Данута КОСТУРА
Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки», який вступив у силу 21 травня 2015 року, перейменуванню підлягають ті назви населених пунктів і вулиць, що безпосередньо пов’язані із комуністичним тоталітарним режимом; містять назви його органів влади й імена діячів; уславлюють події і пам’ятні дати, пов’язані із тоталітарним культом.
Декомунізація розділена на три етапи ( 21.05.2015 – 21. 05.2016)
Перший етап – 21.05.2015 – 21.11 2015
Перейменування 941 населених пунктів ( з них 32 міста), які мають радянські назви. Для цього міські ради, райради і облдержадміністрації мали провести громадські слухання та надати пропозиції з новими назвами до Верховної ради. Якщо цього не зробили у зазначений час, ВР отримала право перейменувати населені пункти до 21 лютого 2016 року. Варіанти назв надасть Інститут національної памяті.
Другий етап – 21.11. 2015 – 21.02. 2016
Перейменування вулиць з радянськими назвами та демонтаж тоталітарних пам’ятників, дощок, стел. Сільські, селищні чи міські голови подають пропозиції по зміні назв на депутатські сесії, враховують думку громадськості. Згідно з законом вони персонально відповідають за результати голосування. Якщо це не буде зроблено, то представники облдержадміністрацій мають право подати в суд на голів , які саботують перейменування чи демонтаж. Також до суду може звернутися громадськість. Передбачена кримінальна відповідальність.
Третій етап – 21.02 -2016 – 21.05.2016
Затвердження назв вулиць і демонтаж пам’ятників у населених пунктах, де це не зробила міська влада. Це зроблять голови держадміністрацій, на території яких розташовані населені пункти , де провалили декомунізацію. Якщо голови держадміністрацій це не зроблять – будуть звільнені вищим керівництвом.
Особливість другого етапу декомунізації полягає в переході від етапу колективної безвідповідальності до етапу індивідуальної відповідальності.
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович : «Якщо міськими головами не буде реалізовано цей другий етап декомунізації, тоді кожний громадянин України зможе подати в суд на конкретного міського голову за саботаж виконання цього закону, а він передбачає відповідальність включно до кримінальної».
Посилання на брак коштів на нові таблички при зміні тоталітарних назв не може слугувати причиною невиконання закону про декомунізацію, оскільки їх оновлення передбачене у бюджетах усіх місцевих органів влади.
ПРОТИВНИКИ І ПРИХИЛЬНИКИ ПЕРЕЙМЕНУВАНЬ
На початку вересня в Ірпені пройшли громадські слухання з приводу перейменування вулиць. Учасники розглянули звернення і пропозиції громад, мешканців щодо перейменування і проголосували за деякі з них. Перед слуханнями їх пропозиції висвітлювались у медіа.
А під кінець вересня та на початку жовтня почали надходити нові звернення, в основному, вже з боку противників перейменувань.
Одним з їх аргументів – витрата коштів. Насправді, вся вартість перейменування – це кошти на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків з покажчиками. Ціна таблички від 65 грн. за 1 штуку. Це можна зробити і силами меценатів.
А ще противники перейменування приводять як аргумент фразу: « це наше минуле, тому не треба нічого змінювати». А то, що це минуле було побудоване на знищенні інтелігенції, влаштуванні штучного голоду для селян, тотальній фальші і подвійній моралі, то що українські цінності і носії цих цінностей тотально винищувались, це до уваги не береться.
Вулиця Горького на вулицю Горького?
«Вулицю Горького жителі вирішили не перейменовувати, тому що ця назва не несе ніякого негативного смислу», – написав у своєму зверненні до міського голови депутат Андрій Страховський. Ще й як несе. Горький ( Фадєєв, Фурманов тощо) були професійними пропагандистами комуністичного режиму, тому безпосередньо з ним пов’язані.
Вулиця Калініна на вулицю Калініна?
Дивним видався аргумент мешканців вулиці Калініна: «їх лякає переоформлення документів, тому вони просять залишити цю назву». Невже депутат не роз’яснив своїм виборцям, що ніяких документів не потрібно буде переоформлювати ?
Вулиця Андрея Шептицького чи вулиця Вокзальна?
Депутат Андрій Страховський у своєму зверненні від 2 жовтня пропонує вулицю Ленінградську перейменувати на Вокзальну, посилаючись на опитування мешканців, яке він провів.
Звичайно, що могла би бути і вулиця Вокзальна. Але на Ленінградській от уже 6 років знаходиться Українська Греко-Католицька церква. Громада, яка зібрала 189 підписів, звернулася з проханням перейменувати вулицю Ленінградську на вулицю митрополита Андрея Шептицького ще 12 серпня. На початку вересня відбулися громадські слухання. Тоді щодо перейменування вулиці Ленінградської була лише ця пропозиція, яка і була проголосована.
Нагадаємо, що цього року виповнилося 150 років від дня народження митрополита. Ця дата відзначається впродовж року на державному рівні. Світла і могутня постать Андрея Шептицького є уособленням соборної України.
Вулиця гетьмана Виговського чи вулиця Суворова?
Ще одне звернення (від 25 вересня) з приводу перейменування вулиці Суворова. Мешканці вулиці та міста просять не змінювати назву вулиці. Мотивують своє прохання величчю Суворова як полководця.
Великий російський полководець був ще й вірним слугою російського царизму. В його історії придушення народних повстань у Росії і Польщі. Ми намагаємось позбутися маркерів, які уособлюють «велику і неділиму Росію». А Суворов якраз і є цим уособленням. Комісія запропонувала перейменувати вулицю на гетьмана Виговського, який разом з кримськими татарами розгромив московське військо під Конотопом. На громадських слуханнях розглядався і був проголосований саме цей варіант.
Ми намагаємось відірватися від комуністичних символів. Але не менш важливим для нас є можливість вийти з гуманітарно-культурного простору Росії. І творити свій, український простір, зокрема, і в назвах вулиць.
Вулиця Михайла Вериківського чи вулиця Піонерська?
Великий резонанс дістав можливий факт перейменування вулиці Піонерської на вулицю композитора Михайла Вериківського, будинок якого знаходиться саме на цій вулиці. Зі зверненням до голови Ірпеня перейменувати вулицю Піонерську на М. Вериківського ще у червні звернулися: художній керівник театру драми і комедії Е. М.Митницький ( зять композитора), голова Національної спілки композиторів України І. В. Щербаков, директор Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса Н. М. Корнієнко, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України О. В. Чижова, голова Національної спілки театральних діячів України Лесь Танюк. Ось такий солідний список митців, які знають і розуміють вагу творчості Михайла Вериківського. Але про величезний внесок в українську культуру не знають чи не хочуть знати деякі мешканці цієї вулиці, які звернулися 21 вересня зі зверненням до голови не перейменовувати вулицю. Мотивували це, зокрема, тим, що «піонер» у перекладі означає «дослідник» і що це слово використовувалось у різних значеннях. Так. Але ж ми то знаємо, що у нашому випадку поняття «піонер» йшло у стрункому ряду з такими поняттями, як комсомол, комуніст. То чого ще й тут лукавити?
Вулиця Сергія Нігояна чи вулиця Московська?
Київська Вірменська Громада 31 серпня звернулася до голови міста змінити назву вулиці Московська на вулицю Сергія Нігояна. Думається, що у цьому випадку, мабуть, ніхто не посміє заперечувати.
Вулиця Олександра Єрощенка чи вулиця Висока?
Це перейменування не належить до тих, які згідно з законом необхідно перейменовувати. Проте увіковічнити пам’ять ірпінчанина Олександра Єрощенка, який віддав своє молоде життя за вільну Україну наш святий обов’язок. З пропозицією про перейменування звернулася мати Олександра Єрощенка, Н. І. Дубчак. Її син загинув 14 лютого під Дебальцевим, захищаючи пораненого товариша. Нагороджений орденом «За мужність III ступеня (посмертно)». Проживав на цій вулиці з 1994 по 2012 рік.
Вулиця Євгена Гуцала чи вулиця Пісочна?
Ця вулиця теж не підпадає під перейменування. Але якщо ми цінимо наш культурний набуток, то зобов’язані при нагоді віддавати шану тим людям, які спричинилися до творення нашого культурного простору і нашої громадянської позиції. Євген Гуцало із цієї когорти. З Ірпенем пов’язане його дитинство ( гостював у тітки, яка проживала на цій вулиці), згодом впродовж 20 років творив у Будинку творчості. Його твори вивчають у школі, пишуть дисертації.
З пропозицією про перейменування вулиці Пісочної на вулицю Євгена Гуцало, лауреата Національної премії ім.Тараса Шевченка та міжнародної премії Фундації родини Антоновичів, звернулася депутат О.Р. Олійнич.
Інші пропозиції
Корінний мешканець Ірпеня С. А. Журба разом з раніше заявленими підписантами просить перейменувати 1-й та 2-й Північні тупики «на якісь із цих прекрасних назв» : Вишиванкова , Патріотична, Бучанська, Радісна, Благодатна, Затишна тощо.
Йому відповідає своєю пропозицією інший ірпінчанин Володимир Більчик. Він вважає, що вулиці з «невизначеними назвами» як і «прокомуністичні та проімперські» слід перейменувати «на імена славетних наших земляків, українців, історичних осіб або письменників, які жили і працювали в Будинку творчості».
Що не потрібно буде робити громадянам у зв’язку з перейменуванням вулиці:
Згідно з чинним законодавством, після перейменування не потрібно буде тут же робити відмітку про нову адресу. Це можна зробити, коли буде зручно – коли до паспорта треба вклеїти нове фото, або під час зміни місця проживання чи по досягненні віку. Штамп із новою адресою у паспортному столі обійдеться у 85 копійок – таким є розмір державного мита.
У зв’язку із перейменуваннями не треба буде змінювати документи про власність на нерухомість. Всі необхідні зміни в документи вносяться лише при продажі, даруванні чи передачі у спадок. Те ж саме стосується при передачі права власності на автомобіль.
Єдині, кому треба буде внести зміни в статутні документи, – це юридичні особи. Ця процедура для них є безкоштовною.
Перейменування не вплине на призначення субсидій і на можливість проголосувати на виборах.
Про зміни назв вулиць будуть повідомлені всі державні органи, а тому вони мають приймати документи як із новими назвами у адресах, так і зі старими.
Усі реєстри громадян мають бути приведені у відповідність до змін, певний час там паралельно «співіснуватимуть» старі й нові назви.
Засідання комісії
На виконання Закону України (від 9.04. 2015 р.№ 317 –VIII, набув чинності 21.05. 2015 р.) 1 грудня вчергове засідала комісія з питань збереження, історико-культурної спадщини, найменувань та пам’ятних знаків при виконкомі Ірпінської міської ради.
Заступник голови комісії , начальник відділу культури національностей та релігій Євгенія Антонюк проінформувала присутніх про звернення, які надійшли на ім’я голови міста з приводу перейменувань.
Виявилося, що деякі члени комісії так досі і не зрозуміли, що призвані виконувати Закон України. Скажімо, представник відділу містобудування та архітектури з обуренням говорила про перейменування вулиці 3-го Інтернаціоналу на Соборну і у зв’язку з цим про велику кількість мешканців, які змушені змінювати записи у своїх документах. Представник начальника цього відділу Михайла Копача чи то не знає, чи то свідомо вводить в оману мешканців вулиці Соборної. Адже, згідно з чинним законодавством, після перейменування не потрібно тут же робити відмітку про нову адресу, не треба змінювати документи про власність на нерухомість. Всі необхідні зміни в документи вносяться лише при продажу, даруванні чи передачі у спадок.
Комісія проголосувала за перейменування вулиці Дзержинського на вулицю Покровську ( перший варіант був вул. Степана Мамчура).
Здивувало незнання деяких членів комісії історії своєї держави.
У декого викликала сумнів доцільність перейменування таких вулиць, як Піонерська, Чапаєва, Суворова тощо. Комісія проголосувала за направлення листа до Інституту національної пам’яті за роз’ясненням.
Данута КОСТУРА
Перелік вулиць, провулків Ірпеня, які будуть перейменовані
Вулиця Комсомольська на вулицю Гуцала, Висока – Єрощенка, Ленінградська – Шептицького, Щорса – Личака, Московська – Давидчука, Кутузова – Багірова, Лібкнехта – Кірічека, Піонерська – Вериківського, Гайдара – Довженка, Горького – Гончара, Дзержинського – Покровська, Калініна – Січових Стрільців, Комінтерну – Небесної Сотні, Маяковського – Малишка, Надсонова – Лисенка, Паризької Комуни – Ярославська, Пролетарська – Троїцька, Р. Люксембург – Петрусенко, Свердлова – Незалежності, Суворова – Виговського, Чапаєва – Орлика, Курська – Білокур, Нахімова – Сагайдачного, 1-й Північний тупик – на провулок Сопілки, 2-й Північний тупик – провулок Енергетиків, провулок Гайдара – – провулок Гнатюка, провулок Комінтерну – пров. Сосновий
Popularity: 7% [?]
Не время переименовывать улицы, сейчас и без этого хватает более важных проблем которые требуют решений. Глупо во время боевых действий в стране заниматся таким мелочным делом…