Данута КОСТУРА
Художник Станіслав Войцеховський, ворзелянин з майже 25-річним стажем у березні відсвяткував свій 75- річний ювілей. Його картини побували у 62 країнах світу, є у приватних колекціях Німеччини, Польщі, Канади, ОАЕ, Голландії, Австрії, прикрашають Український Фонд культури.
В українському образотворчому мистецтві він одна із знакових постатей. Впродовж свого творчого життя працює у різних жанрах. І в кожному залишив свій особливий слід.
Народився Станіслав Войцеховський у 1939 році на Київщині, в селі Чепелівка, що поблизу Узина, в сім’ї бухгалтера. Малював з дитинства. Закінчив Київське художньо-ремісниче училище, згодом – Львівський поліграфічний інститут.
Згадує молоді роки з особливим трепетом. Були шістдесяті з їх вільнодумством, творчими поривами, виставками, мріями.
Працював у Художньому фонді культури України, займався графікою, монументальним мистецтвом, скульптурою, дизайном.
Але з особливою пристрастю от уже близько 30 років працює у техніці інтарсії ( маркетрі). Це – «малювання» деревом по дереву.«Фарбами» служить шпон – тонкі зрізи з різнокольорових порід дерев ( тополі, буку, клена, горіха, червоного дерева, берези, лимонного дерева, тощо). Інколи у цих зрізах художник бачить частину картини, яка вимагає лише невеликої деталізації. Картини з таких великих пластин відносяться до картин, виконаних у техніці маркетрі. Картини з маленьких шматків – це вже інтарсія.
Згідно намальованої композиції художник наклеює шпон, кладе під прес, шліфує, лакує.
Його картини виглядають неначе намальовані фарбами – так точно, тонко, філігранно підібрана текстура.
Художник створив багато портретів.
Портрет Бетховена зачаровує, вражає натхненністю. Дивишся і неначе слухаєш його геніальну музику.
Заграва сонця, яке сідає за обрій, освітила чоло Тараса Шевченка, з його думами про долю своєї рідної землі. Ще один вражаючий портрет совісті української нації.
Портрет Богодара Которовича із скрипкою, з якої неначе лине музика.
Портрет доньки художника ніжний і тремтливий, в обрамленні квітів, у легкому платті, що плавними хвилями спадає до ніг.
А ще портрети Богдана Ступки, Ганни Козаченко – кожен з них неповторний.
У творчості Станіслава Войцеховського особливе місце займає релігія, Бог.
Його «Тайна Вечеря» вражає своєю космічністю, вселенськістю. Підсилює це враження контраст кольорів – освітлене космічною кулею дійство Тайної Вечері і темінь космосу.
«14 стацій» присвячені останнім земним годинам Ісуса Христа.
Тут чи не найбільше відчувається висока майстерність, філігранність майстра, його глибоке проникнення у сутність того, що відбувалося.
«Цілитель». Картина – емоція. На темному тлі світиться німб над головою. Цілитель з обличчям пророка долонями неначе заворожує повітряні хвилі, які накочуючись одна на одну, витворюють емоційне, таємниче дійство.
Найвагомішу частину творчості Станіслава Войцеховського займає Космос. Впродовж 16 років художник працював в Інституті цивільної авіації. Інститут розбудовувався, а він займався його художнім оформленням. Дотичність до авіації переросла у захоплення темою космосу, Всесвіту, його безмежжям та таємничістю.
І ці емоції передає у своїх картинах.
Найзнаковіша його картина з космічної царини «SOS». Створена після чорнобильської аварії, виставлялася у 62 країнах світу. «SOS» – це картина – пересторога. Наша земля у Всесвіті маленька і беззахисна. З загрозами не тільки космічними, але й рукотворними. Твір апокаліптичного звучання.
Тема апокаліпсису прописана і в картині «Реквієм». Величезний болід вривається в атмосферу землі. Якою після нього стане наша планета?
Але у художника є і життєстверджуючі картини. Серед них «Ранок». Земля, осяяна вранішнім сонцем, яке, неначе, випливає з-за горизонту, купається у легких хмаринках.
«Останні промені» освітлюють землю і молоду сім’ю, яка вітає ці могутні промені, початок яких десь там, у безмежжі космосу. Велич, торжество незвіданого,таємничого, всесильного.
Пропонуючи свої назви картин, автор лише скеровує думку глядачів. Решта – це вже їх власні роздуми, їх власне бачення теми.
Станіслав Войцеховський створив близько 600 робіт у техніці інтарсії (маркетрі). Робив і їх авторські повтори.
Три роки художник присвятив шахам. Використовуючи свої напрацювання, створив шахові композиції на теми: слов’яни, прибульці, амазонки, монстри. Всі 62 фігури різні, не повторюють одна одну. До них зробив і спеціальні столи, інкрустовані шпоном.
Останній рік художник творить олією, акрилом.
Персональні виставки заслуженого художника України, члена Національної спілки художників Станіслава Войцеховського впродовж останніх років пройшли у київському Будинку актора, у рідному Ворзелі, в Ірпені. На черзі виставка у художній галереї палацу мистецтв Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут».
Данута Костура
газета “Бучанські новини” №14 (474) 11 квітня 2014 р
Popularity: 3% [?]