Данута КОСТУРА
На День Незалежності біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Ірпені традиційно зібралися близько 60 активних, небайдужих громадян. Багато з них представляли свої партії.
Квіти, які принесли до пам’ятника , були не єдині. Ірпінська влада вшанувала поета і 22 роки Незалежності за день до того.
Згадалось, як ще кілька років тому дехто з присутніх приєдналися до владного святкування в надії, що ця влада покаже «клас» роботи, який обіцяла. Показала. Показала так, що й говорити про її діяння не хотілось у цей святковий день.
Багато хто з присутніх згадував день проголошення Незалежності, як один з найщасливіших у своєму житті днів.
Інші говорили про відповідальність кожного громадянина за моральний стан суспільства. Бо це ми самі творимо середовище, у якому так комфортно почувають себе негідники.
Ще інші скористалися нагодою і поагітували за свою партію – найправильнішу, найрівнішу серед рівних, з найдостойнішим вождем.
Може воно і так, але щось подібне ми вже проходили впродовж 70 років. Тоді там теж була єдина, направляюча…
Дехто образився на почуту недооцінку роботи своєї партії і почав згортати свій прапор. Правда, невдовзі, почуття гумору взяло верх.
Закінчили мітинг теж традиційно – гімном. І сфотографувалися на пам’ять.
Люди, які зібралися, знають, що таке Незалежність для кожної держави світу. Залежними хочуть бути хіба люди з рабською психологією. Ще іншим – байдуже. Але ж у байдужому суспільстві, як риба у воді почуваються циніки, непорядні, нечесні люди. І деякі з них вершать долю держави.
Якщо в Ірпені хоч квіти поклали до пам’ятника, то у Ворзелі було тихо і сумно. Місцева влада повністю проігнорувала найбільше державне свято, не спромігшись, навіть, повісити, бодай, декілька прапорів, зокрема, на будівлю Центру культури « Уварівський дім». Висіло невеликого формату оголошення про концерт в « Уварівському домі», де брали участь два аматорські колективи з Ворзеля та один бучанський. Біля Центру , на літньому майданчику завжди проводяться різнопланові урочистості. Ранком 24 серпня, у 22-й день народження держави, яку, зокрема, влада уособлює, біля сцени було лише лушпиння від соняшника та декілька пляшок від пива – тут ворзельська молодь щовечора проводить свої вечірні посиденьки.
Ворзельська влада напрочуд послідовна у своїх діях як на День вшанування Прапора, так і Дня Незалежності.
Данута Костура
no images were found
Popularity: 4% [?]
Як казала героїня Н. Мордюкової із фільму “Лев Гурич Синичкин -“…страсть мы дадим вечером!”…так і наша влада – страсть дасть на день Ворзеля де небудь в Шкіпері чи в іншому злачному місці, де зазвичай збирається депутатський корпус святкувати день селища. Ну а як жеж…”попрацювали” – можна і відповідно відпочити.