Марія ІЛЬНИЦЬКА, Данута КОСТУРА
Закінчення навчання в школах для багатьох батьків означає, що тепер треба хвилюватись не за іспити та оцінки, а за оздоровлення дітей, їх корисне та насичене дозвілля. Західне передмістя Києва може запропонувати цілком пристойні варіанти відпочинку та оздоровлення у таборах та санаторіях. Дарма, що більшість тутешніх закладів існують під девізом «Дякую, що живий».
Відпочинок на асфальті: табори при школах
Вісімнадцять тисяч таборів та санаторіїв готові прийняти на відпочинок ледь не 50% українських дітей — про це заявив президентський уповноважений з прав дитини Юрій ПАВЛЕНКО. Однак, цифри розходяться із ділом. Хоча б тому, що з названої кількості закладів понад 16 тисяч – це табори при школах.
Звісно, батьки раді бодай такій організації дозвілля дітлахів. Але діють табори лише 10-15 днів, не працюють на вихідних. Основний недолік «пришкільного» відпочинку – те, що оздоровлюватись треба «на місці» (читай — “на асфальті”). Добре, якщо це Ірпінь, Ворзель чи Буча, де ще лишилися зелені зони. Однак, той самий вид відпочинку пропонується в Софіївській Борщагівці, що межує із Києвом, у Вишневому та Боярці, які просто «дихають» столицею. Нікуди не зникають дороги, транспорт, задушливі шкільні приміщення. Проблему дозвілля така організація теж вирішує лише частково, оскільки більшість таборів працюють до 17:00. Після того дитину так само треба або лишати вдома саму, або шукати няньку.
«Вже кілька років поспіль віддаю сина у червні до шкільного табору. Так я хоча б упевнена, що він буде під наглядом, вчасно поїсть, – розповіла «ЗПК» вишнівчанка Олена КОРОТКЕВИЧ. – Але минулого року шкільна їдальня влітку не працювала, а дітям замість обіду видавали сухий пайок – бутерброд, сік і печиво. Наче й непогано, але в дитини почалися проблеми зі шлунком, довелось відправляти його до хрещеної обідати борщем чи супом».
Аби оформити дитину до шкільного табору, слід написати відповідну заяву на ім’я директора школи вже зараз. Додаткових обстежень у лікаря школа не вимагає, адже діти перебувають «на обліку» в місцевому медичному кабінеті.
Київщина знаменита… чистим повітрям
Згідно радянських даних з рекреаційних ресурсів та курортології, на території України не так багато місць, де навіть повітря здатне лікувати. Звісно, це узбережжя Чорного та Азовського морів, Закарпаття, район Одеси, а ще – Київщина. В першу чергу київське передмістя корисне тим, що тут ростуть змішані листяні та хвойні ліси. Це сприяє підвищенню рівня іонізації повітря – тобто, клітини повітря швидше розщеплюють шкідливі речовини та проводять самостійну «дезінфекцію». Іонізоване повітря корисне всім, у кого є проблеми з серцево-судинною, дихальною та імунною системою.
Більшість закладів дитячого відпочинку та оздоровлення розташовані в Західному передмісті столиці. Поруч із мегаполісом, будівельними майданчиками, дорогами, а, цього року, ще й із Євро-2012 – вони все одно не втрачають популярності. Отримати путівку доволі складно – для цього треба або мати відповідні показники за станом здоров’я, або шукати шляхи для платного розміщення дитини. І це в умовах, коли фінансування дитячого відпочинку досить скромне.
Керівники санаторіїв та таборів Західного передмістя, з якими вдалося поспілкуватись «ЗПК», не поспішають розповідати подробиці нарахування державної підтримки. Але зовнішній вигляд закладів відпочинку досить красномовний. Більшість нагадують про радянську добу: піонерська символіка, корпуси, майданчики та навіть ліжка, матраци й шафки деінде збереглися в початковому вигляді. Традиційна й розважальна програма в таборах, режим із обов’язковою «лінійкою».
Основна характерна риса санаторіїв та таборів в Західному передмісті – їхня занедбаність. Навіть коли всередині та на території прибрано й пофарбовано, то добиратись до місця доводиться поганими дорогами, а інколи й продиратись крізь чагарники. Переважна більшість оздоровчих закладів взагалі не функціонує, височіє привидом з розбитими вікнами та захаращеними тротуарами. А на гектарах землі, яка колись належала таборам, великі компанії відкривають свої представництва чи виробництва. Наприклад, така доля спіткала санаторій «Сосновий» в Приірпінні, який було передано на правах оренди фармацевтичній компанії. Декілька сусідніх таборів віддали у користування науковим інститутам.
Під питанням діяльність відомого санаторію «Дубки» в Ірпені. Тут триває спір стосовно фінансування санаторію, а минулого року йому навіть загрожувала ліквідація. Це при тому, що в «Дубках» є можливість безкоштовно проходити лікування хвороб очей – будь-якій клініці це обійдеться в копієчку. Наприкінці травня тут готувалися до нового сезону, хоча й досі співробітники не впевнені, що їм дозволять працювати.
Оздоровлення за довідкою – дешеве, але нудне
Серцевиною оздоровчих закладів для дітей у ЗПК є, безперечно, Ворзель, а також Буча та Ірпінь, з їх сосновими лісами та озерами.
Перший санаторій у Ворзелі було відкрито ще у 1932 році. Із 922,7 гектарів селища майже 382 гектари – ліси та лісопаркові зони. При цьому щільність населення порівняно мала – близько шести тисяч осіб. Мешканці Ворзеля досі живуть спогадами сорокарічної давнини, коли тут вирувало курортне життя, щоліта збільшуючи кількість населення в чотири рази. У 1970-х роках Ворзель щороку оздоровлював до 60 тисяч малят, діяло близько 40 оздоровчих закладів. Нині функціонують одиниці.
У колишньому санаторії «Юність» нас зустрів охоронник. Він повідомив, що заклад відкриють, але вже в іншому статусі. Що саме буде в корпусах колишньої здравниці – поки не відомо. Але однозначно тут не організовуватимуть відпочинок для дітей.
«Юність» – ще виняток з переліку закладів, які взагалі не працюють і, певно, не мають охорони. Навіть популярна й досі відома «Енергія» зустріла нас зачиненими дверима з облупленою фарбою.
Найліпше почуваються санаторії, які працюють цілий рік. Приміром колишні «Сонячний» та «Прапор» тепер перетворились на Київський обласний дитячий санаторій. В ньому чотири відділення: кістково-суглобне, психоневрологічне, туберкульозне та ендокринологічне. Щоправда, розмістити там дитину можна лише за відповідними направленнями від лікарів. Для цього слід звернутись до дільничого педіатра та запитати про можливість оформлення довідки та направлення. Якщо направлення на руках – путівка буде безкоштовною.
Схожа методика діє в санаторії «Орлятко» у Ворзелі та «Лісовий» в Ірпені. Тут так само приймають дітей «за показниками», але є можливість влаштувати дитину на відпочинок і без обстежень. Оскільки платної путівки в «бюджетний» державний санаторій бути не може, то батьки роблять благодійний внесок. В «Орлятку», де оздоровлюють дітей з гастроентерологічними хворобами, внесок складає близько 50 грн на добу. За ці кошти дитина нарівні з іншими відпочиваючими отримує шестиразове харчування та проживання. До слова, оскільки санаторій гастроентерологічний, то годують дітей особливою «здоровою» кухнею – без смаженого та жирного. На території розміром три гектари є футбольний майданчик, для дітей запланована розважальна програма. Початок нової зміни – третього-п’ятого числа щомісяця. Серед лікувальних процедур – інгаляції, електросон, масаж та соляна кімната, що особливо корисна для дітей, схильних до алергійних проявів.
Співробітники «Лісового», який спеціалізується на оздоровленні дітей з пульмонологічними хворобами (органи дихання), повідомили, що благодійний внесок складатиме до 1700 грн за повний термін перебування – 27 днів. Харчування в санаторії шестиразове. В лікувальному корпусі є імітація соляної печери для оздоровлення алергиків та астматиків, з дітьми займаються фахівці з лікувальної фізичної культури, малятам видають кисневі коктейлі тощо.
Перш ніж домовлятись про розміщення дитини, слід пройти обов’язковий медогляд в педіатра та дерматолога: в закладі вимагаються довідки про відсутність інфекційних хвороб у дитини та у її близьких. Важливо: термін дії такої довідки – три дні.
Сплата благодійного внеску проводиться офіційно: платник заповнює відповідну форму-заяву та отримує підтверджувальний документ, що його кошти прийнято на забезпечення благоустрою закладу відпочинку.
Табори: морозиво, стінгазета і старі матраци
В іншому становищі платні заклади, які можуть дозволити собі формувати ціни. Наприклад, у ворзельському санаторії «Україна» платно відпочивають діти разом із батьками. Як повідомили в приймальній, вартість лікування при проживанні у тримісному номері з усіма зручностями – 630 грн на добу. Розміщення в двомісному номері зі спільним санвузлом на блок з кількох кімнат коштує 420 грн.
Крім звичайного комплексу оздоровчих процедур, пропонують ще водолікування перлинними, кисневими, йодобромними та іншими ваннами, всі види лікувальних душів та підводний душ-масаж, стоматологічне зрошування, а також лікувальну хореографію.
Платні путівки і до дитячого санаторно-оздоровчого центру «Дружний» в Ірпені – 2960 грн за 21 день. Тут пропонують ванни, ароматерапію, інгаляції, лікувальні душі. Придбати путівку можна на місці в бухгалтерії.
Літні – колись «піонерські», табори мають у порівнянні з санаторіями привабливіший та доглянутіший вигляд, цікавішу розважальну програму. Зрозуміло, що завдяки більш якісному фінансуванню. Взірцевим можна назвати табір «Світанок» на 17-му кілометрі Житомирського шосе у Києво-Святошинському районі. Колись тут відпочивали діти радянських партійників. Від колишньої величі залишився басейн та сформована традиціями програма для активного відпочинку. Хоча, влучніше назвати її програмою розвитку: спартакіада, інтелектуальні та танцювальні шоу, гурток журналістики з випуском щоденної стінгазети в кожному загоні, пішохідний туризм, заняття вокалом, програмні заходи на кшталт експромт-КВН, карнавалів та різноманітних змагань між загонами. Навіть ранок тут починається зі спортивної розминки та гімну, а батьків запрошують на звітні концерти. За словами старшого вихователя Аркадія МОРОЗОВА, щодня діти залучені до насиченого життя табору. «Матеріальна база – досить стара. Хоча напередодні сезону ми, звісно, підфарбовуємо, робимо поточні ремонти. Цього року придбали нові металеві шафи для відпочиваючих, – розповів «ЗПК» Аркадій Борисович. – Проте харчування якісне, а на вихователів ми підбираємо тільки фахівців з освітою».
У таборах вихованців годують п’ять разів на день, але харчування може бути більш різноманітним, ніж у санаторіях. Так, діти з ірпінського санаторію «Лісового» кажуть, що не отримують морозива на десерт, як їхні «колеги» з сусіднього спортивно-оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна. Тут, крім морозива, пропонують йогурти, фрукти, сир. З розваг – басейн, комп’ютерна кімната, дискотека і насичена програма спортивних гуртків та заходів.
Вартість відпочинку в таборах у півтора-два рази вища за санаторний: від 2800 до 3600 гривень. Путівки придбати можна або на місці, або в утримувачів закладу. Так, до табора «Антей» на 19-му кілометрі Житомирського шосе придбати путівку можна лише за посередництвом відділу профспілок заводу імені Антонова.
Загалом, попри радянську колоритність та сервіс, відпочинок у ЗПК має особливі переваги. Серед них – і можливість відвідувати дитину, і звичний клімат, і безперечно, догляд та харчування за режимом, який працюючим батькам складно організувати. Ще варто додати виховання та нові навички, що їх діти отримують під час відпочинку в таборах. Все це в будь-якому разі сприятиме здоровому та активному дозвіллю, отриманню незабутніх вражень для майбутніх творів на тему «Як я провів літо».
Марія ІЛЬНИЦЬКА, Данута КОСТУРА
Газета «Західне передмістя Києва»
Popularity: 7% [?]