Данута Костура
Династія Габсбургів протрималася на троні рекордні 650 років. Більше третини цього часу ( 240 років) українські землі – Галичина і Буковина перебували під її короною. Для українців, у порівнянні з часами Речі Посполитої, це був час найбільшого сприяння розвитку українського етносу, формування української нації.
Габсбурги тримали першість в Європі у проведенні реформ. Ці реформи для українців були особливі, оскільки їх зрівнювали у громадянських правах з поляками і румунами. Адміністративний поділ, проведений двором Габсбургів, враховував кількісну перевагу українського етносу, зокрема, у сфері державного управління. Тому склад канцелярій формувався з місцевих людей. Військові частини теж формувалися за національним принципом: український батальйон, український полк. Там, як і в поліції, німецька мова була обов’язковою тільки на рівні керівництва.
Після революції 1848 року всім народам, що входили до складу імперії, були гарантовані демократичні свободи. Законодавча влада розподілилася між монархом, парламентом і сеймами. У Львові утворюється Головна Руська Рада – перша політична організація, яка відіграє роль місцевого сейму(30осіб). Від Галичини і Буковини до парламенту обираються депутати, які створюють українські фракції (у Віденському парламенті і тепер можна побачити схему зали тодішнього парламенту та місця, де сиділи українці-русини).
У 1789 році було скасоване кріпацтво, запроваджується прогресивне оподаткування,де враховується характер господарства і його потужність.
Засновується Львівський університет, молодь здобуває освіту у західноєвропейських університетах. Розбудовуються школи, вагомо зростає прошарок інтелігенції, а з нею і національна свідомість. Постає товариство «Галицько-Руська Матиця», яке опікується розвитком української мови, видавництвом книг, дотриманням прав, які були проголошені у новій конституції. У 1868 році було засноване культурно-просвітницьке товариство «Просвіта». Австрійський католицизм не був таким шовіністичним, як польський.
Імператриця Марія Терезія з прихильністю віднеслась до уніатської церкви. У 1774 році за її ініціативи була змінена назва Церкви з «уніатської» на «греко-католицьку», зрівняно греко-католицьких священників у правах з римо-католиками, відкрито у Відні греко-католицьку духовну семінарію.
Церква стає ініціатором братств тверезості, ініціює економічні проекти.
Знаковою фігурою для українців став Вільгельм Габсбург ( третій син брата імператора Франца – Йосифа) (На фото: на руках у мами). Із 12 років він бував на Гуцульщині. Під час навчання у військовій академії вивчив українську мову, історію України, читав твори Шевченка, Франка, Стефаника. А ще писав вірші українською, носив вишиванку. Взяв собі псевдонім Василь Вишиваний.
У роки Першої Світової війни брав участь у формуванні легіону Українських Січових Стрільців. Разом з січовиками захищав Українську Народну Республіку. Після її поразки переїхав у Відень, де видавав газету «Соборна Україна». Тоді побачила світ збірка його поезій, присвячена борцям за незалежність України.
Із 1925 по 1935 роки живе у Парижі. Габсбурги виділили йому декілька підприємств у Австрії. Доходи від них Василь Вишиваний спрямовує на українську справу, на консолідацію української еміграції.
Згодом повертається у Відень, підтримує тісні контакти з Євгеном Коновальцем,з Організацією Українських Націоналістів. (на фото: посвідчення Василя Вишиваного). У 1947 році попадає у руки СМЕРШу, який доправляє його до Києва. Його звинувачують в українському націоналізмі, у шпигунстві на користь Англії та Франції і засуджують до 25 років таборів особливого режиму.
18 серпня 1948 р., у 54 роки, Василь Вишиваний помер у тюремній лікарні . Місце поховання невідоме.
3 липня 2011 р. в Німеччині, на 99 році життя, помер Отто фон Габсбург, син останнього австро-угорського імператора Карла. 
Він називав себе лобістом України в Європі, відстоював позицію, що Україна повинна стати членом Європейського Союзу. Україну він відвідував тричі. Останній раз – у 2007 році. За вагомий особистий вклад в розвиток євроінтеграції України та піднесення її міжнародного авторитету був нагороджений орденом Ярослава Мудрого 5-го ступеня. ( на фото: Отто фон Габсбург)
Данута Костура
У матеріалі використано інтерв’ю з доктором історичних наук Миколою Держалюком у газеті «День» №116 від 7 липня 2011 р.
Popularity: 4% [?]