ДИМОВІ ЗАВІСИ

                                                                        ДАНУТА КОСТУРА    

  У 2004 році був прийнятий Закон, де зазначено, що  відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення за самовільне спалювання рослинності та опалого листя на громадян накладається штраф у розмірі 10 -20 неоподаткованих мінімумів ( а це 170 – 340 грн) і на посадовців від 50 до 70 мінімумів.

Закон  особливо важливий для такої лісистої місцевості, як Ворзель, Буча, Ірпінь, оскільки дим у лісі стоїть суцільною завісою впродовж тривалого часу. Ним дихають не тільки мешканці, але і люди, які спеціально купили путівки, щоб оздоровитися, подихати цілющим повітрям.

Але цей закон не виконується, зокрема, у Бучі і Ірпені. Влада не тільки не донесла його до громадян, але і сама демонструє неповагу до цього закону. І якесь дрімуче його нерозуміння. Приклад річної давності. У Ірпінському ЖЕК розмовляю з посадовцем, у коло обов’язків  якого входить і прибирання міста. На  питання, чому не реагує на димову завісу, яку розвели поруч,на території міліції і школи, зчудовується: – А куди  дівати листя?  Тут уже  дивуюся я: – Це ви мене питаєте? Починаю перераховувати варіанти його позбування. З ходу все заперечується.

– Грошей на вивіз не має. Викопати яму? А хто буде копати? – Та ті ж сильні хлопці з міліції, які так акуратно згребли все у купки, і справно їх запалили  – відповідаю. – А у школі? Хто там викопає яму? – У школі можна ж і на купу знести десь у кутку. – Так велика ж купа буде.

Ось такий рівень розмови і таке посадове розуміння своїх обов’язків. За рік  нічого не змінилося.

Дивує Буча, яка цього року показала майстер клас по палінню. Голова міста, якого всі ставлять у приклад, як гарного господаря, чомусь не бачить димових оргій, які влаштовані у містечку. Бучанський дим везуть, навіть, у Київ, у маршрутках, яким вони наповнюються під час зупинок.

Ворзеляни і відпочивальники цієї весни дихали вже десь  на відсотків 80 чистим повітрям. Влада предметно зайнялася дотриманням закону. Були звернення у газеті з приводу палінь, листівки з поясненнями, рейди разом з представниками санепідемстанцій. Ті, хто ще продовжує палити, в основному,або старші люди, з якими непросто говорити,або  прибиральники оздоровниць, з якими погано поговорило начальство.

До такого розуміння проблеми диму йшли у Ворзелі  більш, ніж три роки. З більшим чи меншим успіхом влада старалася щось робити у цьому напрямку. А потім самоусунулася, демонструючи своїм палінням зневагу до закону. Прийшлось автору цих рядків написати заяву їй і на неї ж. А згодом і другу, але вже у санстанцію. З прикріпленими копіями 3- х статей на цю тему, копією попередньої заяви і фото, зробленими під час порушення нею закону. Письмове пояснення у санстанції, штраф, очевидно, заставили владу переосмислити свої дії.

Поштовхом до вникнення у тему диму стала розмова з молодою мамою, дитину якої направили після ОХМАДиту на оздоровлення у ворзельський санаторій. Пожалілася,що донечка після приїзду в оздоровницю почала кашляти. Ворзель у цей час потопав у диму. Медпрацівники санаторію, до яких  звернулася автор, сказали, що вимушені часом давати додаткові пігулки через дим. Приходилось робити і внутрішньовенні ін’єкції.

Звернімося до фахівців. Вони говорять, що листя – це колосальний фільтр. При його спалюванні в аерозольний стан переходять всі шкідливі речовини, які увібрали у себе дерева з атмосфери. Через це погіршується стан людей з кардіозахворюваннями, хворих на астму, хронічний бронхіт, схильних до алергії, респіраторних захворювань. Тліюче листя виділяє бензопрен, який викликає ракові захворювання. А тепер уявіть, коли ще до цього «букету» додається дим при спалювання пластику, сміття.

Щоб з користю утилізувати листя, знаючі люди радять: – закомпостувати його  восени ( викопати яму, засипати шарами листя та землю, полити водою).До весни воно перетвориться на чудове органічне добриво, яке можна використати у городництві, квітникарстві; – листя, зібране у купу, стане добривом  через рік-півтора.

Влада повинна  виділити місця для самостійного вивезення листя самими мешканцями або вивозити його у мішках для сміття,  а також нагадати громадянам, що сухе дерево згоряє миттєво і без диму.

Люди, як показує ворзельський досвід,  готові виконувати закон. Але перш за все влада повинна донести його до громадян і, звісно, сама його виконувати .

” Громадянське суспільство”  травень 2010                                                                 Данута Костура

Popularity: 2% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code