Чи перетворить Статут територіальної громади місцеву «монархію» у «демократію»?

Олександр Редич           ________Завантажити Статут >>>>>>>>> ______

До останнього часу Ірпінь був такою собі «монархією», «королівством кривих  дзеркал» серед своїх  васалів (Ворзель, Коцюбинське, Гостомель), що вже мають  Статути, забуті населеням і покртиті пилом. Та все ж,  30 грудня 2014 року сесія  міської ради  прийняла вимучений часом Статут  територіальної громади міста Ірпінь.  Місто отримало  документ, що повинен допомогти громаді  приймати участь у вирішенні місцевих проблем. Зокрема це додатки, що є невід’ємною частиною Статуту: Положення про громадські слухання, Положення про місцеві ініціативи, Положення загальні збори. Ці документи прописують всі етапи проведення консультування влади з громадськістю : формування ініціативних а фахових робочих груп для підготовка проектів рішень, процедура прийняття рішень, визначення відповідальних чиновників за розгляд рішень на міськвиконкомі або сесії міської ради тощо.

Чи перетворить Статут місто Ірпінь із «монархії» у «демократичну республіку», чи буде він кроком у розвитку місцевого самоврядування?  Час  покаже. Але у громади з’явився реальний інструмент, що може використовуватись для  реальної участі у вирішенні проблем на місцях.

Проблеми розроблення та прийняття Статуту територіальної громади м. Ірпінь, його актуальність та необхідність неодноразово висвітлювались у місцевій пресі протягом майже 10-ти років. І раніше і протягом останнього етапу його підготовки від пересічних мешканців та й деяких громадських активістів часто приходилось чути запитання: чи потрібний взагалі Статут територіальної громади в умовах максимальної законодавчої уніфікації місцевого самоврядування?; що змінить затвердження Статуту при тотальному ігноруванні та зневазі владою думки громадян стосовно основних больових точок місцевого життя?
Статут потрібний, насамперед, із огляду на те, що він юридично оформлює об’єднання жителів міста у територіальну громаду з урахуванням історичних, культурних і соціально-економічних особливостей, встановлює структуру, повноваження органів місцевого самоврядування, територіальну, правову і матеріально-фінансову основи діяльності територіальної громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування, формує спільноту, об’єднаною необхідністю вирішення спільних питань для досягнення визначеної мети. Він має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста окрім рішень, прийнятих місцевим референдумом. Правові акти органів міського самоврядування та його посадових осіб, які суперечать даному Статуту, застосуванню і виконанню не підлягають (ст. 66 Статуту).

Тут може виникнути питання, що є метою територіальної громади м. Ірпінь, які цілі і завдання ставить громада перед собою? Статут є свого роду місцевою Конституцією, зведеним Кодексом місцевих нормативних актів, що розкривають місцеві особливості, концепцію та стратегію розвитку міста, плани соціально-економічного розвитку. Першими у переліку таких документів вказані Генеральний план та Стратегічний план комплексного розвитку міста Ірпінь (ст. 69 Статуту).
Але чи визначені мета територіальної громади та концепція розвитку міста у Генеральному плані, що був поспішно прийнятий «попередниками» у грудні 2012 року? Відповідь – ні. Та й сам процесс підготовки і прийняття Генерального плану відбувався із грубими порушеннями законодавства, про що неодноразово писалось громадськими активістами у місцевій пресі .
Тому, на мій погляд, одним із нагальних завдань територіальної громади на сьогодні є саме повернення до широкого публічного обговорення положень Генерального плану міста Ірпінь у частині формування концепції та стратегічного і комплексного плану його розвитку. І тут Статут є необхідним документом, що юридично визначає громаду міста Ірпінь суб’єктом права.
Саме встановленню нових, прозорих і зрозумілих правил консультування влади з громадськістю була приділена значна увага членів робочої групи від громадськості при завершальній роботі над Статутом. Досвід громадських слухань, різних круглих столів, що поводились у попередні роки показав що влада уміло користується відсутністю формалізованих і затверджених правил їх організації, проведення, розгляду прийнятих рішень на сесії міської ради або міськвиконкому. До того ж «Законом про місцеве самоврядування» чітко визначена регламентація громадських слухань саме Статутом територіальної громади. Тож не було Статуту – не було і юридичних наслідків громадських слухань.
Невід’ємною частиною затвердженого Статуту є: «Положення про загальні збори громадян за місцем проживання», «Положення про місцеві ініціативи», «Положення про громадські слухання» (ст 68 Статуту). Ці положення призначені забезпечити пряму участь громадськості у місцевому самоврядуванні, вирішенні місцевих проблем.
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН
Зокрема для вирішення питань місцевого значення в рамках окремого будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону можна застосовувати «Положення про загальні збори громадян за місцем проживання». При неможливості провести загальні збори через велику кількість учасників, проводиться конференція делегованих представників. Загальні збори (конференція) скликаються міським головою за власною ініціативою, за пропозицією виконавчих органів міської ради, органів самоорганізації населення, депутатів відповідних виборчих округів, а також на вимогу більшості мешканців будинку, вулиці або не менше ніж 200 членів територіальної громади міста чи 25 жителями відповідної вулиці, будинку, територіального утворення (території) (п. 3.1 Положення, додаток 1 до Сатуту).
МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ
При потребі винесення питань на розгляд сесії міської ради без загальних зборів громадськості може застосовуватись така форма участі у місцевому самоврядуванні, як місцева ініціатива частини членів громади – офіційна письмова пропозиція з розгляду питань, які віднесені до відання місцевого самоврядування, і яка внесена у порядку, визначеному «Положенням про місцеві ініціативи». Положення детально визначає порядок внесення місцевої ініціативи, її розгляд, ухвалення рішень, відповідальність посадових та службових осіб.

ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ
Що стосується такої форми форм участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування як громадські слухання, то ъх предметом обговорення можуть бути будь-які питання, що належать до відання місцевого самоврядування міста Ірпінь, у тому числі:
– проекти нормативно-правових актів міського голови, ради, виконавчих органів ради;
– проекти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в громаді;
– звіти, доповіді чи інформація про роботу голови, депутатів, органів ради, самої ради, її секретаря, голови районної ради в місті, керівників виконавчих органів ради та інших посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
– звіти посадових осіб підприємств, установ і організацій – надавачів послуг, які відповідно до законодавства мають забезпечуватися органами місцевого самоврядування (далі – надавачів послуг);
– внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності депутатів ради та посадових осіб місцевого самоврядування;
– інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів громади або окремих частин міста Ірпінь;
– інші питання місцевого значення.
Місцевою особливістю громадських слухань є те, що вони можуть бути загальноміськими і місцевими.
Загальноміські громадські слухання проводяться з проблем, що стосуються найважливіших питань діяльності і розвитку всієї територіальної громади, роботи міського голови та міської ради.
Місцеві громадські слухання проводяться з актуальних питань діяльності і розвитку окремих локальних територій (округів) міста Ірпінь та жителів, які в них проживають, роботи відповідного депутата ради, органів самоорганізації населення.
Межі територій для проведення місцевих громадських слухань співпадають з межами одномандатних мажоритарних виборчих округів по виборах депутатів міської ради, утворених міською виборчою комісією для останніх місцевих виборів, якщо інші межі не визначені ініціаторами місцевих громадських слухань з врахуванням предмету громадських слухань.
Загальноміські громадські слухання проводяться у разі необхідності, але не рідше одного разу на рік. Місцеві громадські слухання проводяться у разі необхідності.
Ініціатором проведення загально міських громадських слухань може бути: ініціативна група в кількості не менше 50 осіб ; 1/3 (третина) депутатів загального складу ради; міський голова; виконавчий комітет міської ради.
Ініціатором місцевих громадських слухань може бути: ініціативна група в кількості не менше 25 осіб, що проживають на відповідній території; депутат, міської ради, вибраний від відповідної території; міський голова (голова районної в місті ради); виконавчий комітет міської ради.
Громадські слухання, ініціатором проведення яких виступає міський голова чи виконавчий комітет відповідної ради, оголошуються безпосередньо шляхом видання або прийняття відповідного розпорядчого документа (розпорядження, рішення). Положення про громадські слухання, також, детально визначає всі еапи їх підготовки, проведення, прийняття рішень, визначення відповідальних чиновників за розгляд і реалізацію прийнятих рішень.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНІЦІАТИВНИХ ГРУП ТА ВЛАДИ
Потрібно зазначити, що вищезазначені положення покладають відповідальність не тільки на владу, а і на ініціаторів цих форм участі громади у місцевому управлінні. Питання повинні бути підготовленими, документи, що виносяться на обговорення повинні бути доступними для загалу у зручній формі (на сайті міської ради у пресі), доведеними до громади до проведення відповідних заходів. Важливо, що Статутом передбачається ведення відповідного журналу та розділу сайту міської ради «Громадська участь», де повинні реєструватись і публікуватись результати цих форм громадської участі, обговорення, прийняті рішення, визначені відповідальні за їх реалізацію тощо.
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ МІСТА ТА ПРИІРПІННЯ
Немаловажний аспект Статуту, що стосується стратегії розвитку міста і регіону: враховуючи, що міста обласного значення Ірпінь, Буча та селища міського типу Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області мають спільні особливості розвитку, єдину соціально-економічну інфраструктуру, з метою ефективного вирішення питань місцевого значення, територіальна громада м. Ірпеня ставить на меті створення соціально-економічних, культурних та управлінських передумов відновлення Ірпінського регіону шляхом об‘єднання територіальних громад міст обласного значення Ірпінь, Буча та селищ міського типу Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області за взаємною згодою. Це свого роду пропозиція громадам регіону об’єднатись на взаємовигідних умовах заради спільної мети.
СТРУКТУРА СТАТУТУ
Статут має п’ять розділів: Преамбула; Розділ 1. Загальні положення. Характеристика міста; Розділ 2. Територіальна громада міста. Розділ3. Місцеве самоврядування; Розділ 4. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування міста; Розділ 5. Прикінцеві положення.

СТАТУТ – ЗВЕДЕНИЙ КОДЕКС МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
З метою реалізації положень Статуту міська рада повинна переглянути, поновити і затвердити значну кількість нормативних документів (cт. 69 Статуту), зокрема: «Правила утримання зелених насаджень на території міста Ірпінь»; «Положення про місцеві податки і збори в місті Ірпінь»; «Перелік об’єктів і пам’яток історії та культури»; «Регламент роботи виконавчих органів Ірпінської міської ради» та ін. Всі ці документи повинні бути доступними для загалу на сайті міської ради.
22 СІЧНЯ 2015 РОКУ РЕЄСТРАЦІЙНА СЛУЖБА МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ВИДАЛА МІСЬКІЙ РАДІ СВІДОЦТВО ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ СТАТУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ   М. ІРПІНЬ
Можна вважати, що із державною реєстрацією та публікацією Статуту у «Ірпінському віснику» громада отримає інструмент, що надасть їй більше можливостей впливати на ситуацію, здійснювати пряму участь у місцевому самоврядуванні. Територіальна громада Ірпеня стане володіти правосуб’єктністю, інакше кажучи, буде визнаною з боку держави, як самостійний суб’єкт публічно-правових, господарських та інших відносин. У даному випадку територіальна громада Ірпеня вже нічим не буде відрізнятись від будь-якої юридичної особи, що існує в межах нормативного поля України.

Статут із додатками (положеннями) буде опублікований у наступному номері “Ірпінського вісника”.

Офіційну версію Статуту можна завантажити із сайту міської ради   >>>СТАТУТ>>>>> ,
а  також його електронну копію iз сторінки на ФБ “Громадська рада Приірпіння” >>>>>>>>

Олександр Редич
член робочої групи з підготовки Статуту
к.е.н., доцент кафедри державного управління НУДПСУ

Popularity: 6% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code