Данута КОСТУРА
Днями у Ворзелі на запрошення Ворзельської селищної ради побували заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Андрій Андрущенко і начальник відділу екомережі та екосистеми Світлана Недзельська.
Селищна рада запросила посадовців, щоб прояснити для себе процедуру очистки заказника «Ворзель» від аварійних дерев, які загрожують електромережам та мешканцям, що проживають на прилеглій до заказника території.
ЗАКАЗНИК «ВОРЗЕЛЬСЬКИЙ»
Ворзельська селищна рада своїм рішенням від 11. 09. 2003 р. затвердила схему розміщення ділянок рекреаційного призначення, а Київська обласна рада від 20.11. 2003 року оголосила заказником місцевого значення «Ворзельський» площею 84, 4631 га з такою характеристикою: «Унікальні лісові масиви з рідкісними рослинними угрупуваннями та рідкісними видами рослин. У лісовому фонді представлені соснові , дубово-соснові, дубові та березові ліси. Вік деревостану 100-150 років. Тут також зростають сон чорніючий та лілія лісова, занесені до Червоної книги України».
Заказник «Ворзельський» – це 16 окремих соснових, дубово-соснових, дубових та березових урочищ різної площі, розкинутих по всій території Ворзеля:
- Чернишевський -2 – 0, 6669 га;
- Чернишевський – 5,8098 га
- Кіровський – 3,1345 га
- Березовий гай – 7,1422 га
- Борщагівський – 2,6548 га
- Березневий – 1,3143 га
- Криловський – 1,4582 га
- Тургенівський – 0,3068 га
- Паризький – 1,8747 га
- Коцюба – 3,3854 га
- Сосновий Бір – 3,3839 га
- Україна -1 – 10,3986 га
- Україна -1 – 6,8567 га
- Дієцезія – 5,1243 га
- Бджілки – 5, 2503 га
- Супутник – 25, 5243 га
Територія заказника є недоторканною. Щоб зрізати аварійне дерево у заказнику, потрібен дозвіл обласного еколога, який спеціалізується саме на деревах заповідного фонду.
Комісія визнала заказник «Ворзельський» у прийнятному стані. Щодо лісового масиву «Березовий гай», де масово гинуть берези, посадовці вважають це природним процесом.
Ліс – це збалансована природна екосистема, яка сама себе живить. Дерева, якщо вони попадали, мають трухлявіти, перетворюючись на гумус і тим самим даючи поживу іншим видам.
Сосни, на яких заселилися стовбурові шкідники, потрібно вирізати. А з ними ще 10 відсотків здорових дерев, які примикають безпосередньо до зараженої сосни. Це єдиний спосіб боротьби з стовбуровими шкідниками. Проте закон не дозволяє вирізку у заказниках. Потрібно вносити зміни до закону.
Комісія виявила в одному з заказників купу плитки, яка була вже у користуванні. Точно така ж плитка лежала на подвір’ї садиби, що навпроти. Такі дії мешканців караються штрафом.
Багато інформаційних щитів потребують заміни.
Голова Ворзельської селищної ради Лариса Федорук висловила свою думку щодо існування заказника «Ворзельський»: «Заказник місцевого значення відноситься до земель природно-заповідного фонду. Законом України про природно-заповідний фонд встановлені обмеження щодо використання заказника місцевого значення: заборонена вирубка лісів, санітарна вирубка та вирубка захаращеності.
Однак, всі 16 (14) урочищ розташовані між житловими та садибними мікрорайонами і навіть таке елементарне питання як заборона зрізки сухостійних дерев в заказнику, який межує з садибною забудовою може завдати шкоди життю і здоров’ю людини.
Тому доцільно змінювати режим території земель природно заповідного фонду, яке мало б використовуватись в оздоровчих та рекреаційних цілях.
Це, наприклад, може бути регіональний ландшафтний парк, який також відповідно до закону може використовуватись в рекреаційних та оздоровчих цілях».
ПРО СИТУАЦІЮ З ЗАКАЗНИКАМИ ТА ЛІСАМИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДІЗНАЛИСЯ У НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ЕКОМЕРЕЖІ ТА ЕКОСИСТЕМИ СВІТЛАНИ НЕДЗЕЛЬСЬКОЇ
Скільки і яку площу у Київській області займають заказники і хто ними опікується? Скільки їх у Приірпінні?
На території Київської області налічується 214 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею – 290 тис. га, що становить 10,3 % від адміністративної площі області.
З них, заказники складають – 48% (102 на площі 89 702,74 га), у тому числі: загальнодержавного значення – 16% (16 площею 63 276,9 га) та місцевого значення – 84% (86 площею 26 425,84 га).
Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» територіями та об’єктами природно-заповідного фонду опікуються землекористувачі земельних ділянок, на яких покладено охоронні зобов’язання щодо охорони даних територій.
Це, зокрема, лісгоспи, райдержадміністрації та органи місцевого самоврядування.
При цьому, на території Ірпінського регіону створено 4 об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, загальною площею 87,21 га, а саме: лісовий заказник «Ворзельський» (85,0 га) та ботанічна пам’ятка природи «Тюльпанове дерево» (0,2 га) на території Ворзельської селищної ради;
ботанічна пам’ятка природи «Дуб Прадуб» (0,01 га) та гідрологічний заказник «Криничка» (2,0 га) на території Ірпінської міської ради.
45% площі лісів у Київській області перебувають у власності інших організацій. Подайте, будь ласка, цифри найбільших власників.
На території Київської області загальна площа лісового фонду становить 722,68 тис.га, з них знаходиться у користуванні наступних землекористувачів:
– 52,6 % (380,1 тис.га) перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств;
– 29,9% (216,2 тис.га) у користуванні Державного агентства з управління зоною відчуження;
– 5,3% (38,3 тис.га) ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс»;
– 2,6% (18,4 тис.га) землі державної власності, які не надано у користування;
– 2,4% (17,6 тис.га) ВП Боярська лісо дослідна станція (НУБІП);
– 7,2 % інші землекористувачі.
Скільки за минулий рік було вирубано дерев на державній території Київської області і скільки висаджено нових?
Відповідно до інформації Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства за 2017 рік державними підприємствами, що входять в сферу діяльності Управління рубки проведено на площі 27256 га та при цьому від всіх видів рубок було заготовлено 1486387 м3 (близько 1,5 млн. м3) ліквідної деревини, а саме:
– рубки формування та оздоровлення лісів (в тому числі вибіркові санітарні рубки) проведено на площі 24376 га і при цьому заготовлено 698425 м3 ліквідної деревини.
– суцільні рубки (рубки головного користування та суцільні санітарні рубки) проведено на площі 2880 га і при цьому заготовлено 787962 м3 ліквідної деревини.
У 2017 році державні лісогосподарські підприємства, які входять до сфери діяльності Управління забезпечили відтворення лісів на площі 3552,0 га (115,7 % до річного завдання 3000,0 га) в т.ч. посів і посадка лісу на площі 3069,0 га (або 120,4 % до річного завдання 2550,0 га), залишено під природного поновлення на площі – 484,0 га, (або 107,6 % до річного завдання) при плані 450 га.
Скільки вирубали інші організації і скільки висадили нових? Скільки з них отримало лісорубні квитки?
В порядку спеціального використання лісових ресурсів для проведення рубок головного користування на підприємствах, що входять в сферу діяльності Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, за 2017 рік було видано 466 лісорубних квитків.
Інформації щодо обсягу рубок іншими лісокористувачами за 2017 рік в Управлінні відсутня.
Деякі фахівці схиляються до думки, що вирубка як захист від шкідників є зараз не актуальна. Як вважаєте Ви?
В лісах Київської області відбувається масове всихання соснових насаджень, які у зв`язку з потужним впливом на них аномально високих температур протягом вегетаційного періоду і порушенням водного балансу впродовж останніх трьох років, втратили біологічну стійкість, перебувають на різних стадіях ослаблення і розладу, стали потенційно більш уразливими щодо комплексу шкідників і хвороб.
Внаслідок сукупної і тим самим підсиленої дії стовбурових шкідників (зокрема верхівкового короїда) на сьогоднішній день площа всихаючих деревостанів становить більше 30 тисяч гектарів, із обсягом 1,4 млн.кбм, а оформлення дозвільної документації на проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів з додержанням усіх вимог нормативних актів з ведення лісового господарства, займає тривалий час, що не дозволяє своєчасно оздоровити насадження і запобігти поширенню осередку деградації деревостану.
Всихання соснових насаджень на території Київської області є часткою патологічних процесів всеукраїнського та європейського масштабу і носить глобальний характер. Аналогічна ситуація склалася в сусідніх країнах Польщі та Білорусі. На законодавчому рівні ці країни зробили все необхідне для ліквідації наслідків цього лиха, всі можливі ресурси країн сусідів спрямовані на зменшення збитків від всихання лісів.
Верхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Зимують жуки під корою. Пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15- 19 градусів, масовий – на початку травня за температури 20 градусів. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Через 2-3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця. Плодючість 16-120 яєць. Ембріональний розвиток триває від 8 до 14 діб. Відроджені личинки завершують розвиток за 16 – 60 діб. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки 7-16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12-20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселення дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. Тому необхідно в весняний період в осередках верхівкового короїда негайно проводити заходи поліпшення санітарного стану лісів ( суцільні та вибіркові санітарні рубки ).
Найбільш дієвим і по суті безальтернативним методом боротьби з поширенням агресивних асоціацій шкідників на даному етапі є проведення суцільних та вибіркових санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами.
Ворзель був кліматичним курортом. Тут у кращі часи функціонувало близько 30 оздоровчих закладів. Нині землі багатьох з них перебувають в оренді або у приватній власності. Передавались вони без зміни цільового призначення. Чи правда, що ті землі, що вже у приватній власності, втратили своє оздоровче призначення?
Зміна форми власності на земельну ділянку без зміни цільового призначення не впливає на оздоровче призначення земельної ділянки.
На оздоровче призначення земельної ділянки впливає ведення господарської діяльності в регіоні в цілому. Наприклад, будівництво промислового заводу.
Данута КОСТУРА
Popularity: 5% [?]