Данута Костура
Ми, Верховна Рада України, даруємо вам, дорогі наші співвітчизники, можливість щоденно користуватися 300 000 літрами першокласної артезіанської питної води. Безплатно. Ви тільки своїм коштом пробуріть свердловину на своїй землі, де хочете , як хочете, байдуже, на яку глибину, і насолоджуйтесь – хто плаванням у басейні, хто спогляданням за лебедями у штучному озерці, а хто і зароблянням тишком-нишком на бутильованій воді.
Цей широкий благодійний жест за рахунок найближчих поколінь наш доблесний парламент «освятив» 22 грудня 2010 року, прийнявши закон про «Права власників на видобування прісних вод». У ст. 23, ч. 1 говориться, що «землевласник має право видобувати без спеціальних дозволів підземні води для власних потреб, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу».
Проект Закону №4679 про внесення змін до Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод, був поданий 19 червня 2009 року Наталією Королевською, підтриманий Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (голова А. Семинога).
У прикінцевих положеннях Кабінету Міністрів пропонувалося протягом шести місяців « розробити та затвердити порядок державного обліку артезіанських свердловин,забезпечити їх засобами виміру видобутих підземних вод та забезпечення державного контролю за дотриманням водокористувачами цього закону».
Якщо досі чиновники, які безпосередньо причетні до сфери питної води , навіть, не чули про існування такого Закону, то про який контроль може йти мова. Так що насолоджуйтеся любителі «дурняка» – вашим кишеням ще довго нічого не загрожуватиме.
Процитуємо інший документ, локальний, датований 6 вересня 2008 року, де Ірпінський прокурор звертається до міського голови. У ньому прокурор повідомляє, що «в ході перевірок встановлено ряд випадків незаконного буріння громадянами свердловин на власних земельних ділянках для видобування підземних вод.
На території Ірпінського регіону на даний час існує та постійно зростає потреба у питній воді належної якості. Однак, буріння громадянами свердловин без дотримання вимог законодавства створює загрозу забруднення чи виснаження вказаних вод і, як наслідок, можливість виникнення захворювань чи масового отруєння людей». І посилається на постанову Кабінету Міністрів від 12 грудня 1994 року №827, де підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення і незаконне їх видобування являється злочином, передбаченим ч. 1 ст.240 КК України.
Далі прокурор вимагає щомісячно проводити рейди і про результати повідомляти прокуратуру.
Здавалось би, діяв нормальний закон. З нормальним правовим підходом. Але, як виявилося, не всім він був до снаги. Вдарили по ньому новим, ігноруючи таке поняття як відповідальність.
У Ірпінському регіоні почастішали скарги власників свердловин на «втечу» води. Заступник начальника КП «Ірпіньводоканалу» Віктор Коваленко вважає прийнятий Закон небезпечним для регіону, зокрема, через загрозу забруднення води, а порожні свердловини – результатом кричущого непрофесіоналізму бурильників, де при бурінні та облаштуванні свердловини порушується щільність пласту з можливим витоком води в інші пласти. Через повну неконтрольованість може наступити виснаження водоносного горизонту.
За даними Держкомітету України з водного господарства на одну людину в Україні припадає 1000 кубічних метрів на рік. Якщо припадає менше, ніж 1700, то країна вважається водо-незабезпеченою ( для прикладу у Росії 31 000 куб м)
За даними засідання РНБО від 27 лютого 2009 року за запасами водних ресурсів Україна належить до числа найменш забезпечених країн Європи.
Через чотири місяці після засідання РНБО у парламент був внесений і зареєстрований проект цього цинічного закону. Депутати швидко і дієво відреагували на проблему.
Данута Костура
Popularity: 2% [?]