕСІЯ МІСЬКОЇ РАДИ

Ніна Костенко

14 серпня відбулася 35 сесія 6 скликання Ірпінської міської ради

На Макковея, у вівторок, весь день йшов дощ. Він то набігав з новою силою, то притишував, однак людей, які зібралися на площі на акцію протесту, це нітрохи не бентежило. Навпаки, до гурту мітингувальників приєднувалися нові. Вони тримали у руках транспаранти: «Мера разом з депутатами – геть!», «Громада Ірпеня – проти забудови Дитячого сквера!». Люди знову вимагали припинити масову забудову та знищення ірпінських рекреаційних зон.

Громадський активіст, голова ІРГО «Самозахист» Ігор Домбровський звернувся до влади із проханням пояснити, що ховається за «адміністративно – територіальною реформою Приірпіння», яку намагаються тихцем «втілити» міський голова Володимир Скаржинський разом із адміністрацією Києво – Святошинського району. Як стало відомо активістам, внаслідок такого реформування Ірпінь може втрати близько 2000 га своєї території ( в районі Стоянки). Люди занепокоєні, оскільки влада понад рік тому в цьому місці виділила землю (здебільшого соціально – незахищеним категоріям), та внаслідок такої злочинної змови чиновників вони її просто можуть втратити. Для багатьох це виявилося останньою краплею, і люди вийшли (вкотре!) аби відстоювати свої законні права. Окремі люди готові вдатися до крайніх заходів аби не допустити такої наруги. Також громаді стало відомо, що більше трьох гектарів реліктового лісу по вул. Комінтерну ( навпроти дитячої лікарні), що раніше в злочинний спосіб були переведені у «зелені насадження», влада планує пустити під сокиру. І хоч вкотре мер обіцяє, що «нічого подібного він не допустить», громада Ірпеня йому не вірить. «Не вір порожнім обіцянкам – будь пильним!» закликають мітингувальники всіх мешканців Ірпеня до активних дій, адже ніщо так не допомагає владі , як байдужість громади. «Люди, прокидайтеся!», – закликають всіх учасники акції – пікетування, – бо завтра буде пізно.

Тим часом у приміщенні міськвиконкому проходила чергова сесія, на порядку денному якої були винесені цілком «мирні» питання: фінансового управління, відділу ЖКГ, юридичного, земельного та архітектурного відділів. На сесії були присутніми 24 депутати, які після привітань та обнімань, приступили до праці: вносили зміни до бюджету, затверджували програми розвитку, дозволяли та відміняли, дружно голосували – тут з цим було, як завжди, більш – менш зрозуміло. Мер був спокійним, сесію проводив «з розумінням», за винятком лише кількох епізодів, коли мітингувальники аж занадто голосно скандували, тому Володимиру Даниловичу доводилося також «брати» висоту. Особливо роздратованим він видався, коли звернувся до опозиційного депутата Богдана Мельничука. «Навіщо ви сьогодні привели людей, Богдане, ми ж вирішили, що жодного питання по виділенню землі зачіпати не будемо!», – допитувався мер, показуючи рукою на площу, де у цей час відбувалася акція, люди мокли під дощем і на вулиці було дуже холодно (очевидно, мер давав зрозуміти, що йому дуже їх шкода). Богдан Мельничук сказав, що він нікого не примушує мітингувати: люди хочуть знати правду!. Так само і ті, що сидять тут (у залі були присутні рядові мешканці міста, чоловік 10, серед яких і жінка із дитиною). І звернувся до мера із депутатським запитом, у якому вимагав притягнути до відповідальності тих посадовців, які відповідають за благоустрій міста. Справа у тім, що у самісінькому центрі м. Ірпеня (за колишнім кінотеатром «Перун») утворилося величезне смітєзвалище, до якого підійти неможливо, оскільки стоїть страшенний сморід. Це місце облюбували собаки та безхатченки, кругом антисанітарія, однак чомусь влада цього не помічає. «Це повний безлад!» – наостанок сказав доповідач, на що депутатський корпус зреагував особливим пожвавленням і запропонував Богдану Мельничуку зайнятися цим питанням і, зрештою, зовсім спантеличив тим, що запропонував йому очолити КП по контролю за благоустроєм. Після обміну репліками сесія проходила задовільно, аж поки не дійшло до питання, яке стосувалося мешканців будинку на вул. Тургенєвській. Справа у тім, що мешканці цього будинку створили ОСББ, мають всі відповідні документи на нього, а тому є повноправними господарями не лише будинку, а й прибудинкової території. Однак кілька років тому один із банків у цьому будинку викупив дві квартири і захотів взяти ще й прибудинкову територію. Це питання виносилося на одну із попередніх сесій і за нього проголосували депутати (розпорядження міського голови від 30. 07. 2012 року (№245). Однак це обурило мешканців і вони заявили свої права. 11 місяців тривала боротьба, аж поки на цю сесію не було знову винесене це питання. Відстоювати його прийшла ініціативна група мешканців разом із головою ОСББ Кадировим. Захищати рішення мера вийшла начальник юридичного відділу Валентина Бойчук ( у справі відсутні документи, немає рішення ради і т.д. і т. п.), чим викликала обурену реакцію людей. Голова ОСББ говорив про те, що всі документи були, а чому їх не понаходили, то це видається дуже дивним. Захищати людей на своєму окрузі піднявся і депутат Олександр Маркушин. Його підтримав інший депутат Дмитро Войцех. Мер, розуміючи, що «перегнув» палицю і потрібно негайно знімати напругу в залі, відступив. «Ну, звичайно, я це розумію, тут я всіляко на стороні людей!», – говорив мер. Люди зрозумівши, що вони війну виграли, зааплодували і покинули сесію. У подальшому всі інші питання голосувалися у робочому режимі, хіба що за винятком питання №53 ( продовження терміну оренди ще на п’ять років земельної ділянки ЗАТ «Червоний мак»). Кілька разів його ставили на переголосування, врешті хтось із депутатів взяв на себе відповідальність і проголосував «за», таким чином за більшості голосів питання «пройшло».

В цей час у сесійний зал через відкрите вікно увірвалася жартівлива українська пісня. Це мітингувальники… почали співати українських пісень. Люди веселилися (можливо тому, що було велике і гарне свято Макковея, яке на Україні традиційно вшановується), танцювали: і «Краков’яка», і «Польку», і «Закаблукам лиха дам…»… На площі відбувалося щось взагалі неймовірне – під запальні мелодії люди жартували, розходитися по домівках не спішили. Активісти один за одним ще виходили до мікрофонів і говорили про те, що наболіло, хоча сесія на той час закінчилася. Депутати на дорогих автівках поспішали по домівках: у них також свято…

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code