Поїзди дружби

Данута Костура
20–й рік Незалежності. 92 роки з часу проголошення Дня Злуки і 12 років святкування Дня Соборності як державного свята.
На жаль, доводиться стверджувати, що ми і досі, десь там, у радянському минулому. І що робиться все, щоб схід і захід України не знаходили точок дотику.
Як і в домайданні часи, так і після влада на місцях на сході і півдні нашої держави робила все, щоб громадяни і надалі жили в радянських смислах. Тому нічого дивного, що зараз, коли вся повнота влади належить саме цій силі, радянський дух переноситься на всю Україну.
Безперечно, 5-та колона, яка є вагомою складовою цієї сили,у час прийняття непопулярних, але життєво необхідних реформ потребує жертвоприношень. Жертвами вибрані нацпатріоти, їх світобачення.
Йде топтання по найбільш тонкій, чутливій і високій сфері – любові до рідної землі, до своєї Вітчизни.
Пару років тому випала нагода побувати в Луганську. Залишала його з приємним відчуттям, що не все там так погано, як видавалось у Києві. Люди хочуть знати і про захід України, і про свою столицю. Хочуть відчути свою причетність до них. І питання мови у них не стояло. Рідна українська була їм і цікава, і приємна.
Пригадалися колись, за тих же радянських часів, «поїзди дружби». От хай би взяли з того минулого хорошу ідею і перенесли її на сучасний грунт. Із яким задоволенням проїхались би через неозорі степи з їхніми балками, ланами – західняки. І як цікаво було б пройтися львівськими вуличками, побувати на карпатських перевалах східнякам.
Президент Віктор Янукович обіцяв об’єднати Україну. То може почати з екскурсій?

Popularity: 1% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code