Перед Днем захисників України група членів Київської міської ОУН побувала у військовій каплиці Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста на Аскольдовій могилі. Там вже півтора роки малює ікони Марина Соченко.
На центральній іконі під Покровом Богородиці зображені 65 захисників України від часів Київської Русі, Козаччини, Української Народної Республіки, Української Повстанської Армії до портретів полеглих Героїв Небесної Сотні, добровольців, кіборгів, військових Збройних Сил України. А над ними Покров Пресвятої Богородиці.
Отець Ігор Онишкевич про каплицю
Настоятель храму Миколи Чудотворця, що на Аскольдовій могилі отець Ігор розповідає, що каплиця зазнала варварського пограбування у 30-х роках минулого століття. У ній поховані у кінці 19-століття генерал-майор Микола Демидовський та його дружина Анастасія, яка збудувала каплицю після смерті чоловіка.
Микола Демидовський походив з козацького роду. Дружина Демидовського так характеризує свого чоловіка: «… був людиною з почуттям обов’язку поряд із співчуттям і любов’ю до ближнього, з відсутністю підлості і лестощів, вмів завжди і скрізь зберігати почуття власної гідності, не порушуючи обов’язку служби».
На щастя, за словами отця Ігоря, варвари не добралися до самого поховання, оскільки каплиця була двоярусною, а вхід на той час вже був прикритий двометровим шаром землі. Археологічні дослідження встановили цілісність склепу.
27 вересня 2019 року владика Богдан Дзюрах освятив військову каплицю Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.
Отець Ігор каже, що Аскольдова могила – наш національний меморіал. Тут поховані Герої Крут, невпізнаний Герой Небесної Сотні, який згорів у Будинку профспілок ( тепер ми вже знаємо, що це Олександр Клітинський з Житомирщини), Маркіян Паславський, який загинув в Іловайську.
У каплиці будуть молитися за упокій родини Демидовських і всіх похованих на Аскольдовому кладовищі, за всіх воїнів, які віддали життя за волю України, за Героїв Небесної Сотні.
«Ідея вшанувати пам’ять наших Героїв була, але я все шукав рішення, як її втілити на основі Демидовської каплиці. Рішення підказав парох з села Добряни, що на моїй рідній Стрийщині, коли показав мені каплицю в пам’ять Небесної Сотні. Будує її своїм коштом. Так ця ідея з Добрян прийшла у Київ. Люди показали нам Марину і Петра, які мають талант цю ідею втілити в життя. Благодійники підтримали, бо це великі кошти. Бог присилає нам таких людей», – каже отець Ігор.
Фронтові портрети
Для художниці Марини Соченко тема захисників близька.
фото зроблене авторкою 03 12 2013 р.
Як тільки почалася Революція Гідності, вона приходила на Майдан з мольбертом – хотілось зафіксувати все, що бачила і відчувала у ці хвилини. Потім пішла у госпіталь. Зробила кілька портретів пораненим. Побачила, що це діє на них позитивно і примножила їх кількість.
Центр морально- психологічного забезпечення Збройних Сил України запросив пані Марину на фронт, сподіваючись, що малювання портретів бійців стане для них психологічною розрядкою.
«Виявилось, що такий метод розрядки успішно працює. Для хлопців це був такий релакс, таке задоволення. До мене у полі прямо на передовій черги стояли. Холодно, а вони стоять, щоб позувати. Ми спілкувалися, жартували. Стільки було радості», – говорить художниця.
Потім, коли назбиралось достатньо портретів, бійці натягнули сітку і повісили портрети для огляду. На сьогодні пані Марина намалювала сотні портретів захисників.
Ікона Покрови Богородиці
Марина Соченко розповіла, що зайшовши у каплицю, відразу побачила, що центральне місце займе Покрова Богородиці. Отець Ігор виставив умову, щоб на іконі обов’язково були Герої Небесної Сотні і всі загиблі за Україну.
Вони з чоловіком Петром, теж художником, який багато років розписує храми, зробили проект, який переміг.
Спочатку пані Марина два місяці малювала 3-х метрову підготовчу картину (картон), яку згодом волонтери передали Київському військовому ліцею імені Івана Богуна.
«Ці портрети морально дуже складно робити, це ж не механічне малювання, це такий біль коли малюєш. Я спілкуюся з батьками загиблих і відчуваю біль, який вони пережили. Дуже складно і тяжко», – говорить художниця.
Вона детально розповідає про кожного з її намальованих героїв. А ще про тих, кого на іконі не має. Її просять родини загиблих зробити портрети. Обіцяє, що згодом обов’язково намалює.
А наразі ще залишилося намалювати кілька знакових портретів героїв визвольних змагань у Другій світовій війні.
Решту домалює її чоловік. Він уже розписав дві стіни на релігійну тематику. На них збереглися також скульптурні рельєфи погребальної каплиці родини Демидовських.
Коротко про Марину Соченко
Народилася 22 грудня 1963 року у Києві в сім’ї військовослужбовця. У 1989 році закінчила Київський художній інститут, у 1997 році аспірантуру в Академії мистецтв. Викладає на кафедрі живопису та композиції Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури. Заслужена діячка мистецтв України. Членкиня Національної спілки художників України. У творчому доробку Марини Соченко 45 персональних виставок.
Данута КОСТУРА
Popularity: 2% [?]