Данута КОСТУРА

Сьогодні Приірпіння є лідером на Київщині за кількістю народжених. За останній рік тут народилося  1050 малюків. Наш край манить до себе молоді сімї. Близькість до Києва, рекреаційна зона і надалі притягуватимуть сюди нових молодих мешканців і, відповідно, виникатиме потреба у дитячих садочках.

Наразі у черзі на зарахування дітей в дошкільні навчальні заклади перебувають  близько 4500 дітей. Ситуація непроста. Її може дещо покращити будівництво дитсадків по вул. Курортній та вул. Сковороди, добудови  дитячого ДНЗ №5 «Віночок» по вул. Київський в Ірпені та будівництва садочка в селищі Гостомель  по вул. Остромирській.  Планується також будівництво дитсадка в Ірпені по вул. Свердлова, 5.

Але і це не закриє проблеми.

То який вихід?

Експерти вважають, що частково розрядити напругу може  створення приватних садочків та центрів розвитку дитини.

У кінці травня цього року був прийнятий новий санітарний регламент для дитячих садочків. Відтепер вони працюватимуть за новими, більш сучасними санітарними вимогами, подібними до вимог ЄС. Це спонукатиме приватний бізнес активніше відкривати дитячі навчальні заклади .

Зміни у новому санітарному регламенті

Новий регламент скасовує низку вимог, які блокували розвиток приватних дитсадків. Зокрема, тепер дозволили розміщувати дитсадочки у житлових приміщеннях. Також повністю скасовано регламентацію обладнання ігрових майданчиків, площі земельної ділянки. Знято заборону на використання у спальнях двох’ярусних ліжок.

Не є  обов’язковою наявність кухні – можна залучити спеціальні компанії, які пройшли сертифікацію. Відповідальність за неякісне харчування нестиме суб’єкт, який цю послугу надає. Таким чином знімається відповідальність з керівника навчального закладу.

Скасовуються  раніше обов’язкові довідки від дільничного педіатра у разі відсутності дитини у садочку понад 3 дні (якщо відсутні явні ознаки захворювання).

У новому документі не має дрібної регламентації  (як от, висота бортиків пісочниці), але чітко визначені вимоги до чистоти, організації харчування, температурного режиму, освітлення, утримання басейнів, розпорядку дня дитини.

У регламенті передбачено спрощення умов ліцензування для приватних дитячих садочків. Щодо центрів розвитку, то вони працюють без ліцензій, оскільки там діти перебувають до чотирьох годин на добу, а не цілий робочий день.

Проте власники приватних дитсадків і центрів розвитку стверджують, що наявність офіційного документа збільшує статус закладу серед потенційних клієнтів.

Дошкільна освіта у Приірпінні

В Ірпені на початок 2016 р. проживало 8062 дітей віком від 0 до 6 років. З них 3026 діток відвідували 13 комунальних дошкільних закладів  та  5 приватних ліцензованих дитячих закладів, у яких виховується і навчається 212 дітей (ПДНЗ «Фортеця», ГО «Центр сімейного розвитку «Щаслива родина», ТОВ «Дитячий садок «Лімпопо»,  ТОВ «Студія розвитку дитини «Грамотійко», ФОП «Абетка»).

Правда, функціонують і не зареєстровані – батьки рятуються, як можуть. Дехто,  кооперуючись з собі подібними, винаймає приміщення і по черзі чергує.

Ще інші створюють громадські  організації, які займаються вихованням, доглядом за дітьми. Як, скажімо, ГО «Благодійний фонд підтримки громадських ініціатив в освіті «Веда»». Ця громадська організація створила у Ворзелі дитячий садок і отримала ліцензію.

Розмовляємо з керівником Фонду Інною Дроботовою. У 2010 році вона відкрила перший у Бучі приватний садочок, у якому виховувались 14 дітей. Через рік переїхала у Ворзель. І ось уже 6 років тут функціонує невеликий (20 діток – це максимум) дитячий заклад. На запитання, наскільки вигідним у фінансовому плані є  її дітище, відповідає, що не ставила собі завдання заробити гроші. У садочку виховуються багато діток, батьки яких або там працюють, або якимсь чином допомагають садку.

Інна Дроботова вважає, що з дітьми повинні працювати спеціалісти з профільною освітою. Вона – вчитель за освітою і за покликаням. Тому підбирає відповідних працівників. Веселі діти, привітна вихователька, домашня атмосфера –перше, що кинулося у вічі. Мабуть, це і є «лакмусовим папірцем»  успішності і надійності закладу, його найбільш дієвим контролем .

Щодо нового санітарного регламенту, то, як вважає пані Інна, він не знімає відповідальності за безпеку і санітарію у закладах, але спрощує деякі елементи, які давно треба було спростити. «Добре, що наше законодавство, нарешті,  почало йти в ногу з часом», – говорить Інна Дроботова.

Невдовзі дитсадок збирається переїхати у нову трьохповерхову будівлю, де буде також загальноосвітня приватна школа « Світограй».

Центри розвитку дітей

Центри розвитку дітей – це дошкільні навчальні заклади, які займаються з дітьми віком до 6 років різноманітними розвиваючими заняттями: музикою, мовами, хореографією, розвитком мовлення та мислення, тощо.

Якщо дитячі садочки працюють впродовж дня, то Центри розвитку  займаються з дітьми не більше 4-х годин, оскільки діти, які перебувають у закладі більше, обов’язково повинні забезпечуватися харчуванням. Хоча деякі Центри  можуть і в цьому інтервалі пропонувати дітям легку їжу ( йогурт, сік, печиво).

Наведемо ще один успішний приклад створення і функціонування у Ворзелі сімейного центру розвитку і творчості «Ворзель Клуб», який можна назвати і міні-садочком.

Марина Гончар разом з чоловіком і дітьми(2 і 4,5 рочки) придбали у Ворзелі квартиру. Незабаром постало питання влаштування дітей у садочок. Виявилось, що непросто. Якось прочитала на стовпі оголошення, що одна з молодих мам готова займатися з дітками англійською мовою. Марина ( архітектор за освітою,  викладала малювання у київській художній школі) теж запропонувала навчати дітей по своєму профілю. Невдовзі до них примкнуло більше десятка мам з дітьми. Почергово збиралися  у кожного вдома. Стало тісно. Якийсь час проводили заняття у ЦК»Уварівський дім», згодом винайняли приміщення, облаштували. І у 2012 році Центр запрацював, займаючись підготовкою дітей до школи, навчаючи англійської мови, малюванню, акторській майстерності, айкідо  – самі батьки формували запити на ці чи інші предмети. З дітьми працюють професійні викладачі. Широко практикується розвиваючий фітнес для дітей різного віку. Зараз діти показують свої досягнення на різних культурних заходах, які відбуваються у Ворзелі. І не тільки. От недавно зайняли друге місце на одному з фестивалів у Київській області.

Центр організовує зустрічі з різнопрофільними спеціалістами: психологами, педіатрами, успішними творчими людьми. З дітьми в цей час займається вихователька.

Згодом самі ж батьки запропонували приводити дітей щодня на 4 години поспіль – деякі з мам знайшли для себе роботу, яку можна виконувати вдома.  Так Центр став міні-садочком. Обходиться  перебування у садочку 130 грн на день ( у вартість входить і перекус з чаєм, випічкою, фруктами).

Є такі, що приводять дітей кілька разів на тиждень, спеціально на гуртки, які вибрали.

Марина Гончар каже, що багато батьків звертаються до неї  з приводу створення повноцінного дитячого садка, який працюватиме цілий день. У зв’язку з новим санітарним регламентом створення такого садочка  виглядає цілком реальним.

Данута КОСТУРА

Дошкільна освіта за кордоном

У багатьох європейських країнах дошкільною освітою опікуються місцеві органи влади, релігійні та громадські організації, приватні особи. Навчання відбувається відповідно до програм. Але у кожної з країн є свої особливості дошкільної освіти.

Так в Англії діють муніципальні денні ясла для дітей віком від кількох місяців до 5-ти років, які працюють з 8 до 18-ої години. Сюди приводять дітей батьки з невисоким рівнем доходів.

Приватні денні садки створюють різні організації, благодійні товариства, релігійні організаціїКомпанії, корпорації, банки, фабрики теж відкривають садки для своїх працівників.

Широко розповсюджена практика приватних вихователів, які працюють з дітьми протягом усього робочого дня.

Дуже популярними є ігрові групи, які об’єднані в  Асоціацію. У них виховуються до 70 %  двох-трохрічних дітей. Фінансуються ці групи з державного бюджету, за рахунок благодійних внесків, але найбільше  батьками. Працюють по 2-3 години впродовж тижня.

Дошкільне виховання спрямоване перш за все на розвиток індивідуальності дитини.

У Німеччині 20 відсотків садків утримує держава, 80 відсотків  належать церковним общинам, профспілкам, німецькому Червоному Хресту, службі молоді, іншим благодійним товариствам. Батьки оплачують 50 % утримання дітей, інші витрати відшкодовує власник дошкільного закладу.

Тут, зокрема,  діють дитячі садки з повним або неповним днем, призначені для дітей 3 — 6-ти років;  підготовчі класи, де виховують і навчають п’ятирічних дітей;   материнські центри, у яких матері разом з дітьми займаються цікавою і корисною діяльністю, спілкуються між собою та спеціалістами з педагогіки і психології.

Широко розповсюджені штейнерівські та дитячі садки Монтессорі, з їх особливим підходом до виховання і навчання, в основі якого лежить розвиток потенційних здібностей дитини, виховання впевненості у власних силах, поваги до інших, тощо.

Дитячі садки в Ізраїлі перебувають на утриманні муніципалітетів, релігійних і жіночих організацій. Діють платні приватні садки і групи по 5—10 дітей раннього (з 3-х місяців) і дошкільного віку. Відкриття приватних дитячих садків дозволяється лише фахівцям з педагогічною освітою.

Як і муніципальні, приватні дитячі садки контролюються міністерством освіти. Усі діти обов’язково мають відвідувати старшу групу в дитячому садку, яка безплатно готує їх до школи. Вони опановують різні види художньої діяльності, слухають оповідання і казки, вчаться читати і рахувати, працюють з комп’ютером, ознайомлюються з народними традиціями.

У Фінляндії дошкільне виховання здійснюється у тісному зв’язку із сім’єю. Батьки беруть активну участь у вихованні своїх дітей. Майже всі діти за рік до школи виховуються у дошкільних закладах.

Особлива увага у виховній роботі приділяється проведенню свят: Дня незалежності Фінляндії, Днів тата і  мами, Різдва, Пасхи, Дня фінської мови, тощо.

Діють  народні дитячі садки, сімейні садки, вихователі в яких повинні мати спеціальну підготовку. Дошкільні дитячі будинки теж працюють за принципом великої сімї.  Відкриті дитячі садки працюють за типом ігрових майданчиків, куди батьки приводять дітей для прогулянок, спільних ігор з однолітками.

Дошкільні заклади Швейцарії призначені для виховання дітей 4— 6-ти років. Крім державних, існує багато приватних дошкільних закладів, які протягом п’яти днів на тиждень працюють по кілька годин на день і розміщені переважно в одноповерхових котеджах з майданчиками для прогулянок і занять фізичною культурою. Швейцарські дошкільні заклади добре обладнані для занять і самостійної діяльності дітей.

І більш детально про французьке виховання.

Догляд за дітьми дошкільного віку у Франції

Позитивна демографія, досягнення в соціальній сфері є предметом гордості французів. У міській французькій родині зазвичай двоє або троє дітей. Народження дітей вітається суспільством.

Декретна відпустка триває загалом три з половиною місяці, з них місяць до пологів, та два з половиною місяці – після.

В цей час жінка отримує 80% від своєї заробітної плати ( у деяких випадках – 100%).

Після завершення декрету один з батьків має право на відпустку для догляду за дитиною. Цим правом, як правило,  користуються жінки. Тоді вони отримують 550 євро на місяць упродовж 6 місяців для першої дитини, одного року – для другої та два роки – для третьої.

Жінки, які мають низькооплачувану або нецікаву роботу, часто не бачать смислу в тому, щоби працювати лише для того, щоб оплачувати догляд за дитиною.

Няні

У Франції існують так звані «офіційні» няні. Вони мають спеціальну підготовку та дозвіл Відділу захисту сім’ї та дітей.

Такі няні доглядають дітей у себе вдома у маленьких групах від 1 до 4 дітей. Ці групи знаходяться під прискіпливою увагою держави.

В Парижі догляд дорогий. За 5 днів на тиждень, з 9 до 18 год. батькам може обійтися у 850 євро на місяць. В провінційних містечках – наполовину менше.

Няня може приходити доглядати дітей вдома. Це теж доволі дорого, але часто родини об’єднуються і спільно винаймають таку няню.

Є також «домашні няні», як правило з Африки чи Філіппін. Вони практично живуть у родині, часто виконують іншу домашню роботу. Таку няню може дозволити собі дуже забезпечена сімя.

Підробляють, доглядаючи дітей, студенти – вони забирають дітей зі школи або дитсадка і сидять з ними до повернення батьків з роботи.

Ясла

Французькі батьки мають можливість віддати свою дитину до ясел вже з 3-місячного віку.

Існують ясла муніципальні, якими опікується мерія, а також засновані різними асоціаціями, та «батьківські» – коли батьки самоорганізуються і самі створюють ясла  для своїх дітей.

Існують також ясла приватні або від конкретних підприємств чи компаній – останні надають послуги лише своїм співробітникам. В Парижі, як і в інших містах, де бракує муніципальних ясел, стрімко росте кількість приватних.

Але батьки віддають перевагу муніципальним державним яслам – насамперед тому, що думаюють, що там усе добре контролюється. До того ж, це зовсім недорого і залежить від рівня доходів родини. Оплата може бути 250 євро на місяць. У групах не більше 15 дітей.

В державні ясла потрапити непросто. Як правило, перевагу віддають матерям, які самі виховують дітей, також тим, хто працює повний робочий день та людям з невеликим або середнім достатком.

Коли діти досягають 2,5 – 3 рочків, їх віддають у  «материнську школу» (дитсадок), де вони перебувають до 16.30 год. Але батьки можуть скористатися ще послугою «подовженого дня», до 18.30.

Бабусі та дідусі

Загально прийнятно, що на пенсії людина повинна спокійно насолоджуватися життям. У Франції  дуже рідко маленьку дитину повністю доглядають бабуся та дідусь Вони можуть забрати внуча зі школи, посидіти з ним один вечір на тиждень чи забрати на канікули. Але це не постійний догляд.

Якщо ж бабуся та дідусь сидять з дитиною постійно, то батьки можуть запропонувати їм оплату.

Виховання

Для французів навчити дітей бути ввічливим, поважати інших, навчити правильно поводитись і їсти за столом займає одне з чільних місць у вихованні.

Підготовила  Данута КОСТУРА

Popularity: 5% [?]