Фестиваль лемківської культури

Данута Костура

6-7 серпня на Тернопільщині в 13-те проводився фестиваль лемківської культури.

Перші дві «Лемківські Ватри» ( 1999 і 2000) відбулися в селі Гутисько ( Бережанщина), яке славиться своїми майстрами по лемківській різьбі.

Третій фестиваль лемківської культури пройшов вже у м. Монастириськ, отримав назву «Дзвони Лемківщини» і наступного року з Крайового став Всеукраїнським.

І ось уже десятиріччя Монастириськ збирає учасників і гостей фестивалю з Центральної і Східної України, з-за кордону. Цьогоріч більш ніж 10-тисячну фестивальну громаду вітали  представники лемківських товариств з Польщі, Словаччини, Сербії, Канади, Росії. Виступили 97 творчих колективів.

Почався фестиваль урочистою ходою містом з покладанням квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку. Після ходи урочистості перемістилися в урочище Бичова, що в декількох кілометрах від райцентру.

Свято відкрив голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович. Учасників фестивалю благословило духовенство, староста запалив ватру.

Вже традиційно до учасників звернулися керівники області, району. За рік, що минув, на території появилися нові споруди. У планах – побудова  лемківського села з хатами коваля, гончаря , млина-вітряка, музею Івана Мердока, готелю, оскільки територію  задіюватимуть  впродовж року. Поряд проходить траса на гірсько-лижний курорт Буковель.

Цьогоріч учасники фестивалю мали змогу в одному з уже побудованих будиночків оглянути виставку вишитих ікон отця Дмитра Блажійовського, в іншому –  виставку фотографій. Народні умільці  широко пропонували свої роботи ( оргкомітет посприяв, дещо обмеживши пропозиції китайської продукції).

Гарячі страви, пиво, медові напої  можна було скуштувати у наметах.

Всюди було багато міліції. Вона вітала Фестиваль з біг-бордів, чемно відповідала, скеровувала, зупиняла. А ще годувала кашею з похідної кухні.

Після обіду потік машин, які бажали потрапити на територію Фестивалю, прийшлось зупинити – урочище вже не могло їх розмістити. Власники  припаркували свої авто вздовж траси і, хто з наметами, а хто з майбутніми шашликами пішки добиралися до центру святкування.

Другий фестивальний день розпочався з Служби Божої і освячення колодязя.

Святкове дійство завершилося ввечері.

«Дзвони Лемківщини» набирають обертів, стаючи не тільки регіональною, але і всеукраїнською подією.

Коротко про лемків.

Найзахідніша гілка українського народу, є його часткою. Цей факт підтверджують всі енциклопедії. Згадується  у «Повісті временних літ» Нестора – літописця. Впродовж віків називали себе «русинами». І тільки у 19 ст. через часто вживане слово «лем», що означає «тільки» їх стали називати лемками, а територію, на якій проживали ( 10 тис. кв. км), Лемківщиною.

Протягом  1944-46 рр. на підставі угоди між урядами УРСР і Польщі було виселено з території Польщі більше 480 тис. осіб і розсіяно по областях України. У 1947 р. 140 тис. осіб, які не покинули рідні місця, були депортовані під час операції «Вісла»  на колишні німецькі території, що відійшли до Польщі.

Загалом у світі близько мільйона лемків, половина з них проживає в Україні.

Данута Костура

no images were found

Popularity: 4% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code