Данута Костура
Газета «День» № 57, 1 квітня, 2011 р.
Проблеми і надії
Одним із визначних місць курортного Ворзеля є Будинок творчості композиторів. Його історія почалася 1940 року. Тоді згідно з заповітом видатної української актриси Ганни Борисоглібської (1868—1939) її дача перейшла у власність Спілки композиторів. Будинок творчості почав приростати землею і дво-трикімнатними будиночками. На сьогодні їх 21. Вони розташовані на відстані 100—200 м один від одного. У цих будиночках творилася вагома частина української музичної класики. Про це написано на меморіальних табличках, які встановлені на більшості будиночків. Унікальним є той факт, що у кожному з них стояв концертний рояль. У двоповерховому приміщенні розмістився концертний зал на 120 місць. Було збудовано пансіонат на 12 номерів для співавторів — поетів, вокалістів, мистецтвознавців.
1998 року нерухоме майно творчих спілок було передано на їхній баланс. 2002 року — прийнято державну програму підтримки національних творчих спілок. Уряд включив Ворзельський БТК у список щодо вивчення питання про надання йому статусу історико-культурного заповідника. На цьому все і скінчилося. Будинок творчості стрімко йшов до свого занепаду. Не вистачало коштів навіть на аварійні випадки. Останнє десятиліття БТК ледь животів.
Повалені дерева, на дахах балконів пансіонату виросли деревця, старі обвислі фіранки у головному корпусі, забиті дошками замість скла вхідні двері посилюють гнітюче враження запущеності. Де тут знайдеш охочих купити путівки?! От і виходить зачароване коло — пустують будиночки, бо не ремонтовані, а не ремонтовані — бо не приносять коштів.
Ми розмовляли з новим директором БТК 45-річним Ігорем Закалюжним. Він заступив на посаду у грудні 2010 року, змінивши незмінну з 1962 року Олену Куц.
Минулого року Спілка композиторів продала 0,8 га своєї землі з господарчим двором (із 9,8 га, які були на той час у власності Будинку творчості), щоб мати кошти на ремонт. Найнята фірма почала його робити у дев’яти будиночках — зробила індивідуальне опалення, замінила сантехніку, почала оздоблення фасадів.
Роялі з інших будинків були перевезені в теплі приміщення.
Зараз уже нова команда продовжуватиме почате. Правда, вже не з тим розмахом — мало коштів. Щодо коштів, то справа непроста. Надіються на продаж путівок. Збираються працювати з туристичними фірмами, роблять інтернет-сторінку. Укладено договір з фірмою, яка займається вивізним харчуванням.
Звичайно, якщо б довести до пуття пансіонат, зробивши туалети в номерах (зараз вони у коридорі), а у деяких приміщеннях бодай косметичний ремонт, то можна було б сміливіше пропонувати свої «потужності» охочим відпочити у чарівному місці, де повітря і досі наповнене духом творчості. Можливо, саме тому творчий люд не особливо переймається проблемами занедбаності. Тут регулярно проводяться різноманітні конкурси, семінари, школи музичної майстерності, зокрема закордонні — з Росії, Японії, Ізраїлю, США. Тут Спілка надає прихисток музикантам, які гастролюють у столиці. От у квітні житимуть музиканти Львівського симфонічного оркестру, буде проведено семінар на тему сучасного виконавства, конкурс струнних інструментів. Шкода, що про деякі з них раніше не було ширшої інформації.
Будинок творчості композиторів «Ворзель» — це фактично історико-культурний заповідник. Він може стати Меккою для цінителів музичної спадщини, особливим місцем для творчих людей, непересічним місцем відпочинку для цінителів лісової тиші і творчої атмосфери.
Але цей факт наша влада досі не осягнула.
Данута КОСТУРА
Popularity: 2% [?]