День Соборності на Софійському майдані.

Данута Костура

Важко було зорієнтуватися простому патріотичному киянину хто, як і коли буде святкувати День Злуки. Той, хто мав інтернет, був більш-менш у курсі справ – о 14 годині на Софійській площі. Чомусь майже від усіх опозиційних сил право на оголошення в інтернеті взяла на себе партія «Батьківщина».

Йдучи десь біля 15-ї години по вул. Володимирській до Софії, здивувалася великій кількості людей, які рухалися назустріч. Запитала літнього чоловіка чи ще щось відбувається на площі. – Так. Зараз Юлька виступає.

Софійський майдан зустрів величезним розгорнутим синьо-жовтим прапором і безліччю різнобарвних партійних прапорів. Не було тільки «Нашої України», «Фронту змін», «За Україну», «Собору». І, як потім виявилося, не було  виступів очільників цих партій.

Можливо однією з причин було те, що процес підготовки до свята очолила «Батьківщина» і її сателіти – мастаки  в частині «кидків» чи словесних знищень.

(Згадаймо недавній ганебний інцидент з Президентом Віктором Ющенком. Чи є, бодай, крихта совісті у цього розперезаного і впевненого у своїй безкарності чоловічка? Совість, це не до нього. А от причетність до Тимошенко очевидна із фото, опублікованих на сайті «Української правди». Ох і повправлялися (і все ще продовжують) подібні йому у іміджевому знищенні людини, щиро відданій українській справі).

Тому можна тільки вітати  позицію цих чотирьох сил. Як і дію молодих людей на мості Патона. Ця молодь викликає захоплення і вселяє надію, що з Україною у майбутньому все буде в порядку.

Впродовж трьох годин говорити зі сцени мали змогу багато бажаючих. Одні ефектно крили ганьбою діючу владу, у інших це виходило не так  ефектно. Хтось говорив про свої патріотичні болі, інші –  про несправедливість і нахабство, яке панує у діючій владі.

Одні з тремтінням виходили на сцену, інші звично. За ті 20 з гаком років вже не уявляють себе  без підвищень та мікрофонів. Від яких давно стали залежними. Виступи для них – своєрідна «доза».

А внизу стояв розгублений і зневірений народ. Софійський майдан знав гарні часи. Тоді там панувала віра. Віра у краще життя у вільній Україні, віра у «трибунів». За цей час «трибуни» розгубили свої чесноти ( у багатьох випадках неіснуючі, але ж так тоді хотілося вірити у щось світле).

Через годину спускалася до Майдану Незалежності у суцільній колоні, що рухалася по тротуару у цьому ж напрямку. Майдан зустрів безліччю синьо-жовтих прапорів, які твердо тримали хлопці без всякого виразу на обличчі, а ще співом народних ансамблів і незворушністю глядачів.

Це добре, що чинна влада спромоглася на дійство з нагоди Дня Соборності. Багато її симпатиків і не підозрювали, що таке свято існує. Тепер вже хоч щось будуть  знати.

Але ж можна було його, бодай, трохи « одухотворити».

Данута Костура

Popularity: 6% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code