Чергові «Громадські слухання», ініціатива громади і що далі …

Олександр РЕДИЧ
30 січня 2014 року
черговий раз відбулись, так звані, “громадські слухання” стосовно забудови  території міста Ірпінь. «Так звані»  тому, що вкотре були організовані  у будній день о 16 годині, коли більшість активних  громадян знаходяться ще на робочих місцях, тому що  до наданих графічних зображень , викладених на сайті міськради, не були надані пояснювальні матеріали, що дозволило б громадськості  зрозуміти  соціально-економічні наслідки реалізації проекту, не були дотримані і інші  вимоги  ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо організації та  проведення громадських слухань .
Зокрема не були  оприлюднені      висновки    щодо      правових, економічних та екологічних наслідків реалізації проекту,  не було надано інформацію щодо  реєстрації,    розгляду    та    узагальнення    пропозицій громадськості . Все проходило як зазвичай – небажання влади включати до секретаріату представників громадськості, відсутність порядку денного , лічильної комісії, що  давало можливість  організаторам дійства перетворювати його у  таку милу їм   безрезультативну «говорільню», «балаканину»  з «випуком  пари». Лише під тиском і після  голосування присутніх у залі вдалось  включити до секретаріату Олега Ополінського, проте  якому серетар цього зібрання від влади Ю. Денисенко заявив, що протокол зборів на підпис представнику громади подаватись не буде.  Тобто не буде і все – так хоче Денисенко ! Крапка.

Проте, дякуючи залученню незалежних фахівців, зокрема архітектора Ігора Юрчака, вдалось підготувати до проекту зауваження, на основі яких під час обговорень у залі  був публічно оголошений фаховий висновок, що  розглядуваний проект виконаний  непрофесійно не лише з точки зору міської містобудівної політики, але й є яскравим прикладом того, як виглядає бажання забудовника, якщо воно реалізується без урахування інтересів міста  і його мешканців. Автор аргументовано  зазначив, що даний проект ні в якому разі не може бути запропонований до реалізації і є таким, що потребує суттєвого доопрацювання із врахуванням  озвучених зауважень. Дана пропозиція була поставлена на голосування і більшістю присутніх у залі була підтримана. (Повна версія зауважень подається нижче). Проте цікаво, що буде відображено у протоколі громадських слухань секретарем даного дійства Ю. Денисенком?  Чи буде створена погоджувальна комісія, передбачена законодавством, і про яку на зібранні навіть не згадали.

Відповідно до оголошеного терміну подання, зауваження  до  проекту подані до загального відділу міськвиконкому 6.02.2014 року. У листі, до того ж, внесена  вимога включити до погоджувальної комісії незалежних фахівців від громадськості – архітектора Ігора Юрчака та фахівця з містобудування – Галину Єгорову.
Проте громадськості потрібно усвідомлювати наступне – на сьогодні все законодавство з містобудування повністю на стороні влади. Зокрема відповідно до Статті 21 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»  – у разі  неспроможності  погоджувальної  комісії   врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган  місцевого   самоврядування.

Наприклад прописана ст. 20  ЗУ  «Про регулювання містобудівної діяльності»  можливість створення  архітектурно-містобудівних рад, як  дорадчих  органів,  що  можуть діяти на громадських засадах, є лише  законодавчим «міражем», оскільки одним із пунктів сказано, що Архітектурно-містобудівні     ради    розглядають    проекти будівництва об’єктів лише за зверненням замовників таких проектів , тобто місцевих органів влади. Крапка. От і вся українська демократія …

Але основним рушієм все ж є громадська ініціатива, про що говорить і Майдан.

Тому ініціатива Ігора Юрчака створити незалежну Громадську архітектуру раду міста, у форматі  громадської організації, або іншого громадського інституту –  є актуальною і яку потрібно реалізувати.  Причому потрібно поспішити, поки ще не все знищено! Ще залишились  історико- культурні об’єкти національної спадщини, мистецька «аура» Ірпеня, навколо яких можна реалізувати і архітектурні і культурологічні проекти.

До  створення  Громадської архітектурної ради міста  потрібно долучити фахівців з містобудування, архітекторів, дизайнерів, художників, представників інтелігенції  і, все ж, розпочати,  врешті,  процес формування Місії та Стратегії розвитку Ірпеня, про що у Генеральному плані, до речі так і незатвердженому на обласному рівні  – ні слова.

Зауваження по проекту житлового кварталу,

обмеженого вулицями Карла Маркса та Свердлова і с/т «Берізка» у м. Ірпінь.  (Креслення до поекту >>>>>)

(Автор зауважень- архітектор Ігор Юрчак).

  1. Ситуація

Ділянка проектування вирвана з контексту містобудівної концепції планувального району південно-східної частини генплану Ірпіня. Проектне рішення не підпорядковане можливому планувальному розвитку прилеглих територій. Майбутні проектні розробки будуть вимушені пристосовуватись до даної структури і немає гарантій, що дана територія може розглядатися, як завершений містобудівний комплекс.

  1. Планувальна структура

Запропонована планувальна структура кварталу представлена ортогональною системою розміщення житлових секцій, що використовує мінімальні нормативні відстані між групами житлових приміщень.

Враховуючи, що застосовані лише 9-поверхові житлові секції, це створює додатковий дискомфорт для проживання. З першого погляду зрозуміло, що метою даного проекту було розміщення максимальної кількості житлових секцій (44) для досягнення максимальної прибутковості проекту на шкоду комфортності проживання мешканців кварталу. Крім того, на догоду вдаваному виконанню нормативних і соціальних завдань повністю знесена зелена буферна зона між магістраллю міського значення і житловим кварталом.

  1. Функціональне призначення

Відведена під проектування територія на 99% використана під житлову забудову з супутніми їй нормативними атрибутами: майданчиками та парковками. Але подібні житлові утворення повинні включати в себе необхідний перелік соціальних об’єктів. У даному проекті ці об’єкти  винесені за  територію проектування. В зв’язку з цим розташування загальноміського спортивного комплексу, передбачене на прилеглій з північної сторони території, виглядає проблематичним.

Проектом передбачається розташування понад 2 000 квартир. З них – більше половини квартир являють собою ліквідне житло, котре за останніми соціологічними дослідженнями купуються молодими сім’ями.

Молоді сім’ї  – це і малолітні діти. Це означає, що в даному кварталі проживатиме від 1000 до 2000 діток. Проектом передбачено лише 1 дитячий садок на 225 дітей. Враховуючи те, що в Ірпіні і без того напружена ситуація із забезпеченість дитячими садками, дана концепція ще більше ускладнить проблему.

  1. Планувальні елементи

Окрім вищевказаного, необхідно звернути особливу увагу на наступні позиції проекту:

  • Проектом не передбачено розміщення на його території школи: автори послались на можливість  відвідування дітьми школи через магістраль міського значення, у кварталі перспективної забудови. Це неприпустимо з огляду не лише незручності експлуатації прилеглих територій, але й із небезпекою для життя дітей
  • Рішення про розташування пожежного депо міського значення у безпосередній близькості до даного кварталу є не лише містобудівною помилкою, недалекоглядністю авторів даного розташування,  але показником некомпетентності і непрофесіоналізму, оскільки подібні об’єкти слід розташовувати максимально близько до центру навантажень обслуговування даного об’єкту, а не на околицях міста
  • Як розташування пожежного депо, так і  розташування стоянки і торгового комплексу на шкоду зеленим насадженням, котрі служать буферною зоною для житлового кварталу є неприпустимим. Окрім того, що дана територія передбачена генпланом міста для розташування на ній загальноміського спортивного комплексу. Подібні пропозиції ставлять під питання не лише реалізацію даних комплексів, але є погано прихованими містечковими інтересами для отримання швидкого прибутку без урахування розвитку територій і міста
  • Транспортне обслуговування даного кварталу передбачається лише з одного в’їзду з магістралі міського значення. Це тягне за собою низку проблем, пов’язану не лише з навантаженням ситуації у годину пік, алей із доступністю даного кварталу в цілому через те, що у випадку екстрених ситуацій квартал набуває острівної позиції без можливості обслуговування спецтехнікою
  • Винесення кінологічного вольєру у північну частину кварталу вздовж місцевого проїзду приречує місцевих мешканців прилеглих 7 житлових секцій на цілодобове дискомфортне перебування у безпосередній близькості від гавкоту собак. Проектом не передбачено ніякого захисту, який би перешкоджав цьому дискомфорту.
  • Інженерне забезпечення без належної реконструкції не підтверджене реально існуючими ресурсами і створює загрози для вже існуючих споживачів
  • Дана територія у затвердженому зонінгу передбачена під приватну житлову забудову з можливістю розміщення висотних будинків. Це формулювання передбачає розташування висотних будинків переважно у зонах, прилеглих до загальноміських громадських центрів, а саме: у зонах прилеглості до загальноміського спортивного комплексу, торгового комплексу і зеленої буферної зони від вул. Карла Маркса. Дана пропозиція ігнорує це положення
  1. Висновки

Виходячи з вищевказаного, слід констатувати, що розглядуваний проект виконаний  непрофесійно не лише з точки зору міської містобудівної політики, але й є яскравим прикладом того, як виглядає бажання забудовника, якщо воно реалізується без урахування інтересів міста  і його мешканців.

Враховуючи вище зазначене даний проект ні в якому разі не може бути запропонований до реалізації і таким, що потребує суттєвого доопрацювання із врахуванням  наданих зауважень.

Popularity: 3% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code