Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає!»

Данута КОСТУРА

Форум, який проходив впродовж 22-24 листопада у Києві, був присвячений 85 роковинам Голодомору. У його рамках відбулась низка заходів: в Українському домі впродовж перших двох днів пройшов науковий симпозіум, у Верховній Раді відбулося меморіальне засідання, у Національній опері – мистецька акція-реквієм «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!». 24 листопада у Мистецькому арсеналі пройшло засідання за участю Президента України, глав іноземних держав. Форум завершився поминальними заходами біля Меморіалу жертв Голодомору.

В Українському домі на науковому симпозіумі виступили близько 55 відомих закордонних та українських дослідників Голодомору з України, Канади, США, Франції.

На першій сесії обговорювали творчу спадщину Рафаеля Лемкіна – науковця-правника, автора концепції геноциду. Рафаель Лемкін, виступаючи перед українською громадою у Нью-Йорку в 1953 році, на 20-ті роковини Голодомору, назвав геноцидом злочини сталінського режиму проти української нації. Він бачив в українському геноциді чотири складові: Голодомор, знищення інтелігенції, ліквідацію автокефальної Церкви, цілеспрямоване етнічне змішування населення України.

З вдячністю згадували на Форумі імена іноземців, Людей Правди, які першими намагалися донести світові правду про Голодомор. Серед них – британський журналіст Гарет Джонс, один з перших західних кореспондентів, який, ризикуючи життям, намагався побачити трагедію на власні очі. Це, що побачив – описав у двох десятках статей, опублікувавши їх в англійських, американських, німецьких газетах. За це піддався цькуванням. Зараз Україна разом з Польщею і Великобританією створює фільм «Гарет Джонс».

Про канадську журналістку Ріа Клайман донедавна знало лише невелике коло дослідників Голодомору. Вона під час голоду проїхала українськими селами і згодом написала про це правду. Про Ріа Клайман знято документальний фільм «Голод до правди».

З вдячністю згадали Роберта Конвекста та Джеймса Мейса.

Доповідачі наголошували, що світ ще недостатньо знає про Голодомор, тому слід цілеспрямовано працювати у цьому напрямку. Добрим словом згадали книги знаних у світі професора історії Єльського університету Тимоті Снайдера «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» та Енн Еплбаум «Червоний голод. Сталінська війна з Україною». Саме через непересічність цих особистостей їхні книги про Голодомор є особливо цінними, оскільки допомагають вагомо поширювати у світі правду про сплановане вбивство голодом мільйонів селян у центрі Європи.

Наголошувалось, що це був злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Верховна Рада у 2006 році ухвалила Закон, де законодавчо закріплено, що Голодомор 1932 -1933 року був геноцидом

На симпозіумі виступили знані у світі Філіп де Лара, філософ, професор із Франції та автор книги про українську селянську культуру першої половини ХХ ст.Вільям Нолл.

Багато доповідачів наголошували, що особливо жорстоким був голод у місцевостях, де люди у свій час симпатизували і підтримували УНР. У тих районах частіше, ніж в інших спалахували селянські протести. Тому там особливо нещадно забирали всю їжу, заблоковували дороги, щоб люди не могли покинути села, у яких проживали.

Виступали і українські посадовці, які займалися і нині займаються Голодомором. Вони нагадали як непросто українці дізнавалися про найбільшу трагедію в історії України. Нагадали про опір п’ятої колони, з яким зіткнулася влада, намагаючись повернути пам’ять про жертви Голодомору. Відзначена подвижницька праця закордонних українців.

На симпозіумі дискутували щодо кількості жертв, знищених голодом. Одні вважають, що їх 7-10 мільйонів, інші – 3,9. Будемо сподіватися, що науковці з часом порозуміються.

У всіх виступах звучав головний посил – об’єднати зусилля міжнародної спільноти для визнання Голодомору актом геноциду. Наразі Голодомор як геноцид на офіційному рівні визнали 16 країн світу.

На Форумі були присутні делегати з багатьох держав світу. Вони, кожен у свій спосіб, будуть розказувати про українську трагедію у себе вдома.

Як, скажімо, представник Пакистану Гулям Сарвар. Він, лікар за фахом, очолює більш ніж 2000 -ну громаду пакистанців – симпатиків України. Більшість з них у свій час закінчувала українські вузи.

Туніс представляв депутат парламенту, віце-президент групи дружби «Туніс- Україна» п. Амаль Суейд.

Разом з послом України у Лівані Ігорем Осташем на Форум прибули троє ліванців. І таких прикладів можна привести чимало.

Багато уваги було приділено способам донесення до учнів ( і не тільки) правди про Голодомор. На Форумі побували вчителі, методисти з багатьох областей України. Доповідачі ділилися напрацюваннями.

Зокрема, представник Канади розповів про мобільний клас на колесах. Це спеціально обладнаний автобус, де показують навчальне відео. А потім учні в інтерактивній формі засвоюють побачене. Автобус їздить Канадою вже впродовж трьох років, заїжджаючи у школи, на фестивалі, виставки. За цей час відео про Голодомор побачили близько 32 тисяч людей.

Було багато студентів, школярів – нагороджували переможців 3-го Міжнародного конкурсу наукових і мистецьких робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко. Подружжя зібрало за чотири роки ( 1987 – 1991) тисячі свідчень про Голодомор. Пізніше вони були опубліковані у книзі «33-й: Голод: Народна Книга-меморіал».

У рамках симпозіуму відбулась творча зустріч з творцями фільмів про Голодомор, серед яких «Гіркі жнива», «Голод 33», «Живі».

23 листопада вшановувалась пам’ять жертв Голодомору у Верховній Раді. У засіданні взяли участь народні депутати, урядовці, представники дипломатичного корпусу, національних товариств, священнослужителі різних конфесій, учасники Форуму. Голова Верховної Ради Андрій Парубій, зокрема, сказав: «Сьогодні, як і 85 років тому, проти нас той самий ворог – імперська вічно відстала і смертельно небезпечна у своїх комплексах Росія. І так само, як і тоді, ворог хоче не лише фізично вбити українців на фронті, а перш за все – намагається знищити український дух, українську Церкву, українську мову».

Перед присутніми виступив Патріарх Київський і всієї Руси-України Святійший Філарет, який зауважив, що він виступає не лише як предстоятель церкви Київського Патріархату, а як один з останніх свідків Голодомору.

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав згадав Митрополита Андрея Шептицького «який перший серед усіх лідерів світової думки, перший з церковних лідерів разом зі своїм Галицьким єпископатом підняв голос на захист вмираючих українців».

Ввечері у Національній опері звучали твори Себастьяна Баха та Олександра Родіна. Твори потужно виконали Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського, Камерний хор «Кредо», артисти Академічної хорової капели Українського радіо.

фото з Інтернету

24 листопада пройшло засідання Міжнародного форуму за участю Президента України, глав іноземних держав. Петро Порошенко під час виступу сказав: «У ті чорні тридцять другий і тридцять третій роки московський тоталітарний режим з диявольською наснагою взявся ламати волелюбну українську душу, влаштувавши геноцид проти цілого народу. Не було ніяких природних катаклізмів. Не було ніяких трагічних обставин. Був лише дуже скрупульозно виконаний у кремлівських кабінетах план, який приніс небачену людську трагедію на родючі українські землі. Бо режим Сталіна бачив єдину можливість закріпитися в Україні – ціною мільйонів життів».

Завершився Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає» панахидою, хвилиною мовчання та запаленням свічок у пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років біля Меморіалу жертв Голодомору.