Постать, яку одні вважають прапором у виборюванні нашої незалежності, інші і досі сприймають крізь призму стереотипів та міфів радянської пропаганди.
Щоб краще зрозуміти цю постать, мабуть, треба почати із його сім’ї, яка постраждала як від польської, так і від німецької та радянської влад.
Степан Бандера ( слово «бандера» означає прапор) народився 1 січня 1909 р. в с. Угринів на Івано-Франківщині у сім’ї греко-католицького священника. Ріс у домі, де панував український патріотичний дух. Батько – Андрій Бандера брав активну участь у відродженні Української Держави в 1918-20-х роках, був обраний депутатом парламенту Західно-Української Народної республіки. У 1941 році розстріляний у Києві. У протоколах допиту зафіксовані його слова: « За своїми поглядами я український націоналіст, але не шовініст. Єдиноправильним державним устроєм для українців вважаю єдину, соборну і незалежну Україну».
Троє братів Степана Бандери загинули. Василь закінчив факультет філософії Львівського університету. Був активним діячем ОУН. Сидів у польській тюрмі. Звільнений у 1939році. Олександр захистив в Італії дисертацію з економіки, одружився з донькою графа Чіано – міністра закордонних справ Італії. Але вернувся в Україну. Боротися. Були заарештовані німцями і закатовані в Освенціумі влітку 1942 р. Брат Богдан розстріляний німцями у 1942 р.у Херсоні, куди був направлений для підпільної роботи.
Три сестри відбули заслання. Марту і Оксану у 1941р.( арештували разом з батьком) відправили на вічне поселення в Красноярський край. Сестра Володимира у 1946р. дістала 10 років таборів.( Її 5-х дітей розібрали родичі, найменшому тоді ще не було року). У 1953 р. сестер привезли у Москву і запропонували виступити з публічним осудженням брата. Відмовились. Знову були повернуті на заслання.
І коротко про самого Степана Бандеру.
Навчався у Львівському політехнічному інституті, але не закінчив через політичну діяльність. В українському визвольному русі брав участь з юнацьких років. У 1928 році стає членом Української воєнної організації (УВО), а у 1929 р. членом ОУН(Організація українських націоналістів).
З 1920 р. – часу захоплення Польщею Галичини, українці не признавали законність польської влади над собою, чинячи опір у різних формах. У відповідь влада провела «пацифікацію» (умиротворення) – репресивну акцію проти незгідних. Її натхненником був Б. Пєрацький – міністр внутрішніх справ. У 1934 члени ОУН організували на нього замах. У теракті разом з ще 11 оунівцями брав участь і С. Бандера. Арешт. Смертна кара була замінена довічним ув’язненням. Вийшов з польської тюрми на початку війни.
Невдовзі очолив радикальну фракцію в ОУН – ОУН( р) революційну.
30 червня 1941 р. у Львові, при підтримці українського батальйону «Нахтігаль», був проголошений « Акт відродження української держави» і створений уряд на чолі з Ярославом Стецьком. Водночас загони оунівців формували українські органи місцевого самоврядування. Проіснувала проголошена держава 15 днів. Її організатори опинилися у тюрмах.
5 липня Бандеру заарештовують у Кракові. Тюрма, концтабір Заксенхаузен. Звільнений у 1944р. Після табору розбудовував ОУН за кордоном.
15 жовтня 1959 р. у Мюнхені був вбитий агентом КГБ.
Зараз ми розбираємось із своєю власною історією. Один погляд на події, постаті знаємо впродовж десятиліть, до другого потиху підходимо.
19 02 10
Данута Костура
Popularity: 2% [?]
Блин. Среди галичан всегда находились враги украинского народа. Бендера не первый, увы, и не последний. Просто не всех повесить получилось, кого и с лестницы сбросить пришлось.
Но, конец один и заслуженный.
Сашку, а чому кожен твій пост починається однаково
“БЛІН”? Це ознака вищої московської культури, чи приклад нам, простим людцям, як слід мовити “культурно”?
Не чекала від Вас, пане Єрмаков, такого коментаря. Жаль.
Сашку, пишучи дурниці, підписуйся псевдом. Ти як-не-як Голова ІКТ ім. Д. Паламарчука, який був таки в працівником штабу УГВР і не повішений, але тільки посаджений надовго. Тож твій пасаж образливий для нього, і для мене, як його сина, народженого, сам знаєш де й чому.
і, до речі, перли типу “!националисты – злейшие враги Украинского народа” дуже попахують ВПШ. Ти що, там заочно освіту отримував чи, може, такий уже запеклий комсюк, що аж до кісток поприставало комуністично-московське лайно?
Блин. Я всегда, если только позволяет движок сайта, подписываюсь полным именем, а не прячусь под никами.
С ИКТ. ИКТ, как культурологическое общество, носит имя, не побоюсь сказать, выдающегося украинского поэта и переводчика.
Это первое.
Второе, (не понял, в натуре), что за разводы? Данная статья кому посвящена? Поэту и переводчику Д.Х. Паламарчуку (в статье о нем ни одного слова), или фашистскому прихвостню (решения Нюрнберга никто не отменял), одному из организаторов геноцида восточных поляков и т.д, и т.п. Степану Бандере?
Давайте придерживаться темы и, по теме базланить.
ЗЫ: на сайте ИКТ им. Д.Х. Палпмарчука “Ирпенская буквица” (я понимаю, легче тиснуть заметки черте о ком, полагаясь на инетовские сплетни, чем оригинальные статьи о конкретных людях) опубликована качественная работа “Ні, не загинеш ти безслідно в німім безславії своїм…” Передмова Леоніда Череватенко до збірки Дмитра Паламарчука “Подзвіння”. http://ikt.at.ua/load/stranica_avtora/d_kh_palamarchuk/d_kh_palamarchuk_biografichni_narisi/37-1-0-276. В этом же разделе читатели смогу познакомиться с поэзией Дмитра Хомыча интинского периода.
Приятного чтения (особо касается т.н. “сектора культуры” УНРП). А.Е.
Меня удивляют всегда слова “решения Нюрнберга никто не отменял” колабрационисты и т.п. Я не отрицаю преступности нацистов, но при ближайшем рассмотрении, это процес где “волки волков судили” Да и на этом процесе так никто БандеровцеВ в пособничестве немцам не обвинил. Прочитайте приговор осужденным на процессе полностью)