Ворзель – спеціальна зона?

Данута КОСТУРА

У Ворзелі 4 червня відбулася 44 сесія 6-го скликання, головним питанням якої стало надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад селища Ворзель із Бучею або з Ірпенем, чи з Бородянкою. Жоден із 22 депутатів (усього їх 30) не підтримав ці варіанти рішень. Натомість внесли іншу пропозицію – не об’єднуватися ні з ким, і висловили готовність працювати над наданням Ворзелю особливого статусу – «спеціальної економічної зони» оздоровчо-курортного спрямування. Після тривалих дискусій за цей варіант проголосувало 13 депутатів, проти – 3, утрималося 6.

Сесії передували зустрічі депутатів із виборцями. Щоб вони відбулися, працювала робоча група, яку створив, згідно з законом, голова Ворзеля Олександр Венгрик. На жаль, мешканці були обізнані у питанні майбутнього об’єднання. І якби не активність бучанського голови Анатолія Федорука, який зустрічався з мешканцями і офіційно, й неофіційно, то результати були б ще більш сміхотворними. Бо прийшло на визначені місця обговорення (а їх було 8) лише 325 ворзелян (із 3800 зареєстрованих у реєстрі виборців). Із них 147 мешканців проголосувало за самостійність Ворзеля, 112 – за Бучу, 17 – за Ірпінь, 9 – мали власну думку. Не сприяв зацікавленості ворзелян і недолугий, непродуманий  закон, згідно з яким влада без повного врахування волі мешканців у стислий термін повинна була вирішувати долю своєї місцевості на майбутнє.

На сесії прозвучали і дані анкетного опитування, яке провели громадські організації Ворзеля. На жаль, вони почали запізно, тому за кілька днів змогли охопити лише 391 громадян, з яких за самостійність Ворзеля проголосувало 219 мешканців, за Бучу – 109, за Ірпінь – 56, 1 людина віддала перевагу Бородянці, а  інші дотримувалися своєї думки.

Сесія проходила бурхливо, особливо коли її полишив канал 1+1 – телебачення мобілізовувало (не знаю, хто запросив канал, але, на жаль, небайдужа громадськість має досвід співпраці з «плюсами» із нульовим ефектом. У свій час, коли громада порушувала питання забудови Ворзеля багатоповерхівками, теж був цей канал. Але сюжет про знищення рекреаційних зон так і не пройшов в ефірі).

Секретар ради Олег Атаманчук розповів про проект «Про спеціальну економічну зону туристично-рекреаційного типу «Курортополіс Ворзель». Відрадно, що більше десятка депутатів побачили Ворзель як майбутню оздоровницю. Відштовхуючись від цієї тези, вже можна будувати нове стратегічне бачення Ворзеля як оздоровниці.

Але насторожило, що, зокрема, голова і секретар ради хочуть після обговорення і внесення змін в обов’язковому порядку прийняти Генплан. Для цього планують створити групу з депутатів і громадськості (50 на 50).

Та не змінювати Генплан треба, а повністю його переробити! І перш за все – накласти мораторій на будь-яке нове житлове будівництво на розданих у зеленій зоні землях. Бо, як писала секретар ГО ГРУКТІВ Марія Кондратюк, це «Генплан розвитку будівельного бізнесу, а не Генплан розвитку курорту»:

http://www.imounr.org.ua/?p=19153#more-19153

Для громадськості не є великою таємницею, що Генплан розроблений на замовлення та кошти відомого у Ворзелі забудовника.

Укотре довелося нагадати депутатам про Закон України “Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах” від 17 березня 2011 року № 3159-VI. А тотальний дерибан земельних ділянок рекреаційного призначення відбувся у листопаді 2011, через півроку після прийняття цього Закону.

На рекреаційних ділянках (згідно з неприйнятим Генпланом) будуються багатоповерхівки, на розданих під котеджі великих масивах зелених зон вирубуються дерева і теж забудовуються.

Генплан не можна приймати навіть у зміненому варіанті! Бо зафіксується статус-кво роздачі дорогоцінної для розвитку Ворзеля землі.

У Ворзеля з’явився шанс нагадати про себе як про кліматичний курорт на найвищому державному рівні. Держава може посприяти його відновленню, щоб у цю зелену оазу поблизу столиці потекли потужні інвестиції. І тоді серед столітніх дубів, щоглових сосен, розлогих лип і акацій, серед пахощів конвалій і бузку зможе знову зазвучати щасливий дитячий сміх з усієї України. А батьки дітей наповнять незаповнені зараз санаторії і майбутні бази відпочинку. Хоча що, власне, не давало державі не допустити тотального знищення Ворзеля і підтримки його особливого статусу упродовж останніх десятиліть? Можливо, хоч тепер держава зрозуміє наскільки може бути затребуваним кліматичний курорт поблизу столиці.

Данута КОСТУРА

no images were found

Popularity: 4% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code