ЯК ВОРЗЕЛЬ ПРОДОВЖУЮТЬ НЕДОБРОВІЛЬНО ОБ’ЄДНУВАТИ З БУЧЕЮ

Юрій ДЕМЧУК

(хронологія подій, законодавство та порушення).

Історія об’єднання Ворзеля з Бучею починає набирати нових обертів.18 січня з’явилася інформація, що робочою групою з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад напрацьовано та підготовлено проект рішення, який виноситься для розгляду та обговорення з 18 по 27 січня 2016 р.

Це стало підтвердженням інформації, яку новоспечена голова Ворзеля Лариса Федорук, котра є рідною сестрою голови сусідньої Бучі екс-регіонала Анатолія Федорука,повідомила на зустрічі з головами громадських організацій Ворзеля та активістами, що відбулася 15.01.2016.

Ось, власне, є відео з порушенням цього питання:

https://www.youtube.com/watch?v=c7mfOCTJwrI

Та й то, якби не спитали, то могла б і не сказати. Адже керівництво ВСР в порушення закону України «Про місцеве самоврядування» та Регламенту Ворзельської селищної ради (ВСР) постійно нехтує питаннями інформування населення щодо майбутніх сесії, порядків денних та проектів рішень, які плануються до розгляду. А розуміючи, що це питання є продовженням тих сумнівних процесів об’єднання, котрі сколихнули Ворзель минулого року і досягли свого апогею 4 вересня 2015 року, мабуть воліла взагалі про це промовчати і все зробити тихо. Нагадаю, що тоді Ворзельська селищна рада на чолі з екс-регіоналом Олександром Венгриком зі скандалом «прийняла» рішення щодо надання згоди на об’єднання територіальних громад Ворзеля та Бучі.

На цьому фоні починається новий виток «добровільного» об’єднання. Давайте проаналізуємо його перебіг з самого початку, розглянемо хронологію подій і розберемося, як же мало бути насправді по закону.

Після детального вивчення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», далі просто Закон, стає зрозуміло, що процес об’єднання громад передбачає цілу низку рішень і процедур, які необхідно пройти, щоб таке об’єднання було дійсно добровільним, легітимним і законним. З-поміж принципів добровільного об’єднання, які перераховані у статті 2 цього Закону, є принципи «конституційності та законності», «добровільності», «прозорості та відкритості», дотримання яких так бракувало Ворзельській раді та її керівництву минулого року. Та й не тільки Ворзельській, а й Бучанській міській раді (БМР).

Отже, розглянемо поетапність процедур і одразу порівняємо, як вони проходили у випадку з об’єднанням Ворзеля та Бучі. Все починається з ініціативи. У нашому випадку це була ініціатива Бучанського міського голови, який 16.03.2015 звернувся до голови ВСР з листом, в якому закликав до об’єднання територіальних громад. До цього листа додавалося Рішення БМР від 26.02.2015 №2088-66-VI. У цьому рішення йдеться, що БМР розглянула пропозицію міського голови Федорука А. П. про об’єднання територіальних громад, суміжних з м. Буча, та вирішила звернутися до ВСР з пропозиціє про об’єднання.Але є одна дуже важлива обставина: доВСР не прислали пропозиціїв розумінні Закону! Адже в Законі, а саме в статті 5 п.2 зазначається, що пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна містити перелік територіальних громад, що об’єднуються, та в ній має бути визначений адміністративний центр об’єднаної громади. А те, що прислали до ВСР — просто лист з запрошенням об’єднатися громадам Бучі і Ворзеля, про інші громади мова не йшла.Хоча в той же час Бучанська влада розсилала такі запрошення низці інших територіальних громад.Також згідно Закону, а саме статті 5 п.3, пропозиція про об’єднання, яку ініціатор розсилає головам суміжних територіальних громад, мала бути попередньо вивчена БМР, пройти громадські обговорення в Бучі протягом 30 днів і її повинні були затвердити на сесії цієї ради. Виходить, що ніяких обговорень в Бучі не було, а її міський голова самостійно визначився, кому розсилати запрошення до об’єднання.Отже, ніякої законної пропозиції Буча не надала, вона її просто не підготувала, не обговорила і не затвердила рішенням БМР, а ВСР та громада Ворзеля не отримала ніякої офіційної інформації, з ким, крім Бучі, пропонує об’єднуватися БМР та її голова.Так, він робив презентації з інфографіками і омріяною картою об’єднаної територіальної громади, на якій були території мало не від Бородянки до Вишгорода, але не спромігся подати голові ВСР повноцінну пропозицію, яка відповідала б Закону і в якій би були перелічені всі територіальні громади, які планується об’єднати в одну з центром в Бучі. На той момент виходило, що Ворзель намагаються об’єднати лише з бучанською територіальною громадою. А що ж тоді робити з тим фактом, що вже зараз в об’єднану територіальну громаду з центром у Бучі входять ще такі населені пункти, як Гаврилівка, Тарасівщина, Синяк, Вороньківка, Раківка, Червоне, Блиставиця та Луб’янка? Чи Ворзель має «дружити» тільки з Бучею, а з іншими селищами, що знаходяться з нею в одній об’єднаній територіальній громаді — не буде? Розумієте абсурдність ситуації?Це порушення №1. І це порушення вже робить весь процес об’єднання, який ініціювала БМР і її голова незаконним.Взагалі, БМР визначилася, з ким вона збирається об’єднуватися, лише 12.05.2015 у своєму рішенні №2207-70-VI.

Але навіть якщо вважати, що те, що було надіслане до екс-голови ВСР Венгрика, є пропозицією про об’єднання в розумінні Закону, то подальше вивчення, громадське обговорення і прийняття цієї «пропозиції» відбувалося ще більш сумнівно і зі скандалами. Але давайте про все по порядку.

Отже, згідно статті 6 п.2 Закону голова ВСР мав забезпечити вивчення пропозиції, що надійшла від ініціатора, та протягом 30 днів провести її громадське обговорення. ВСР на 43 сесії VI скликання 28.04.2015 розглядала пропозиції про об’єднання, що надійшли до неї не тільки від Бучі, а й від Ірпеня і Бородянки. За результатами розгляду було прийнято рішення №789-43-VI, в якому вирішили: 1) Утворити робочу групу з проведення громадських обговорень щодо добровільного об’єднання територіальних громад; 2) Провести громадське обговорення за участю депутатів Ворзельської селищної ради спільно з робочою групою у термін до 29.05.2015; 3) Протоколи громадських обговорень надати до 29.05.2015. Тоді ж окремим рішенням №790-43-VIбуло затверджено порядок проведення цих громадських обговорень. На його виконання був розробленийграфік зустрічей з жителями Ворзеля, який чомусь був опублікований на сайті лише 25.09.2015 (не пройшло і пів року).

До проведення зустрічей депутати ВСР і її керівництво поставилися безвідповідально, адже сповіщення населення та організація цих зустрічей відбувалося на дуже низькому рівні, депутати часто навіть не приймали в них участь. У результаті в опитуваннях, які проходили під час таких зустрічей, взяло участь дуже мало людей. Але й тут були махінації, адже бували випадки «каруселей», коли депутат приводив на зустріч своїх людей із інших округів, щоб ті створювали видимість підтримки об’єднання з Бучею та ставили в протокол опитування позначки за підтримку саме такого вектору розвитку. Але навіть попри це мешканці Ворзеля скептично поставилися до ідеї об’єднання з Бучею, тому в підсумку підрахунок результатів показав, що 55% опитаних підтримують самостійність Ворзеля. Хоч на ці зустрічі часто приїжджав сам Анатолій Федорук, який щедро засівав громаду різноманітними рожевими обіцянками, люди не сильно йому вірили. Але якими б не були ті опитування, депутати ВСР не спиралися на їхнірезультати, адже, напевно, мали іншу установку.

До питання об’єднання ВСР повернулася в серпні, а саме на 45 сесії VI скликання, яка відбувалася 21.08.2015. Напередодні сесії, пізно ввечері, громадськість дізналася, що на ній імовірно буде поставлене питання про об’єднання з Бучею.Мешканці Ворзелязмобілізувалися. Цього дня засідання ВСР проходило в Уваровському Домі, куди завітали і гості з Бучі, а саме бучанський голова Федорук з секретарем БМР Василем Олексюком. То була, мабуть, найдовша сесія в історії Ворзеля, котра тривала близько 7 годин.Депутатом Алевтиною Ковальчук було з голосу внесено до порядку денного питання про об’єднання з Бучею. Депутат Валентин Сербін натомістьзапропонував внести на розгляд не тільки питання про об’єднання з Бучею, а й розглянути варіант про об’єднання з Ірпінем та варіант утворення самостійної тергромади. Чисельні невдалі спроби організувати голосування, кілька переголосувань, і питання про об’єднання з Бучею було додано в порядок денний.

Спочатку на сесії розглядалися основні питання порядку денного, котрі були заявлені на початку засідання, але всі розуміли, що раз прибув Федорук, то інтереси Бучі будуть озвучені. Він довго сидів у залі засідань, постійно привертаючи погляди, і відверто нудився. Інтрига зберігалася, депутати бачили, що людей прийшло досить багато, тому відтягували голосування на після обід, з надією, що активісти розійдуться. Потім кудись поїхав і Федорук, залишивши наглядати свого вірного соратника секретаря БМР Василя Олексюка. Головував на сесії секретар ВСР Олег Атаманчук, бо селищний голова «раптово захворів». Частина присутніх людей, звісно, після обіду розійшлася, але все одно частина небайдужих мешканців, не довіряючи депутатам, очікувала закриття сесії. Десь о15–16 годині до зали повернувся Федорук. Звичайно, йому було надане слово. Під час 40-хвилинної промови він, використовуючи здебільшого загальні фрази і постійно повторюючи, немов мантру, про свою улюблену «якість об’єднання» (неначе це ковбаса),вкотре переконував, що тільки з Бучею Ворзелю буде добре, що при самостійності селище приречене на застій, що до Ірпеня іти не варто іт.п.Ну, а невдовзі сталося те, що і планувалося: проголосували за запропонований Алевтиною Ковальчук проект рішення про об’єднанняз Бучею.Голосування супроводжувалося криками «ганьба» і вимогами провести референдум. Сам же Федорук незадовго до цього тактично і непомітно пішов.

Як голосували депутати під крики «ганьба» можна побачити на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=_nlx710pe0g

«18 друзів Федорука», яких після того називали зрадниками і запроданцями, проголосували так, як було потрібно. І плювати вони хотіли на результати громадських обговорень і опитувань (це порушення №2), на те, що питання вносилося не селищним головою, як того вимагає Закон,а рядовим депутатом, та ще й з голосу (це порушення № 3), на те, що не всі депутати навіть проект рішення мали на руках, а громаду не повідомили про це у встановлений Законом термін (це порушення №4), на те, що цей проект рішення не розглядався на засіданні постійної комісії,як того вимагають Закон України про «Місцеве самоврядування» та Регламент роботи ВСР(це порушення № 5). Алевтина Ковальчук швиденько всіх порахувала, хоч і не була в лічильній комісії. Люди продовжували скандувати «ганьба» та вимагали проведення референдуму, але ніхто на те не зважав. Брат Алевтини Ковальчук, Вадим Ковальчук, разом з нею першими підписалися за прийняття рішення, адже головуючий, секретар ВСР Олег Атаманчук поставив вимогу, щоб всі підписалися, і рішення, таким чином, було поіменним.

Вадим Ковальчук так розійшовся, що почав викрикувати головуючому «ти хто такий?», а потім обізвав активіста, майбутнього кандидата на посаду селищного голови Сергія Білявського«прилипаломпонаєхавшим». Тим часом його сестра Алевтина контролювала, щоб ніхто не забув підписатися. Згодом,після цієї ганебної сесії,світило депутатської етики і великий поборник дотримання Регламенту Вадим Ковальчук побив мешканця Ворзеля, людину поважного віку, музиканта Володимира Преображенського — за те, що той запитав його, чому і за скільки він продає Ворзель.

Також про те злощасне засідання писалося на сторінках Громади Приірпіння

Після такого скандального голосування, мешканці Ворзеля обурилися ще більше і вже на річницю незалежності України під входом до приміщення ВСР з’явилися шини. Ситуація загострювалася.Небайдужі мешканці були просто шоковані таким нахабством «своїх» депутатів. Того ж 24.08.2015 активісти зібралися на віче для обговорення ситуації, що склалася. На цих зборах звучали зауваження, що таке історично важливе питання, як об’єднання, має детально вивчатися та аналізуватися, що чітко мають бути дотримані всі процедури і законність, що перед тим, як робити якісь висновки, необхідно обов’язково провести порівняльний економічний аналіз, організувати місцевий референдум. На це віче завітав і Анатолій Федорук, але побув там не довго, бо зрозумів, що не має підтримки громади, яка вже не сприймала його розлогих і нічим не обґрунтованих переконань та обіцянок. Детальніше про збори і про що на них йшлося можете прочитати за посиланням

Розуміючи злочинність скоєного депутатами, Олег Атаманчук відмовився підписувати рішення сесії про об’єднання та ветував його, як в.о. ворзельського голови, надавши депутатам 26.08.2015 відповідні зауваження в письмовому вигляді, в яких аргументував свою позицію.

Розуміючи провальність ситуації і наближення початку передвиборчої кампанії до місцевих органів влади, на які Федорук дуже хотів йти вже об’єднаною громадою, Олександр Венгрик і Анатолій Федорук поспішили організувати повторне голосування по питанню об’єднання.Вирішити питання спробували обманом:для цього була скликана позачергова (порушення № 6) сесія на 8 ранку 04.09.2015, депутатів запрошували на неї по обіді та увечері 3-го числа. Оголошення про цю сесію, звісно, ніде не було(порушення №7), попереднього засідання постійної комісії не було також, принаймні про це ніде не оголошувалося (це порушення №8). Обурені минулою скандальною сесією, мешканці Ворзеля зрозуміли, що депутати остаточно втратили страх і совість і будуть будь-що проштовхувати питання об’єднання. І дійсно, ранок 4 вересня у Ворзелі перетворився на справжнісінький трилер. Біля приміщення селищної ради, яке в своєму залі засідань могло вмістити, окрім депутатів, ще чоловік 20–30, вартували співробітники міліції. На засідання приїхав секретар БМР Василь Олексюк разом з групою підтримки у вигляді близько десятьох «тітушок» характерної зовнішності, у спортивних костюмах. Під час засідання ці тітушки разом з Олексюком стояли над головою у Олександра Венгрикаі тіснилися біля вікна. Мешканців прийшло близько 100 чоловік, налаштовані вони були рішуче. Але це не завадило Олександру Венгрику, який вже досиджував на своїй посаді останні місяці, відкрити сесію і поставити на голосування одне-єдине питання — про об’єднання з Бучею.Він виконав свою брудну роботу, не зважаючи на блокування голосування і штовханину, під час якої протокол незаконного засідання був відібраний, як би його не захищала юристка Людмила Риженко (котра зараз, до речі, стала секретарем ВСР).Все закінчилося потасовкою, викликом швидкої, зняттям якихосьпобоїв на Людмилі Риженко і заявою до працівників міліції. Вже потім протокол був переписаний в кабінетах ВСР, що є порушенням законодавства і Регламенту (порушення №9). А Олександр Венгрик підписав рішення №842-46-VI, яке миттєво було доставлене в Бучу. Згідно з цим рішенням, ВСР делегувала до спільної робочої групи по підготовці проектів рішень щодо добровільного об’єднання громад відому вже нам Алевтину Ковальчук, а також її колегу, тодішню депутаткуІрину Калініченко.

Відео репортажу з тієї ганебної сесії можете переглянути тут:

https://www.youtube.com/watch?v=3hnhEcFP9-U

Говорили, що перед прийняттям цього рішення з депутатами добре попрацювали і матеріально заохотили: «Я була на корпоративному святкуванні 20-річчя програми “Вікна-Новини”. Там був мій колега, який зараз працює в МВС. Він розказав мені, що у Ворзелі депутати за це голосування отримали по 1 000 доларів. Всі дружно посміялися, але мені було не смішно й я не можу зрозуміти, чому це питання не вирішене досі в законному руслі» —говорить журналістка Ірина Федорів.

Також Іван Кулінський писав з цього приводу у своєму матеріалі:Ворзель вдруге повстав проти силового об’єднання з Бучею.

Бучанська міська рада так поспішала з якнайшвидшим приєднанням Ворзеля до об’єднаної територіальної (або, як її називають активісти Приірпіння, «колоніальної») громади, що вже 07.09.2015 на своєму засіданні прийняла рішення «Включити територіальну громаду селища Ворзель до складу об’єднаної Бучанської міської територіальної громади з адміністративним центром у м. Буча». Але зверніть увагу на дуже важливий момент: у рішенні йдеться про«включення до складу», а не про «об’єднання».

Також в мережі є відео з того засідання. На ньому головував тоді Василь Олексюк:

https://www.youtube.com/watch?v=-TCROJQaXU4

Таке формулювання тут не просто так, адже ще 13.08.2015 року Київська обласна рада прийняла рішення №998-51-VI «Про деякі питання утворення об’єднаної Бучанської міської територіальної громади», в якому зазначається, що обласна рада першим пунктом вирішила «Утворити об’єднану Бучанську міську територіальну громаду із адміністративним центром в місті Буча у складі міста Буча Київської області,сіл Луб’янка та Блиставиця Бородянського району Київської області, сіл Гаврилівка, Тарасівщина, Синяк, Раківка, Червоне, Вороньківка Вишгородського району Київської області».Анатолій Федорук особисто був присутній на засіданні, виступав і довго вмовляв депутатів обласної ради підтримати його починання. Врешті, якось переконав. Це рішення було прийняте, враховуючи окремі рішення цих відповідних рад «Про добровільне об’єднання територіальних громад», котрі за дивним збігом були прийняті всі в один день, а саме 11.08.2015. Красиво організовано, правда? А от із Ворзелем, завдяки активності громади, вийшла затримка. Також обласна рада вирішила «Звернутись до Верховної Ради України з поданням щодо зміни меж Вишгородського та Бородянського районівКиївської області» та «Призначити перші місцеві вибори депутатів міської ради об’єднаної Бучанської міської територіальної громади та відповідно міського голови на 25 жовтня 2015 року». Але в цьому ж рішенні було зазначено, що перший пункт, в якому йдеться про утворення об’єднаної громади, набирає чинності «на наступний день після затвердження Кабінетом Міністрів України перспективного плану формування територій громад Київської області в частині об’єднаної Бучанської міської територіальної громади із адміністративним центром в місті Буча». Цей перспективнийпландовго не з’являвся. З’явився він тільки в Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 18.1.2015 №1206-р. Тобто громада фактично ще не була створена, але дехто дуже хотів провести вибори таких об’єднаних громад вже тоді.

Як зазначено в розпорядженні КМУ, цей перспективний план ще не остаточний і передбачає внесення поправок і доопрацювань.Наразі Ворзель у ньому залишається у невизначному стані, тобто самостійний.

Залишається великою загадкою, а точніше великим перевищенням повноважень, те, як облрада утворила об’єднану громаду, якщо рішення про об’єднання з Бучею приймалося кожною окремою сільською радою без узгодження з іншими учасниками загального об’єднання? Тобто виходить, що Буча по черзі «подружилася» з усіма окремо, а потім обласна рада дозволяє собі всіх, хто окремо «дружить» з Бучею, об’єднати в одну громаду. Це просто кричуще порушення Законута перевищення повноважень з боку обласної ради(порушення №10), адже процедура, що зазначена в Законі, передбачає, що громади, котрі плануються об’єднуватися, мають спільно працювати над проектом і планом організаційних заходів щодо об’єднання. Це чітко випливає зі змісту Статті 5 та 6 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад». В нашій же ситуації виходить, що ніхто не питав у Ворзеля, чи хоче він бути у одній об’єднаній громаді з, наприклад, Гаврилівкою. І так у всіх інших учасників, яких Буча об’єднує навколо себе. Тобто ніхто спільно не узгоджував загальне об’єднання один з одним, неначе просто виконуючи волю Бучі(порушення №11).

Не зважаючи на весь цей набір порушень, 20.08.2015 до Центральної виборчої комісії надходить це рішення обласної ради, в якому призначено перші місцеві вибори депутатів Бучанської міської рад об’єднаних територіальних громад. На той момент в Законі у статті 7 ще був і діяв пункт 9, котрий передбачав, що об’єднана громада, до складу якої планується входження населених пунктів з інших адміністративних районів, не може бути створена, поки Верховна Рада України своїм рішенням не змінить межі відповідних районів. Тому, виходячи з відсутності на той момент перспективного плану Київської області і входження до Бучанської об’єднаної територіальної громади населених пунктів з Бородянського і Вишгородського районів, ЦВК відмовила обласній раді, вказавши, що не має правових підстав для оголошення виборів об’єднаної громади.

Із усього вище зазначеного виходить, що на своєму засіданні 07.09.2015 року БМР включала Ворзель до складу об’єднаної громади, якої насправді ще законно не існувало. А якби вона і була, то яке право має БМР приймати рішення за всю об’єднану громаду, кого включати в її склад, якщо БМР є представницьким органом лише м. Буча? Цікаве питання, правда? Маємо справу з перевищенням владних повноважень у прийнятті рішень Бучанською міською радою та її головою (порушення №12).Але якщо навіть вважати, що Ворзель дав згоду на об’єднання з Бучею, то чому з процедури об’єднаннявзагалі випав цілий етап, котрий передбачений статтею 7 Закону? Мається на увазі, що після першого погодження Ворзелем пропозиції про об’єднання від Бучі, має йти процес напрацювання спільною робочою групою з делегованих представників учасників об’єднання проектів відповідних рішень щодо добровільного об’єднання. У цих проектах згідно Закону має бути, зокрема, план організаційних заходів щодо об’єднання. Згодом голови відповідних рад мають забезпечити протягом 60 днів проведення (цитата) «обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання». І тільки за результатами цього обговорення голови відповідних рад вносять питання про схвалення проектів на розгляд своїх рад. І, що важливо, в Законі чітко вказано, що «питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання» розглядається радами протягом 30 днів з дня його внесення «з врахуванням результатів громадського обговорення»! В нашому ж випадку, БМР не те що включала Ворзель не ясно до якого утворення (бо ж не було ще 07.09.2015 ніякої об’єднаної громади), вона просто знехтувала ключовим етапом процедури об’єднання і «включала» Ворзель без попередньої роботи спільної робочої групи, без напрацювання проектів рішень про об’єднання, в яких би був опрацьований план організаційних заходів, без проведення обов’язкового громадського обговорення цих проектів громадою Бучі і Ворзеля. Буча просто вирішила приєднати Ворзель після першого рішення про згоду на об’єднання, котре було ганебно прийняте ВСР 04.09.2015 (порушення №13). Для чого ж тоді, запитується, голова ВСР Лариса Федорук планує знову ставити на голосування питання об’єднання з Бучею, якщо ми вже «об’єднані»?

Знову розкручувати ситуацію зібралися тому, що нарешті зрозуміли —рішення БМР від 07.09.2015 нікчемне і прийняте з порушенням цілого ряду законів. Натепер постають запитання, а який же проект рішення збирається розглядати ВСР? Якщо спільна робоча і працювала, то коли саме і в якому складі? Адже делегована в вересні 2015 року Ірина Калініченко зараз не є депутатом ВСР, а ніким іншим після місцевих виборів її не заміняли. Про роботу такої групи громаді Ворзеля нічого невідомо.Задаючи ці питання на останній позачерговій сесії ВСР 16.01.2015, я відповіді не отримав, бо голова ВСР не відповідала конкретно, а тільки стверджувала, що все буде в рамках закону і з дотриманням всіх процедур. За те всі почули, що рішення ВСР, яке ганебно приймалося 04.09.2015, керівництво ВСР вважає законним. Як сказала секретар ВСР Людмила Риженко: «у нас перше рішення прийняте, ніким воно не скасоване і ВАШОЮ громадськістю не оскаржене».Ось є аудіозапис з цього питання:

https://soundcloud.com/y5azdebqhdrr/r20160116

Отож-бо й воно: складається чітке враження, що ВСР працює не на громаду Ворзеля, а на когось іншого. Є сподівання, що нові депутати задумаються і схаменуться, зрозуміють,що голова і секретар явно заангажовані виключно на продавлювання питання об’єднання з Бучею. Бо якщо депутатський корпус і керівництво ВСР не хоче спілкуватися з громадою, то зовсім скоро воно може почати спілкуватися з представниками прокуратури і судів.

На сьогодні ми маємо опублікований 18.01.2016 у соціальній мережіFacebook (бо до власного офіційного сайту керівництво ВСР повноцінного доступу не має!!!)проект рішення, що нібито напрацьоване спільною робочою групою, який пропонується обговорити. Після того, на 29.01.2016 планується сесія ВСР.Але у цьому проекті рішеннявже пропонується «дружити» не згідно первинної«пропозиції» Бучі чи скандального рішення від 04.09.2015, в котрих передбачено об’єднання тільки з Бучею, а й з усіма іншими селищними радами, які вже увійшли до об’єднаної громади з центром в Бучі. Але це є черговим порушенням (порушення № 14), адже голові ВСР ніхто не присилав пропозицій об’єднуватися саме в такому складі.

А ще цікаві формулювання містить в собі «План організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад», який був опублікований в тій же мережі Facebook. В другому пункті цього плану зазначено, що дружній родинний тандем Бучанського міського та Ворзельського селищного голови має «забезпечити після завершення громадського обговорення схвалення рішень рад щодо добровільного об’єднання територіальних громад». Зауважте, не «внесення на розгляд депутатів», а саме «схвалення». Це що ж виходить, депутати нічого не вирішують і варіант відхилення цього проекту рішення навіть не розглядається? Мабуть саме так, адже інтерес пана Федорука, якому царство стало малувате, криється в статті 8 п.3 Закону:

«Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою. У разі об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну об’єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об’єднаної територіальної громади, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать об’єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою».

Тепер-то зрозуміло, чому у пана Федорука розігрався такий апетит до Ворзеля. Бо на відміну від Бучі, землі якої були успішно розбазарені за роки його незмінного керування, Ворзель ще має певний земельний ресурс. У випадку ж об’єднання, Ворзельська селищна рада згодом припинить своє існування і всі питання будуть вирішуватися в Бучі. А там громаду Ворзеля вже точно ніхто не захоче слухати.

Тож бачимо, що будівельний бульдозер, яким мчить по сусіднім селам і селищам Бучанський міський голова Анатолій Федорук, вже зовсім впритул наблизився і до Ворзеля. Активісти громади Ворзелязаповзялися зупинити його і добитися законності.

Від себе, від небайдужих мешканців Ворзеля та громадських організацій нашого селища, закликаю свідому громадськість Ворзеля, Бучі та всьогоПриірпіння, депутатів всіх рівнів звернути увагу на наш тихий Ворзель та надати розголосу ситуації. Фактично відбувається насильне захоплення нашої території і громади для об’єднання з Бучею. Наосліп, без будь-яких обґрунтувань та без узгодження з жителями селища. Інтересами мешканців просто нехтують. Який вектор розвитку підтримує більшість жителів: об’єднання з Бучею, Ірпенем чи самостійність — захоплювачів не цікавить. Єдине ж, чого ми просимо і вимагаємо, як члени правового громадянського суспільства— законності і узгодження з жителями селища! З людьми треба радитися і домовлятися, а не ламати через коліно. Саме цей факт особисто мене обурює найбільше. Якби все було чітко по Закону і громада Ворзеля дійсно обрала об’єднання з Бучею, то й не було б причин для публічного невдоволення. А так у людей виникає зворотна реакція.

Голова ВСР Лариса Федорук оголосила про скликання чергової сесії на 29.01.2016 о 9:00. Просимо всіх небайдужих жителів Приірпіння, депутатів Ірпеня, обласних депутатів, яким також не подобається такий спосіб об’єднання громад, прийти на сесію та підтримати Ворзельців у тяжкому бою за свою гідність.

Від імені громадського активу

селища Ворзель —

Юрій Демчук

Popularity: 4% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code