Про ціну на газ

Данута КОСТУРА

Нині у розмовах темою номер один стоять тарифи на газ та електрику. Ця тема не залишила байдужим нікого – від пенсіонерів із їх злиденною пенсією до багатіїв. А між ними стоїть «середній клас». От по сімейному бюджету середнього класу нові тарифи вдарили найбільш суттєво. Бо пенсіонерів захистили субсидіями, ну, а багатії на те й багатії, що не відчують особливих змін.

Тема підняття тарифів непроста. Її з усіх сил використовує «бич» нашого суспільства – популісти. Вони, як завжди, говорять невеличку частину правди, яка знаходить відгук у серцях людей, котрим живеться непросто. От і можна заробити на цій темі політичні дивіденди. А інша частина правди популістами старанно замовчується, бо ж коли «копнути», то можна побачити у декого «рильце в пушку». Бо ж саме ці «дехто» і спричинилися до того, що ціна на газ в Україні була найбільшою в Європі, що, платячи шалені кошти за газ сусідній державі, занедбували видобуток власного газу, що нас цілеспрямовано робили повністю енергозалежними від Росії.

І ми, платячи невеликі суми за газ, платили насправді за нього ринкову ціну з державного бюджету. Платячи мало, ми давали можливість збагачуватися непорядним людям, які створили свої схеми й на цих газових оборудках ставали мільярдерами.

Про українську енергонезалежність, про тарифну політику і про те, що робить уряд у цьому напрямку, говорив з регіональними ЗМІ 21 липня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

На семінарі також виступили голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін і представники громадського сектору Святослав Павлюк, керівник київського офісу Асоціації «Ефективні міста України» і Тетяна Бойко, координатор житлових програм громадянської мережі «Опора».

У вступному слові Прем’єр-міністр сказав: «Питання енергоефективності – один із резервів нашої держави. Україна має надзвичайно великий рівень енергозатратності. Це забирає у нас можливості конкурентного розвитку, ресурси. Ми використовуємо енергії утричі більше, аніж наші сусіди, наприклад, Польща».

Гройсман зазначив, що раніше газ коштував менше, ніж була його реальна вартість. Це давало можливість тим, хто «опікувався» питаннями газу, закуповувати його за копійки і продавати значно дорожче, переслідуючи дві мети: власне збагачення і загравання з людьми начебто через низькі тарифи. Але якщо сьогодні взяти навіть той тариф, який громадяни сплачували 5 років тому і компенсацію, яку було направлено «Нафтогазу» з державного бюджету, що формується з податків кожного з громадян, то, виявляється, що ціна була ринкова. Фактично ми виходили на одні й ті ж цифри, тільки що «газовий сектор був надзвичайно корупційним, в ньому люди здобували мільярди доларів, на яких будували свої власні імперії. Це відбувалося й за участі влади, тому що влада давала преференції».

Що, зокрема, робили? Для кожного українського громадянина виписували граничну норму по пільговій ціні, не дивлячись, скільки насправді він спожив. У результаті створювався баланс уже проданого, але не спожитого газу. Тоді цей газ продавали підприємствам України, але вже за ринковими цінами. У результаті, купуючи у державних компаній газ за 2 тис. грн. тут же перепродували його за 7 тис. грн. Різниця у 5 тис. грн. повинна була йти у бюджет, а йшла у кишені.

Через низький тариф було доведено до зубожіння житлово-комунальне господарство країни. У газовій сфері не було коштів на видобуток газу. Потрібно зменшити споживання газу, тоді зменшиться й середній рахунок у квитанціях. «На це піде 2-3 роки. Що потрібно робити – компенсувати тим, кому це необхідно. Адресна безповоротна державна підтримка. Наприклад, є людина, яка має будинок 500 м2, серйозні статки. З іншого боку, є людина, яка має квартиру 40 м2, невеликі статки. І в того, і в іншого є так званий пільговий газ – 1200 кубів на 6 місяців. Ці куби будуть сплачені за пільговою ціною. Але все одно «Нафтогаз» цю різницю отримає, але отримає і за бідного, і за багатого. Тому наше завдання сьогодні – дати адресну допомогу не багатому, а бідному. У той же час ми маємо робити модернізацію, зменшувати споживання».

В.Гройсман на закінчення свого виступу сказав, що час популізму, який нас знищує, забирає незалежність – минув. У перспективі через 2-3 роки має бути успіх. І на цей успіх уряд орієнтується.

Люди мають платити не більше 12%

Відповідаючи на запитання журналістів, Гройсман зауважив, що вважає закон про ринок газу  європейським і правильним. Щодо тарифів, то, на його думку, рішення деяких міськрад щодо мораторіїв – це декларація, яка не має жодної юридичної основи.

Премєр наголосив, що Київ вирішив накласти мораторій на тарифи на тепло до 1 жовтня. Але оскільки тепло в Україні включають з 15 жовтня, то це рішення вважає просто популістським кроком політиканів. Мова йде не про те, щоб захистити когось, а про те, щоб провести інформаційну кампанію проти тарифів.

Ще одне запитання стосувалося того, чи готовий уряд у випадку продовження акцій протесту піти на поступки і піднімати тарифи не одноразово, а поетапно:

«Протести можуть бути лише штучно створеними. Якщо ви візьмете рахунок, то побачите, скільки реально коштує газ. У цьому році ситуація буде кращою, ніж у минулому. Чим вищою буде ціна на газ, тим більше шансів отримати субсидію. Люди мають платити не більше 12% свого сукупного доходу, 88% компенсує держава, але при цьому компенсує саме тим, хто має отримувати допомогу».

Прем’єр-міністр сподівається, що вже наступного року вдасться ввести монетизацію субсидій. Він нагадав, про Меморандум 2008 р., підписаний прем’єр-міністром Тимошенко, президентом Ющенком, міністром фінансів Пинзеником, головою Нацбанку Стельмахом. «Там чітко написані дві речі – уряд установить ринкові ціни на газ (це те, що ми зробили) і що в них є ефективний захист – субсидії. Якби вони це зробили, сьогодні Україна була б енергонезалежною країною».

Сказав і про поїздку у Брюссель, де за результатами його візиту ЄС готовий підтримувати Україну у створенні Фонду енергоефективності.

Щодо великих зарплат, які отримують деякі керівники державних компаній, то Прем’єр-міністр вважає їх обґрунтованими. Якщо поставити зарплату 10 тис. грн., буде багато охочих, але не буде результату. Рядових керівників будуть купувати олігархи, і ці керівники працюватимуть не на державу, а на своїх власників. Так було раніше. Потрібно, щоб державна компанія була прибутковою, сучасною. І щоб розвивалася. До менеджменту газової компанії є свої вимоги: збільшення видобутку, зменшення технологічних витрат, розвиток.

Корупцію і популізм Володимир Гройсман назвав близнятами, які йдуть поряд. І що з них гірше – сказати важко, бо й те, й інше дуже погано. «Наведіть мені приклад хоча б одного популіста, який би впровадив у життя те, про що говорив з трибуни? Немає таких. Кожен популіст, виходячи на трибуну, кричить: людям дуже важко, людям треба підняти пенсії, підняти зарплати, дати можливість працювати. Але чого ж ніхто не говорить як?».

І ще раз заявив, що час популізму минув. Це наше минуле. Зараз настає час відповідальної професійної соціальної політики в державі.

Про субсидії, тарифоутворення, енергоефективність і де взяти кошти на термомодернізацію – у наступних числах газети.

Данута КОСТУРА

Popularity: 2% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code