Головний архітектор Ірпеня Михайло Сапон: «Право власності по-українськи: що хочу, те роблю?»

Данута КОСТУРА

Посада начальника відділу будівництва та архітектури – одна із ключових у місті чи області. Від роботи відділу залежить обличчя населеного пункту, його комфортність, затишність. А ще – психологічний клімат. Зараз будують багато. І якщо не дотримуватись законів – збільшується кількість обурених мешканців. Що, зокрема, ми і маємо в Ірпені та селищах.

Про ситуацію у забудові Приірпіння, про порушення законодавства, про нові закони і плани говоримо з новим начальником відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Михайлом САПОНОМ.

– Які завдання і функції Вашого управління?

– Основними завданнями відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території Ірпеня, Гостомеля, Ворзеля та Коцюбинського. Координація діяльності суб’єктів містобудування щодо комплексного розвитку і забудови та поліпшення їхнього архітектурного вигляду. Коротше кажучи, ми видаємо містобудівну документацію (завдання на проектування) для подальшого проектування об’єктів нерухомого майна, проводимо аналіз, містобудівний моніторинг усього, що будується. Додаткові функції – надаємо дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

– А як щодо багатоповерхівок?

– Замовники приходять до нас із ескізами намірів забудови. Це те, що вони хочуть розмістити на своїй ділянці. У них є право власності чи оренди на неї. Вони передають свій розрахунок, а ми вже безпосередньо дивимося генплан, зонінг, детальний план територій і тільки після цього надаємо містобудіві умови та обмеження забудови земельної ділянки. Тоді забудовники можуть розробляти проект.

– Скільки зараз багатоповерхівок будується в Ірпені?

– Близько 30 об’єктів.

– Хто перевіряє місцеві відділи будівництва та архітектури?

– У цьому році дещо розширили функції нагляду за місцевою архітектурою. Обласні інспекції перевірятимуть місцевих архітекторів. У минулому році ми пройшли перевірку.

– Це вже за Вашого керівництва?

– Я був призначений у період перевірки. Ознайомився з її результатами. Отримав рішення, над якими потрібно працювати. Зокрема, щодо містобудівного кадастру. На сьогоднішній день сказати, що він на території України працює на 100%, неможливо.

– А справи – вони у вас?

– У нас є база, ми вже опрацювали всі видані нами містобудівні умови та обмеження і будівельні паспорти. Введено все в програму. Але її ще потрібно доопрацьовувати, ми туди постійно вносимо зміни. Думаю, що кадастр у повному обсязі запрацює на весну.

– Що говорила інспекція стосовно багатоповерхівок, скажімо, на 5 сотках, які так поширені в Ірпені і селищах, зокрема у Ворзелі?

– Це проблема не тільки Ірпеня, Ворзеля, а всіх міст і селищ, де ведеться будівництво. В основному тут є зауваження щодо сплати пайової участі. Щоб уникнути податку на сплату пайової участі, забудовники ділять земельну ділянку, розбивають об’єкти на черги і здають їх в експлуатацію як окремі будинки, занижуючи категорію складності.

– Яка мінімально допустима норма для будівництва житлового будинку?

– У порядку ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. У свою чергу, за вимогами п. 3.8 Державних будівельних норм ДБН 360-92**, мінімальна розрахункова площа ділянки для індивідуального житлового будинку становить не менше як 23,3 м2 на одну людину. Тобто, якщо сім’я складається з чотирьох осіб, то мінімальна площа земельної ділянки для сім’ї становить 93,2 м2 (0,0093 га).

Керуючись п. 3.22 Державних будівельних норм ДБН 360-92**, до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.

– От у Ворзелі виростають багатоповерхівки, як гриби. Скажімо, біля бібліотеки була продана невелика ділянка, на якій забудовник звів дві висотки. Хто дозволив будувати на такій маленькій території два будинки, де не має фактично подвір’я?

– Це відповідальність місцевої архітектури – першої сходинки, яка надає умови для подальшого проектування. Далі – розробники проектної документації, уповноважені замовником проектні організації, які безпосередньо здійснюють проектування об’єкта будівництва на вказаній земельній ділянці і вдаються до хитрощів та проектують усупереч Державним будівельним нормам, посилаючись на те що замовник (забудовник) не передбачив необхідні площі місць загального користування та озеленень, завдані на проектування будівництва. розділи проекту будівництва. Далі – контролюючі органи, які видали дозвіл на будівництво і не мають змоги в рамках чинного законодавства ініціювати перевірку всіх необхідних документів на будівництво (так званий декларативний принцип). Місцева архітектура дає дозвіл на проектування. Подальший хід будівництва контролює збоку забудовника сертифікований інженер з технічного нагляду, а з боку держави – інспекції.

– Ради видають ділянки для приватного житла. Власники їх продають, і там будуються багатоповерхівки. Це законно?

– Щоб це було законно, потрібно перевести ділянку під багатоповерхове будівництво, тобто змінити її цільове призначення.

– Хто переводить?

Сесія відповідної ради. Перед винесенням на сесію такі питання проходять профільні комісії ,отримують відповідні висновки і тільки потім виносяться на сесію. Якщо земельна ділянка знаходиться у районі садибної забудови, то будувати там будинок більший, ніж 3 поверхи – протизаконно. Архітектура ніколи не надасть такому забудовнику дозволу на більш, ніж 3 поверхи.

– Чи звертаються забудовники до міської ради, аби їм змінили цільове призначення, щоб звести на ділянці під індивідуальну забудову багатоквартирний будинок?

– Більшість власників таких земельних ділянок не звертаються, отримують документи на будівництво індивідуальних будинків, а по факту зводять багатоквартирні і швидко їх продають людям, які потім не розуміють, чому в них немає прибудинкової території. Основна проблема – неможливість своєчасно виявити це правопорушення. Лише тоді, коли вже побудована якась частина об’єкту, то візуально можна побачити, ще це – не індивідуальний будинок. І тільки потім вживати заходи реагування.

Ворзель не має нового генплану. Минула влада двічі вносила зміни до генплану, якому вже років 40. Силами активних громадян ці зміни вдалося заблокувати, оскільки Ворзель із курорту перетворювався на спальний район Києва. Та не дивлячись, що генплан не затверджений, ведеться інтенсивна забудова багатоповерхівками на території колишнього табору «Буревісник», санаторію «Зірка», де вирубані могутні столітні дуби. У центрі Ворзеля, де минула каденція виділила собі і своїм друзям земельні ділянки у зеленій зоні, раптом будується 5-поверхівка. Хто тут винен?

– Нині закон не діє. Немає персональної відповідальності. Для того, щоб він запрацював, потрібно опечатати будівельний майданчик, перевірити працюючих, на підставі чого вони там працюють, чи є у них трудові книжки, чи є ліцензія на такі роботи, можливо, забудовник взагалі не має права будувати.

– Так хто ж має опечатати майданчик і здійснити перевірку?

– Наразі внести заборону на вчинення будь-яких дій може тільки ухвала суду. Позов має подати зацікавлена особа, чиї права порушені. Тому бажаючих це робити мало, і терміни подачі оскаржень, апеляції можуть тривати роками. А за цей період забудовник добудує будинок, продасть квартири і потім ці ж мешканці будуть оббивати пороги для вирішення їхніх проблем, які вони отримали разом із цим будинком (відсутність сміттєвих майданчиків, дитячих майданчиків, паркувальних місць, тарифи на комунальні послуги, як для юридичних осіб тощо).

Повинен бути комплексний підхід: контролюючі органи разом із правоохоронними повинні проводити спільні перевірки.

Я вважаю, що всі порушення йдуть від законодавчих актів, від Верховної Ради. Широко діють обмеження певних повноважень. От, наприклад, будучи головним архітектором міста, я не можу зайти на будівельний майданчик, де бачу будівельні порушення, бо це – перевищення моїх повноважень.

– А інспекція?

Для втручання інспекції потрібні скарги. І поки хтось не поскаржиться на це будівництво, то й підстав для перевірки не виникає. І ми тоді маємо те, що маємо. Вони собі швиденько добудовують об’єкт, дуже швидко продають ці квартири, і в нас уже є законні власники квартир, які потім приходять сюди і обурюються, чому будинок не вводять в експлуатацію, чому ми заважаємо забудовнику. А забудовник пайову участь не сплатив, технічні умови не виконав, містобудівних умов не дотримався, проектно-технічної документації ніхто не бачив.

Як із цим боротися?

– Зараз є позитивні зміни, дали більші повноваження інспекції на місцях. Я зі свого боку, видавши містобудівні документи, вже зможу звернутися до інспекції, щоб перевірити на наявність чи відсутність правопорушень. Можна вже контролювати. Все-таки повертають хоч якийсь контроль на місця.

Я вимагаю, щоб проектант, скажімо, запланував дитячий майданчик. А в нас забудовники гоняться за площею. Є 20 соток, і на них забудовник по периметру будує багатоповерхівку. А за паркувальні місця забув. Вони що, паркуватимуться на території міста? У законі чітко прописано, що парковка розміщується на власній земельній ділянці. Ви зараз побудуєтесь, а потім незадоволені мешканці прийдуть до нас. Будуйте згідно з законом. І тоді не буде проблем.

– Ще відносно Ворзеля. Діючий християнський санаторій «Відкрита Біблія», розміщений на більше ніж 2 га, викупив цю землю кілька років тому. І раптом минулого літа десь 80 соток перегородили і почали нищити чудовий ліс із молодими дубами. Дощенту вирізали, за три місяці забудували одно- і двоповерховими будинками і вивісили оголошення про продаж будинків. Як ви можете пояснити цю абсурдну ситуацію?

– Ви правильно сказали – викупив, а отже, став законним правонабувачем, тобто власником. Скажімо, коли ви робите ремонт в себе в квартирі – ви йдете до міської ради погоджувати колів шпалер для вітальні? Ні, тому що квартира – це ваша приватна власність. Так само і земельна ділянка. Вони можуть сказати, що це – дачні будинки і попередніми власниками сплачена відновлювальна вартість зелених насаджень.

– А хіба можна дачні будинки будувати на території оздоровчого закладу?

– Є державний класифікатор будівель та споруд і відповідний перелік об’єктів, які дозволяється розміщувати на згаданих вами земельних ділянках. Якщо є право власності, то тільки через суд можна довести, що чиняться незаконні дії, скажімо, вирубуються дерева, здійснюється будівництво. Право приватної власності у нас працює, як ніде. Захищає всіх і все: це моя приватна власність – що хочу, то роблю.

– У Ворзелі діяло 26 оздоровчих закладів. Землі багатьох із них вже у приватній власності. Де гарантія, що власники не вчинять так, як це зробила «Відкрита Біблія»? Чи от дитячий табір «Дружба», що в Ірпені. Заплатила «Розбудова» відновну вартість за дерева і вирізала їх десь на 2 га.

– На сьогодні по «Розбудові» у нас судова справа. «Розбудова» звернулася до суду щодо скасування нашого рішення, вважаючи, що відділ містобудування і архітектури перевищив свої службові повноваження, відмовивши у видачі містобудівних документів. Там була передбачена багатоповерхова забудова. Депутати підтримали наше рішення і недавно проголосували проти будівництва. «Розбудова» вже націлена на цю територію і не збирається відступати.

– Ви з якого числа працюєте?

– З 19 жовтня.

– Скільки за цей час підписали дозволів на будівництво?

– Три: реконструкція житлового будинку, один 5-поверховий житловий будинок і будинок по Суворова. Ми викликали власників цих земельних ділянок на депутатську комісію, виставили свої критерії, що там повинно бути, окрім будинку. Ми за те, щоб усі несли персональну відповідальність за свої рішення. В одному випадку пішли назустріч забудовнику – виділили місце для паркування, оскільки він збирається побудувати дитячий майданчик. Зараз період деякого затишшя. Думаю, що тенденція будувати ще триватиме.

– Як Вам працюється?

Коли мене вітали з новою посадою, то всі бажали терпіння. Дуже багато людей приходить негативно налаштованих. Шукаємо виходу з ситуацій, у яких вони опинилися. Важко? Так. Є багато питань, нюансів. Але не важко тим, хто нічого не робить. Мені цікаво. Хочеться реалізувати цю посаду на всі 100%. Щоб про Ірпінь говорили не тільки, як про місто, у якому найбільше будується багатоповерхівок (хоча те місто, яке не будується – фактично втрачає). Хочеться, щоб ми будували, як у західних країнах. Там спочатку працюють у напрямку озеленення, освітлення, а потім вже будують об’єкти нерухомого майна. Ще й з екологічно чистих матеріалів. Хочу бачити Ірпінь, який би нічим не поступався найкращим західним взірцям.

Довідка

Михайло Михайлович Сапон народився у 1991 р., виріс і живе у смт Димер, Вишгородського району. Одружений, виховує сина.

Закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво».

Починав як різноробочий, після отримання диплому працював майстром, виконробом. Взяв участь у конкурсі на відбір посади головного державного інспектора Інспекції архбудконтролю Київської області. Пройшов. Приірпіння не входило у зону повноважень.

З Володимиром Карплюком знайомий з 2011 р. Тоді він проводив соціальні проекти «Влада не зможе, громада допоможе», «Альтернативно-комунальна служба». Це був новий підхід. Брав у них участь.

З 2015 р., коли створювався Ірпінський відділ Інспекції архбудконтролю в рамках децентралізації, працює в Ірпені. Власне, Михайло Сапон з колегами і стояв коло витоків цієї інспекції (готували положення, інструкції). Працював заступником начальника архбудконтролю

Данута КОСТУРА

Газета «Ірпінський вісник»№8 (2804) 24 лютого 2017 р

Popularity: 2% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code