Академічна підтримка важлива

Від Лісівничої академії наук очікують участі у вирішенні галузевих проблем

27 квітня у приміщенні Національного університету біоресурсів та природокористування пройшли загальні збори Лісівничої академії наук України. На Зборах говорили про проблеми і виклики, які переживає нині лісівнича наука і лісова галузь та шляхи їх подолання.

Головував президент ЛАН, академік НАН Юрій Туниця.

Привітав Збори ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко.

У Загальних зборах Лісівничої академії наук взяв участь заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар. Він розповів про виклики, які стоять перед лісовою галуззю і наголосив, що долати їх легше разом з науковою спільнотою.

Зокрема він говорив про реформування лісової галузі, яке відбувається без системної стратегії, без єдиного бачення, без покрокового плану і глибокого розуміння, як це має відбуватися.

Кожен Уряд бачить по-­своєму реформування. І як наслідок – три роки галузь без бюджетного фінансування.

Як один із шляхів вирішення цієї складної ситуації було запропоновано створити Лісовий фонд. Президент навіть видав Указ, де говорилося про необхідність його створення, але минулого року відповідний законопроект не підтримала Верховна Рада. Напрацьований новий законопроект. Відбулось виїзне засідання Комітету аграрної політики, де всі присутні підтримали ідею створення Лісового фонду. Отже, слово за народними депутатами.

Одною з найбільших проблем є всихання лісів, яке викликане зміною клімату. Через таку ж проблему пройшли західні країни. Лісівники неодноразово зверталися до Уряду з пропозицією дозволити здійснити заходи оперативного реагування. Але досі немає жодного рішення від Державної служби з надзвичайних ситуацій, МінАПК, яке б давало можливість боротися з всиханням лісу. Лісівники залишилися з величезною проблемою самі.

Закон про період тиші, який збігся з масовим вильотом і заселенням шкідників, не дозволяє проводити санітарні рубки.

Потрібно, щоб питання всихання лісів голосно звучало на академічному рівні.

Ще одна проблема – підготовка кадрів. Коледжі, які готують молодших спеціалістів, фінансуються місцевими органами влади. Але фінансувати зі свого бюджету місцева влада не хоче – коледжі їй непотрібні.

В результаті, лісова галузь може мати серйозну проблему з кадровим забезпеченням.

 

Коротко про основні доповіді

 

Завідувач кафедри дендрології і лісової селекції НУБіП, Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук виступив із доповіддю «Проблеми фінансово-­економічного забезпечення лісової політики і шляхи їх вирішення».

Юрій Марчук сказав, що розроб­лено цілий пакет законів, які потрібно проводити через Верховну Раду. Дуже важливо, щоб Академія своїм голосуванням їх підтримала.

Перший віце-­президент ЛАН України, професор Григорій Криницький розповів, що вченими Західного відділення минулого року були напрацьовані зміни до лісового законодавства України, зокрема, до законів про природо-­заповідний фонд України, про оцінку впливу на довкілля, про насіння і садивний матеріал тощо. Недавно у першому читанні був проголосований мораторій на проведення суцільних рубок на схилах Карпат.

Незважаючи на обмаль фінансування та труднощі з матеріальним забезпеченням, науковці Західного відділення виконали у минулому році 125 науково­-дослідних та дослідно-­конструкторських розробок на загальну суму 5 млн 820 тис. грн.

Активно продовжувалось міжнародне співробітництво з університетами, науково­дослідними установами та підприємницькими структурами Австрії, Англії, Китаю, Польщі, Словенії, Німеччини, Франції, Швеції, Швейцарії.

Видано 19 монографій, 11 підручників та навчальних посібників, 600 статей, з них – 138 за кордоном. Взято участь у 57 національних та семи міжнародних виставках.

Керівник Центрального відділення ЛАН України, професор Петро Лакида розказав, зокрема, про міжнародні проекти. Їх торік було три. Цього року здійснюється спільний проект з Міжнародним інститутом прикладного і системного аналізу, який фінансуватиметься за кошти США. Була проведена міжнародна науково-­практична конференція Північно­-Європейського регіонального з’їзду студентів-­лісівників з 12 країн світу. До заходу були залучені всі навчальні заклади, які готують лісівників. Учасники побували на Черкащині, Закарпатті, Львівському лісотехнічному інституті.

Керівник Східного відділення ЛАН, академік Віктор Ткач розповів, що вчені Східного відділення працювали по всіх напрямках, пов’язаних з функціонуванням лісового господарства. За результатами досліджень було видано близько 200 наукових праць. 20 наукових розробок пройшли у 2017 р. науково-­технічну раду Держлісагентства і будуть рекомендовані до впровадження.

Члени відділення працювали, зокрема, за двома міжнародними програмами, які стосуються моніторингу лісів та інвентаризації і формування електронних баз лісових ресурсів.

Розглянута і затверджена науково­технічною радою інструкція буде тим механізмом, який дасть можливість вирішити питання інвентаризації лісів.

Велась робота стосовно удосконалення лісогосподарських заходів у лісах, які уражені стовбуровими шкідниками. Це проблема світового масштабу. Єдиний вихід – вчасне видалення дерев, на яких ці шкідники почали заселятися.

Зараз шкідники насуваються на лісостеп і степ. Слід терміново реагувати на ці виклики.

У минулому році ця тематика була винесена на засідання наукової ради з питань лісівництва. На підставі прийнятих рішень підготовлений лист за підписом Бориса Патона до Кабінету Міністрів стосовно тих рішень, які необхідно приймати, щоб подолати ці виклики. Планується заслухати питання знищення лісу на Президії Академії Наук.

Є велика проблема стосовно захисних лісових насаджень. На початок 1970 року площа захисних лісових насаджень займала 442 тис. га. Яка їх площа зараз – невідомо.

Наша держава повинна переглянути фінансування наукових робіт. Середньорічне фінансування одного науковця на рік в Україні у 100 разів менше, ніж у США, у 80 разів менше, ніж у країнах Європи, і в 12 разів менше, ніж у країнах африканського континенту.

Без радикального покращення лабораторних технічних баз, говорити про майбутні наукові успішні результати не прийдеться.

Збори прийняли нову редакцію Статуту громадської організації «Лісівнича академія наук України», про яку доповів академік-­секретар ЛАН України, професор Юрій Дебринюк.

Цьогоріч Лісівнича академія наук України поповнилася вісьмома новими членами, серед яких два дійсних члени (академіки) та шість член – ­кореспондентів. У цьому числі двоє представляють ННІ лісового і садово­-паркового господарств – це академік ЛАН України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Марчук та член­-кореспондент ЛАН України, завідувач кафедри лісівництва Анатолій Бондар.

Данута КОСТУРА

текст: газета “Природа і суспільство” №9 (189) 11 травня 2018 року

Коротко про Лісівничу академію наук України (ЛАН)

Заснована в 1993 р. у Львові як координаційний всеукраїнський центр лісівничої науки. На сьогодні налічує 160 членів (членів­-кореспондентів – 95, дійсних членів (академіків) – 65), вісім колективних та п’ять почесних (іноземних) членів. Має чотири територіальні відділення – Західне, Центральне, Східне, Кримське. Президент ЛАН – ректор Національного лісотехнічного університету, академік НАН Юрій Туниця.

 

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code