Данута Костура          

За час незалежності виросло покоління, для якого прапор, тризуб, гімн сприймаються як щось буденне. Та для багатьох людей, які відстоювали самостійністьна численних мітингах кінця 80-х – початку 90-х, це був час небувалого душевного підйому. 

У кожного, хто проходив тоді синьо-жовті майдани залишився свій  спогад , як от у педагогів Вадима Кисленка і Володимира Гусевика.

…Наближалося 1 вересня 1991 року. Вадим Кисленко на педагогічній нараді запропонував підняти  синьо-жовтий прапор на шкільній лінійці. Педколектив на чолі з директором Володимиром Гусевиком проголосував “за”,двоє  утрималися. Розробили сценарій. Але довелося  відмовитися від задуманого,   обійтись без урочистостей. Прапор, який бачив головний майдан і був там придбаний, вперше в Ірпінському районі підняв за пів години до початку лінійки Вадим Кисленко  ( на знімку) разом із учнем.  Це був вчинок ( у Ворзелі назви вулиць і досі носять імена вождів і різних інтернаціоналів)!

Згодом цей прапор « позичить» собі на деякий час виконком, під ним  присягатимуть на вірність Україні.  А 9 травня вслід за ветеранами, які йшли під червоним полотнищем, крокували школярі під синьо-жовтим.

Нині він, обвіяний вітрами, просочений дощами, чекає , коли йому знайдуть почесне місце у майбутньому міському  музеї. В експозиції, присвяченій новітній історії Ворзеля.

Данута Костура

Ворзель

Київської області

“Голос України” №160  23 серпня 2008 р

Popularity: 2% [?]