Діймо.

Пройшло чергове державне свято – День Соборності . Символ і смисл цієї події для багатьох і досі залишаються незрозумілими. Особливо для старшого покоління , яке історію України вивчало у школах пунктирно.

В останні роки, завдячуючи наполегливій, аргументованій, виваженій, спокійній  політиці Президента зросла зацікавленість громадян українськими цінностями. Люди  стали відкривати для себе цілі пласти нашої історії і культури.

На жаль, до цього процесу активного навернення не вдалося широко залучити людей, які сповідують національно-патріотичні погляди. Одні перебувають у партіях ( де  такі погляди не є пріоритетними), інші –  у не широкому колі однодумців, де вже давно все і так є зрозумілим, ще інші, колись активні, стали осторонь. Осередків «Просвіти» практично не має. А якщо десь і є, то бездіяльні. Їх не видно і не чути.

Власники потужних медіа є далекими від бажання заповнювати прогалину у історико-культурній освіті громадян. Небагаточисельні, малотиражні патріотичні видання не можуть через брак фінансів дійти до широкого загалу.

Зараз появилася надія, що нішу активної допомоги у просуванні українських цінностей зможе взяти на себе недавно створена Українська Народна Рада. Є громадською організацією,не зв’язаною партійною дисципліною.  Туди мають право входити  члени інших партій та організацій для яких національно – патріотичні цінності є першорядними. Вміло і тактовно працюючи з масмедіа та владою у цих напрямках члени УНР, підтримувані організацією, могли б взяти на себе роль провідника українських цінностей. Шануючи позицію, думку своїх земляків на місцях,  і не нав’язуючи свою у категоричний спосіб, можна було б інформувати  громадян про ці цінності у різних формах.

Центр, Схід, Південь кожен на своєму рівні прийшов за останні 5 років до бажання знати більше про себе як народ. Наведу, як приклад, захід, присвячений Дню Соборності, який відбувся у курортному селищі Ворзель. Прихильно поставившись до факту створення осередку УНР з її національно-патріотичними і громадянськими посилами, влада і керівництво місцевої школи створило умови, щоб це свято відбулося. Учителька української мови і літератури, член осередку Ірина Тищенко підготувала поетичну композицію «День Соборності у Ворзелі», залучивши до святкового дійства одинадцятикласників. У їх виконанні прозвучали і пісні про єдину Україну. У якості глядачів брали також участь учні 7-9 класів разом із класними керівниками.

Було багато виступів. І серед них виступ Антона Кисленка, який говорив про державний прапор. Саме він при підтримці своїх колег- учителів підняв у школі синьо-жовтий прапор , перший в Ірпінському регіоні.

Для багатьох  присутніх стало відкриттям, що західні українці до Першої світової війни мали у австрійському парламенті 30 своїх представників, міністра охорони здоров’я, генерального прокурора. Для інших  – факт створення УГВР- своєрідного парламенту, де були прийняті програмні документи, де наголошувалося на потребі забезпечення законності,свободи думки, прав меншин. Тоді  Головою Президії був обраний Кирило Осьмак, секретарем – Роман Шухевич. Постать Кирила Осьмака   асоціювалася з символом соборності України.

У кожному населеному пункті є небайдужі люди. І якщо вони,залучивши до своїх рядів нових небайдужих, втілюватимуть українські цінності у життя, ми набагато швидше прийдемо і до європейських цінностей.

Ми прожили у режимі свободи 5 років. Навчилися вільно думати і вільно говорити. Ці завоювання вже буде важко загнати у черговий кут суспільного заціпеніння. Не опускаймо руки. Діймо.

24 01 10

Данута Костура

Popularity: -0% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code