Олександр Редич
Відповідно до КОЛЕКТИВНОГО ЗВЕРНЕННЯ ДО МІСЬКОГО ГОЛОВИ СТОСОВНО СТАНУ ВРАХУВАННЯ У ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПЛАНІ ПРОПОЗИЦІЙ ГРОМАДСЬКОСТІ (Вх. №5913/01-13 від 28.12.2011 р.), за результатами зустрічі із розробниками Генерального плану 27-01-2012 р., на основі отриманих відповідей на поставлені питання робоча група надала замовникам (міськвиконокому) та розробникам наступні зауваження та пропозиції (Додаток 1 до листа на ім’я Головкевича М.М.) :
Додаток 1
Пропозиції та зауваження
робочої групи від громадськості до Генерального плану Ірпеня
1.ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ:
1.1. Робоча група констатує, що перша стадія, а саме обговорення Концепції, стратегії, обґрунтування варіантів соціально-економічного розвитку м. Ірпінь на перспективу 15-20 років була відсутня, як і не були дотримані основні Положення про громадські слухання відповідно до Постанови КМУ від 25 травня 2011 р. №555.
1.2. Робоча група не погоджується із твердженням розробників щодо відсутності нормативних вимог розробки Концепції розвитку м. Ірпінь, як складової частини Пояснювальної записки до Генерального плану.
Аргументація:
1.У відповідності до п. 1.3 ДБН 360-92 основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана Концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію прав і свобод населення відповідно до Конституції України.
2.Також у відповідності до п. 2.1 ДБН Б.1-3-97 Концепція розвитку міста, селища (далі – концепція) є стадією розроблення генерального плану, призначеною для визначення основних проблем, пріоритетів і масштабів планувального розвитку населеного пункту та рекомендацій щодо їх вирішення та подальшого розроблення генерального плану.
Враховуючи, що відповідно до ДБН Б.1-3-97 Концепція як окремий документ, як правило, розробляється для значних та найзначніших міст, даний розділ повинен бути складовою частиною пояснювальної записки до Генерального плану такого міста як Ірпінь.
До того ж навіть при одностадiйному проектуваннi концепцiя виконується як складова частина (роздiл) генерального плану для попереднього розгляду та погодження принципових пропозицiй з планування територiї.
1.3. Пропозиція робочої групи щодо реалізації Загальних зауважень
1. Враховуючи природно-рекреаційну унікальність та історико-культурну спадщину Приірпіння, м. Ірпінь зокрема у Пояснювальній записці до Генерального плану повинен обов’язково бути розділ Концепція стратегічного розвитку міста Ірпінь на перспективу 15-20 років.
Для визначення перспективи формування міста у генеральному планi повинен бути стислий прогноз мiстобудiвного розвитку на вiддалений час (за межами розрахункового перiоду – на 20-30 і більше років).
2. У Концепції повинно бути чітко зафіксовано місія та бачення розвитку м. Ірпінь. А саме: місія Ірпеня полягає у забезпеченні, у першу чергу, населення регіону високими стандартами життя а гостей столиці комплексними послугами відпочинку, зеленого туризму, розваг, долученням до мистецько-історичних надбань нашого народу.
Удосконалення і розвиток планувальної структури міста слід пов’язувати з історичною зоною міста, його історико-архітектурним опорним планом і зонами охорони пам’яток історії, культури і природи.
На це повинен бути направлений розвиток всієї соціально-культурної інфраструктури міста та регіону, планування забудов, створення парків, скверів, зелених зон, територіальних ландшафтних парків, бізнес-територій, концертних та виставкових залів, створення підприємств відповідного спрямування для збільшення робочих місць.
Пропонується Ірпінській міській раді ініціювати прийняття Верховною радою України спеціального Закону «Про надання Будинку творчості письменників у м.Ірпені статусу пам’ятки культури та архітектури», відповідно до законодавства України про охорону історико-культурної спадщини. Порядок проектування на території (з обов’язковим комплексом досліджень, експертизою узгодженнями і так далі), визначити відповідальність будь-яких порушників законодавства і т.д.
Також у Генеральному плані має бути визначена концепція об’ємно – просторової композиції міста, громадського центру, планувальних зон і районів – художній образ поєднання минулого та сучасного міста, того «міста – сонця», «міста – саду» красивого, просторого, зеленого, квітучого, зручного для життя людини
У більш широкому розумінні доцільно говорити про Концепцію розвитку міста та регіону як про загально – державний (національний) рекреаційно-туристичний, історико-культурний заповідник «Український Парнас».
Така концепція не виключає його полі функціональність, збереження промислового потенціалу, але буде орієнтувати промисловість на новітні, чисті в екологічному плані технології
Робоча група пропонує розробити окреме фінансово-економічне обґрунтування (фінансовий баланс) розвитку міста, де для вирішення стратегічних задач (житло, робочі місця, соціальний розвиток) і створення інфраструктури (у першу чергу, ЖКГ) треба визначити потенційні фінансові ресурси, у тому числі, місцеві. Наприклад, інвестиційна ідея комплексної забудови пойми ріки Ірпінь може забезпечити вирішення цих задач. Проаналізувати можливості місцевих податків (на нерухомість тощо), комунальної власності. Оцінити ціну землі (без інфраструктури та після її розбудови).
Бажано зробити перелік реалізованих в інших містах плідних ідей та рецепти їхнього застосування у наших умовах.
Для інвестиційного менеджменту розвитку міста доцільно організувати не тільки робочу групу, а професійну команду управління програмою розвитку міста у складі, наприклад, 5 чол., у формі договору з обраною консалтинговою компанією з досвідом, передбачити для неї фінансування. Дод того ж є можливість залучити до розробок бізнес проектів студентів ВНЗ м. Києва та НУДПСУ за спеціалізацією «Менеджмент проектів і програм».
2. ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ПРОБЛЕМИ
2.1. Із відповідей розробників робоча група робить висновок про невирішеність протягом періоду, на який проектується Генеральний план житлової проблеми міста. Тобто житлові проблеми будуть тільки погіршуватись.
Стан житлового фонду і забезпечення житлом – одна з найгостріших проблем в м. Ірпені та Ірпінському регіоні.
Як відзначив член робочої групи Димура М.М., у Приірпінні житлове питання набагато ускладнюється незадовільним технічним станом і низькими експлуатаційними якостями частково побудованого довоєнного, а в основному післявоєнного житла, а також житлового фонду, побудованого у 50 – 70-х роках минулого століття по проектах перших масових серій великопанельних, блочних і цегляних будинків, загальний об’єм якого складає значну частину від всієї житлової площі в м. Ірпені.
Станом на 01.10.2010 р. більш ніж 12 000 осіб в м. Ірпіні проживає у житлових приміщеннях, які мають незадовільний стан, низькі експлуатаційні якості та вичерпали свій експлуатаційний ресурс.
До того ж ще велика частина ірпінчан проживає у незадовільних умовах — гуртожитках, у квартирах, де живуть два, а то й більше квартиронаймача, нежилих приміщеннях з забезпеченням значно менше, ніж передбачено нормативами площі на людину
Найтривожнішою і найнебезпечнішою в житловій сфері залишається проблема ветхого житла. Вона успадкована від соціалістичного минулого і є актуальною для всього простору бувшого СРСР. В м. Ірпені налічується більш ніж 100 житлових будинків застарілого житлового фонду, 6-ть одноповерхових бараків та 54-ри двоповерхових будинки, які давно стали ветхими та застарілими. В місті нараховується більш ніж 230 000 кв. м. ветхого житла.
По-перше, це тимчасове післявоєнне житло (бараки), а також житло першого періоду індустріального домобудування, так звані “хрущовки” ( 2-5-ти поверхів).
Строк експлуатації одно-та двоповерхівок давно вичерпався, а п’ятиповерхівок першого періоду індустріального домобудування складає лише 50 років. Враховуючи, що в цих будинках фактично не проводилися планові поточні і капітальні ремонти, їх стан набагато гірший ніж науково прогнозовані.
2.2. Пропозиція робочої групи щодо відображення у Генеральному плані вирішення житлових проблем.
Робоча група пропонує врахувати пропозиції Димури М.М. і передбачити у Генеральному плані конкретні заходи щодо заміни ветхого житла, особливо у центральній частині міста. А також у Ген плані повинно бути чітко сформульовано напрями вирішення житлової проблеми міста: які території будуть виділятись для надання приватного будівництва, створення житлового фонду соціального призначення, будівництво доступного житла, із визначенням необхідних ресурсів тощо.
Розроблення і затвердження міської програми щодо забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, шляхом заміни ветхого житла, формування житлового фонду соціального призначення та будівництва доступного житла і забезпечення її реалізації є необхідністю закріплення певних правил роботи, нових організаційних форм та економічних механізмів стимулювання розвитку житлового будівництва.
3.ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСТА УСТАНОВАМИ КУЛЬТУРИ
3.1 Враховуючи значну невідповідність нормам кількості установ культури громадськість міста і робоча група не можуть погодитись із тезою, що детальний план забудови центру міста буде обговорюватись після затвердження Генерального плану.
Аргументація:
Відповідно до пп. ДБН 360-92**:
2.12 Загальноміський центр треба розглядати у комплексі генерального плану, як просторову систему, до складу якої, крім центрального ядра і прилеглої центральної зони, входять взаємозв’язані з ним центри найбільш великих планувальних районів, зон або інших структурно-планувальних елементів.
Залежно від розмірів і планувальної організації загальноміського центру треба у його межах створювати систему взаємозв’язаних громадських просторів з виділенням головної площі, вулиці, пішохідних вулиць і зон.
2.13 При визначенні площі загальноміського центру і його ядра треба враховувати кількість населення, адміністративне значення, масштаби територіального розвитку міста, місцеві містобудівні й природні умови.
Для визначення площі громадських територій загальноміського центру і його ядра треба орієнтуватися на питомий показник 5-8 кв.м/люд., виходячи із перспективної кількості населення міста.
2.14 Загальноміський центр треба розвивати як поліфункціональну систему, яка має такі функції: управління; громадську, ділову, культурно-освітню й культурно-видовищну діяльність; торгівлю; громадське харчування, побутове й комунальне обслуговування; зв’язок, транспорт, житло, відпочинок, туризм.
До того ж відповідно до ДБН 360-92 театри будуються для міст понад 100 тис. чол. 5 – 8 чол. на тис. нас. Для м. Ірпеня залишається це питання проблемою, . оскільки при відсутності нормативного визначення поняття «Ірпінський регіон», він існує, а отже і повинен мати свій театр, концертний зал тощо.
3.2. Пропозиція робочої групи щодо відображення у Генеральному плані забезпечення міста закладами культури
У Пояснювальній записці до Генерального плану повинно бути чітко обумовлено перелік таких закладів, зокрема концертний зал, театр, загальноміський багатофункціональний Центр мистецтв, зафіксована заборона перепрофілювання існуючих установ, як це планується зробити із кінотеатром «Ірпінь».
4. ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ДОТРИМАННЯ НОРМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСТА ЗЕЛЕНИМИ НАСАДЖЕННЯМИ
4.1.Кресленнями Генерального плану фактично фіксується відсутність зелених зон загального користування у східній частині міста, при тому що державні будівельні норми вимагають, щоб при функціональному зонуванні території міста і формуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) визначались: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.
При тому, що відповідно до ТЕО 2004 року існуюча озелененні території загального користування (парки,сквери) становлять 18% від норми, площа лісів загального користування -35% від нормативу, це питання Ген планом не вирішується.
4.2. Пропозиція робочої групи щодо відображення у Генеральному плані дотримання норм зелених насаджень загального користування
У Генеральному плані повинно бути враховано чисельні звернення громадян м. Ірпеня щодо збереження зелених зон загального користування саме у межах міста.
Зелену рекреаційну зону (~ 700 гектар, за виключенням території розвитку) доцільно орієнтувати на територію відпочинку вихідного дня для гостей міста із відповідними малими архітектурними формами, із велосипедними доріжками, готелями вихідного дня тощо, тобто створення сучасного ландшафтного парку, що повинен відповідати концепції розвитку міста.
5. ЗАУВАЖЕННЯ ЩОДО ВИРІШЕННЯ АВТОТРАНСПОТРНИХ ПРОБЛЕМ
5.1. Хронічне відставання дорожньо-мостового будівництва, ускладнене різким ростом парку автомобільного транспорту, призвело до того, що 80% доріг і транспортних вузлів, особливо у центральній частині міста, працює на межі пропускної можливості. Із збільшенням обсягів котеджної та багатоповерхової житлової забудови поза увагою залишається питання створення автостоянок для приватного автомобільного транспорту. На фоні масової забудови інженерна інфраструктура міста фактично не покращується. Це говорить про те, що навантаження на існуючі старі мережі міста збільшується, і через деякий час вони просто не витримають і може настати інженерний колапс. А це вже питання безпеки громадян.
5.2. Пропозиція щодо відображення у Генеральному плані вирішення автортанспотрних проблем.
Доцільно передбачити естакаду через залізницю у створі вулиць Мінеральна з виїздом на VI-ту Лінію.
Також схеми транспортних і пасажирських потоків мають передбачати можливості руху велосипедного транспорту.
Також, робоча група має наступні зауваження до змісту Генерального плану:
6. Відсутня концепція об’ємно-просторової композиції міста і громадських центрів планувальних зон і районів міста.
7. Не визначено місце перенесення центрального ринку на перспективу.
8. Розробниками не дано відповіді на те, як у Генеральному плані відображено нормативне будівництво нових дошкільних та шкільних закладів у нових мікрорайонах у межах нормативної доступності.
9. Неконкретизовані пропозиції по інженерній інфраструктурі і інженерній підготовці територій. На фоні масової забудови інженерна інфраструктура фактично не збільшується, а це говорить тільки про те, що буде колосальне навантаження на існуючі мережі, і вони просто-напросто не приймуть навантаження. Тоді у місті може наступити інженерний колапс. А це уже питання безпеки ірпінців.
10. Не визначено територій спільних iнтересiв вiдповiдних територiальних громад (примiських територiй, використання яких пов’язано з розвитком міста), у тому числі резервних територій для подальшого розвитку міста та селищ.
Члени робочої групи:
Димура М.М.,
Ніколаєв В.П.,
Єгорова Г.В.,
Гуменюк В.Є.,
Редич О.В.
Popularity: 6% [?]